Наприкінці листопада у Львові проходили Дні креативної економіки: «Ланцюги вартості у креативних індустріях».
За словами організаторів, екосистема креативних індустрій поступово розвивається, але все ще присутній брак взаємодії у ряді ланцюгів вартості, або ж залишаються відсутніми цілі окремі їхні ланки — відсутні агенції, які розвивають та допомагають просувати дизайнерські рішення, фаблаби, де б дизайнери могли реалізувати задуманий концепт тощо. Власне, про вирішення цієї та низки інших проблем говорили як українські експерти, так і іноземні фахівці.
«Сихів Медіа» занотувало найважливіше.
Реан Ленінг — директорка напрямку розвитку креативних індустрій Adventage Austria. Інституція займається просуванням австрійських бізнесів закордоном, Реан Ленінг відповідає за інтернаціоналізацію креативних індустрій: фільми, музика, мода, промисловий дизайн тощо.
Економіка Австрії досить розвинута — 14 найсильніша економіка світу, якщо судити з розрахунку ВВП на душу населення. Кожна 10 компанія у нас належить до креативних індустрій. І це означає, що креативні індустрії мають дуже великий вплив на австрійську економіку. Вагомість цього сектору вкорінена у наших культурних та творчих традиціях.
Наприклад, говорячи про Австрію, перше, що згадує багато хто — це музика. Штраус, Шуберт, Моцарт походять з цих країв. І наша музична сфера сьогодні дуже інноваційна завдяки тому, що у традиціях країни було закладено приділяти галузі багато уваги.
Те саме стосується художнього мистецтва. Завдяки тому, що з Австрії походять Вагнер, Мозер та інші, ми звикли працювати над вдосконаленням цієї сфери і сьогодні культурні установи нашої країни зазнали значного впливу цифрової ери.
Багато австрійських креативних підприємців відчувають на собі вплив минулого, але інтерпретують його, породжуючи новий продукт.
Галузь дизайну можна охарактеризувати як індустрію оригінальну, індивідуальну. Є три головні ідеї, які змальовують австрійський сегмент дизайну:
- ця сфера має бажання пошуку нових матеріалів і розширення рамок використання;
- тут є бажання шукати інноваційні рішення;
- дизайнери поєднують мінімальну естетику і гумор.
Австрійські дизайнери є визначною частиною ланцюгів вартості. Вони працюють в різних сегментах економіки. Наприклад, компанія «Етерма» — це сімейний бізнес, який займається розробкою систем опалення. Вони зауважили, що їхні доходи почали знижуватися, оскільки знижувалася популярність електричних нагрівачів. Тому ця компанія вирішила співпрацювати з віденською компанією «Дестілат», яка спеціалізується на дизайні. Разом вони розробили новий продукт для молодого вищого класу — системи опалення, які привабливо виглядають, і стали популярними. Так компанія покращила імідж і доходи.
І таких прикладів маса. Співпраця з дизайнерами завжди приносить плоди. Багатьом компаніям було би складно досягнути результатів без цього.
Зараз австрійські дизайнери стараються адаптуватися до трендів. Оскільки Австрія маленька, у нас важливо мати внутрішню сильну економіку, базу для продажу товарів. З іншого боку, наш ринок такий малий, що ми мусимо шукати можливості експорту закордоном. Тому Австрія дуже сильно орієнтується на експорт. Навіть австрійські дизайнери шукають собі клієнтів деінде.
В Австрії дизайн і компанії, які виробляють товари, доволі сильні. Але, наприклад, у сфері моди справа виглядає протилежним чином. У нас немає потужностей для реалізації великих колекцій. Дизайнери в Україні виготовляють свої колекції, оскільки тут ця галузь сильно розвинена. Ми всі бачимо Україну як країну з сильною фешн-індустрією. Дизайнери передові, працюють на інновацією, використанням нових матеріалів — і це чудово.
На мою думку, дизайнерам не варто орієнтуватися виключно на великі компанії. До прикладу, Swarovski, Red Bull мають потенціал і силу, щоби розвивати австрійський дизайн. Але вони себе не позиціонують як австрійський бренд, а вважаються глобальними. Вони не хочуть мати прив’язку до австрійського іміджу, але є рушійною силою. Є середні підприємства, які роблять багато для розвитку та зростання дизайн-індустрії в Австрії. Вони організовують конкурси, створюють можливості і це дуже добре для країни і її бізнесу.
Анастасія Крилова — офіс промоції експорту з Києва
Ми змогли добре проаналізувати силу гравців на українському ринку. Є дуже сильні, є — ні. Але існує низка організацій, які допомагають ставати сильнішими. Ми у співпраці з компаніями на рівні Pro бачимо розуміння того, як вони мають розвиватися, виходити на світовий рівень. Ми з ними працюємо здебільшого над посиленим пошуком партнерів. Якщо ж ми говоримо про стартовий рівень, то більшість людей ще в думках не має розуміння, що вони готові до експорту.
В Україні багато дизайнерів, які не мають фінансових можливостей, потужностей створити свою продукцію. Але зараз є дуже потужна ініціатива, яка поєднує між собою промисловість та дизайнерів. «New Fashion Zone» виступають у ролі агенції, яка поєднує дизайнерів і фабрики, які вже роками працюють над продуктами низької конкурентної спроможності. Це одяг, наприклад. В інших секторах я не бачу такої залученості дизайнерів. Є гарна продукція в меблевому секторі, вони залучають дизайнерів, товари експортуються.
Сьогодні більшість компаній стикаються з тим, що їм потрібно виробляти продукцію під українським брендом, а для цього потрібно співпрацювати з українськими дизайнерами. Більшість підприємств в Україні тільки на етапі становлення і формування власного бренду.
Луїз Хаазен — продуктовий дизайнер, працює у бельгійській компанії Verhaert, що займається інноваційними продуктами.
У Бельгії все більше і більше традиційних компанії пробують давати собі раду з дизайнами самі, але коли вони бачать, що їм бракує певного профілювання, технічних знань, вони звертаються за послугами до дизайн-агентств, щоби шукати для себе нові можливості.
Нам у Бельгії бракує використання сервісів, які би давали можливість знаходити партнерів закордоном. У дизайні, економіці і політичному середовищі Бельгії не побутує розуміння, що дизайн має великий вплив на робочі місця, зайнятість тощо. Аби це змінити, потрібно їздити в інші країни, вивчати їх досвід і працювати над своєю презентацією.
Крім того, у нашій країні далеко не завжди просто і дешево знайти виробничі потужності. А подекуди дуже важливо мати їх саме на власній території. Приклад тому — компанія «Сансонайт», яка виготовляє валізи. Спочатку вони перемістили виробничі потужності до Китаю, але побачили, що продажі знизилися. Люди звертали увагу на те, де виготовлена валіза, і не хотіли її купувати, бо її зшили у Китаї. Їм було важливо бачити на етикетці «Зроблено в Європі». Мені здається, Україна може використовувати «Виготовлено в Україні», аби залучити більше клієнтів.
Я вважаю, що для дизайнерів дуже важливо мати великі компанії і отримувати великі замовлення від мультинаціональних фірм. Наприклад, у нас є 10 штатних працівників, які займаються одним проектом. Але робити акцент тільки на співпраці з такою компанією ризиковано. Наприклад, вони вирішить не давати вам замовлення і це одразу призведе до значного скорочення доходів. Добре поєднувати співпрацю з великими, середніми підприємствами.
