Сьогодні у свято Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії, “Сихів.Медіа” розповідає про Церкву Святої Софії — Премудрості Божої. Він розташований у Сихівському районі міста Львова, на території студентського містечка Українського католицького університету, на пл. Софії Премудрості Божої,1.
Церква Святої Софії – Премудрості Божої є особливою святинею для України. Вона об’єднує одразу три храми: крипту Гробу Господнього, нижній храм святого Климента Папи Римського та головний храм Святої Софії – Премудрості Божої з душпастирським центром. Архітектура церкви закликає до паломництва.
Крипта Гробу Господнього – сакральний простір у найнижчій частині святині, який символізує єрусалимський Храм Гробу Господнього, місце центральної події нашого спасіння, тобто Воскресіння Христового. Ця крипта означує траєкторію від апостольської Церкви (І ст.) через підпілля та переслідування Української Греко-Католицької Церкви (ХХ ст.) до нової євангелізації у ІІІ тисячолітті.
Нижній храм св. Климента Папи Римського покликаний впроваджувати в ранньохристиянський період єдності Вселенської Церкви. Своєю архітектурною артикуляцією храм перегукується зі стилем римського храму св. Климента (IV ст.), а також храму Святої Cофії Царгородської (VI ст.) тих часів, коли літургічні традиції на Сході та Заході перебували у повній симфонії.
Св. Климент Папа Римський – третій єпископ Риму після Апостола Петра, що загинув у Криму 100 року. Його спадщина тісно пов’язана з Церквою. Мощі св. Климента віднайшли у IX столітті свв. Кирило і Методій, просвітителі і творці кириличного письма. Від них беруть початок наша книжність, історична пам’ять й історія спасіння, які будуть відображені на стінописі та мозаїках. Святі мощі Папи Климента поклали у престоли: Десятинної церкви (Х ст.) – св. Володимир Великий; церкви Святої Софії в Києві (ХІ ст.) – Ярослав Мудрий; церкви Святої Софії – Премудрості Божої в Римі (ХХ ст.) – бл. Папа Павло VІ і Патріарх Йосиф.
Храм Святої Софії – Премудрості Божої – це верхній храм, який своєю архітектурою та іконографією виражає Божу славу і Премудрість, до чого запрошена кожна людина. Сьогодні, в добу постмодерної еклектики й атомізації, індивідуалізму і соціального відчуження, просторий купол храму представляє Боже Царство, яке запрошує людину.
Храм представляє історичну і духовну тяглість із храмами Святої Софії в Константинополі, Софії Київської та храму Святої Софії в Римі. В його архітектурі відображені і творчо поєднуються архітектурні форми класичного візантійського храму, традиційної української церковної дерев’яної архітектури та елементи львівської сакральної архітектури доби Ренесансу і Середньовіччя.
Душпастирський Центр розміщений при вході до храму, і цим виражене його головне завдання – втаємничувати, пояснювати, підготовляти, вводити у Таїнство Бога і Його спасенної присутности серед свого народу. Душпастирський центр відхиляється від точної північно-південної осі, тому що він збудований на лінії вул. Стрийської.
«Головною ідеєю цього храму було запрошення заглибитись в історію самої Церкви. Щоби процесією можна було зійти з головної церкви в нижчу, потім у крипту, а потім пандусами знову піднятися до головного храму. Коли ми починали проєктування цього храму, то мали тижневий тур старими церквами Риму і Равенни – храмами раннього християнства. І великою мірою форма цієї церкви була базована на тих наших дослідженнях. Храм є не наслідуванням традиції, а передусім її продовженням. Народ, який мав перервану історію не тільки в богослужінні, а й у зведенні храмів, шукає бази, з якої почати… Мене кличе й атмосфера університету. У нього є важлива місія, що спонукує людину до творчості».
розповів у одному з інтерв’ю архітектор храму Іван Бережницький.
На жаль, творець цього проєкту уже відійшов у вічність, але Храм щодня нагадує нам про мудрість, яка походить від Бога.
Фролова Дарія
Фото: УКУ та ЛМР
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від маленької каплиці до великої святині: історія Церкви Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові
