Урбаністи разом з дітьми розробили стратегію розвитку парку Івана Павла ІІ

Опубліковано:
Воркшоп із плануваня міського простору з дітьми, Wiki бібліотека, Сихів, 16 сепня 2019

Фото: Сихів Медіа

 

У Wiki-бібліотеці проходив воркшоп, на якому діти шкільного віку розробляли візію міського простору біля парку імені Івана Павла ІІ. Читайте у нашому матеріалі про те, чому у Німеччині в ще з 2001 року залучають дітей до створення міських проектів, як дорослі учасники працювали з дітьми та про візію, яку вони розробили.

Чому потрібно залучати дітей до містопланування 

Завданням воркшопу, який проходив у Wiki-бібліотеці, була розробка плану міського простору парку імені Івана Павла ІІ таким чином, щоб він був цікавим, безпечним та зручним, насамперед, для дітей. Розробити візію дітям допомагали Крисчен Гундлах — урбаніст громадської організації по справах дітей та молоді міської ради Лейпцига (Німеччина) та Олександра Сладкова— начальниця відділу урбаністики Інституту просторового розвитку.

Діти робили абсолютно доросле завдання — містопланування. Хоча, планування і проектування — це робота для професіоналів, але залучення  дітей відбувається для того, щоб спроектувати та побудувати простір, який відповідає їхнім потребам. «Дорослі люди з часом забувають, як діти відчувають себе та як вони орієнтуються в міському просторі, і дуже важливо ці відмінності розуміти та враховувати їх», — розповідає Олександра Сладкова. 

 

 

Ще з 2001 року у Німеччині  залучають дітей до містопланування. З 2015 року у Лейпцигу існує молодіжний парламент, який має голос у міській раді. «Наша громадська організація  займається реалізацією конвенції ЮНІСЕФ із захисту прав та інтересів дітей, зокрема, інформуємо учнів про їхні права, проводимо навчання для вчителів. Також  підтримуємо дітей в реалізації проектів, які вони ініціюють. Ми робимо молодь помітними в загальній картині міста» — розповідає  Крисчен Гундлах.

Що не так із  простором біля парку Івана Павла ІІ

Перед тим, як приступити до воркшопу, Олександра Сладкова розробила дослідження та провела зі своєю командою онлайн-опитування мешканців Сихова. Респонденти писали все, що думають про сьогоднішній стан і про майбутнє цього району.

Перед учасниками воркшопу постало завдання розробити ідеальне бачення території від площі Довженка, включно з парком Івана Павла ІІ, між вулицями Хоткевича та Скрипника. Тут активно розвивається громадський простір, тож цей район стає справжнім серцем Сихова, місцем соціальної взаємодії.

«Тут ми  маємо магазини, церкви, школу, нову бібліотеку, спорткомплекс тощо. Але маємо також великі проблеми зі сполученням від місця до місця. Кожен забудовник обладнує територію лише на своїй ділянці, а не планує зручне сполучення між об’єктами. Врешті, люди потім ходять не по тих шляхах, які передбачав забудовник, а прокладають власні стежки. Користуватись таким простором не тільки незручно, а часом і небезпечно.  Парку не вистачає входів, на його території ми не знайдемо ні кав’ярні, ні туалету. Але більшість нарікань стосувалися заїзду авто в парк, розведення вогнищ, пікнікування недалеко від навколишніх будинків і, звісно, на гори сміття після», — говорить Олександра Сладкова.

 

Як проходив воркшоп

В перший день урбаністи та містопланувальники працювали без дітей, це був виключно лекційний день. Дорослі учасники воркшопу приїхали з різних міст України: Чернівців, Харкова, Києва тощо. Це були представники громад, які хотіли, щоб їхні міста отримали статус  дружніх до дітей. Лектори розповідали їм про досвід різних країн, наводили приклади зі світової практики, а експерти вчили як залучати до співпраці дітей та як з ними спілкуватись. Вони разом обговорювали як будуть працювати наступного дня з дітьми: складали маршрути експедиції по міському простору та  придумували запитання до них.

Наступного дня, з дорослими працювали підлітки по 14-15 років, а також група з дітей 2-3-х класів. Дорослі учасники гуляли з дітьми по маршруту, записували їхні враження від простору, коментарі та зауваження.

 

 

«Що нас вирізняло — діти особливо різко реагували на сміття в парку, і дуже позитивно — на тварин та природу, яку вони бачили навколо. Проект «Зелена стежка», який зробили цього року, виявився дуже вдалим, стенди встановили на зручному для дітей рівні. Діти могли все добре роздивитись та знайти потрібне дерево чи пташку. А ще, ми помітили різницю в підході до розв’язання завдань: якщо в завданні потрібно було  розчистити місце для нового входу в парк, то дорослі вибирали зрізати дерево, а діти наполягали на демонтажі стовпа. Такий вибір на користь живого дерева дуже тішить», — розповідає Олександра Сладкова.

Третього дня учасники працювали над презентаціями, формували візію та розробляли заходи, які потрібні для її реалізації. 

Візія міського простору біля парку Івана Павла ІІ, яку розробили діти

Для зручної роботи, дітей поділили на дві команди «Дуб» та «Озеро».  «Я вперше брав участь у подібному заході, ми проектували парк, а саме –  хотіли зробити його інклюзивним і привабливим для всіх. Я навчився проектувати на місцевості та познайомився з цікавими людьми», — ділиться  учасник воркшопу Данило Кошіль.

 

 

Група «Дуб» запропонувала:

  1. Зробити пішохідні сполучення логічним, ширшим, зеленим (з газонами, кущами, деревами по боках);
  2. Внесення дубу до пам’ятки природи (на вході у парк біля церкви «Голгофа»), облаштувати зону навколо нього;
  3. Додати фудкорти, фудтраки;
  4. Зробити інтерактивні розмітки з іграми та квестами;
  5. Зробити маршрутні стежки з відзначенням кілометражу стежки, напрямком руху;
  6. Облаштування стежки природними матеріалами (каміння, дерево, мілка галька тощо).

Група «Озеро» запропонувала:

  1. Проводити толоки;
  2. Зробити Інтерактивне дерево/лавку з зарядкою для телефона та WiFi;
  3. Залучити спонсорів до екостежки (Coca Cola, E.g., Інтертоп);
  4. Запустити  відео-challenge на екостежці, запуск хештегу #еко-стежка;
  5. В школах робити годівнички для пташок;
  6. Створити майданчики для тренування собак;
  7. Проводити фестивалі, ярмарки, з яких частину коштів відправляти на розвиток парку.

Більше та детальніше із дослідженням та візією можна ознайомитись тут.  Далі візію передаватимуть у міську раду.

Проект був проведений за підтримки ЮНІСЕФ. Фонд активно співпрацює з урядами країн та громадськими організаціями, а також  фінансує певні заходи, які можуть покращити життя дітей.

Натисніть на фото, щоб подивитись всю галерею.

 

Сихів Медіа
Приєднуйтесь у TELEGRAM

Оперативно. СихівМедіа

ПРИЄДНАТИСЬ ДО КАНАЛУ ЗАКРИТИ