Коли правильно пекти паску — у четвер, суботу чи все ж у п’ятницю? Традиція випікання обрядового хліба має давнє, ще дохристиянське коріння, а регіональні звичаї формувалися по-різному. Етнологиня Леся Горошко-Погорецька пояснює, чому в одних місцевостях п’ятницю вважали добрим днем для випікання пасок, а в інших — навіть гріхом.
“Сам звичай випікати обрядовий хліб має ще дохристиянське походження. Дуже часто цей хліб має округлу форму. Великдень ми відзначаємо орієнтовно у час весняного рівнодення. Сонце є на небосхилі й підіймається все вище й вище. Це якимось чином вплелося в обрядовість. Очевидно, що колись в це могли закладати геть інший сенс, а в християнські часи вже наклалися нові значення. У наш час цей обрядовий хліб є домашнім відповідником артоса, який залишали для Христа”,
розповіла етнологиня.
Леся Горошко-Погорецька зазначає, що суперечки щодо традиції випікання пасок тривають і досі.
“У етнографічних записах можемо знайти свідчення, що переважно їх пекли в четвер або суботу. Могли й в обидва дні, залежно від того чи велика родина та розміру печі. Дехто навіть розчиняв тісто ввечері в середу. Вночі воно стояло, а на ранок вже випікали”,
пояснила етнологиня.
Втім, є й інші записи з Бойківщини та Лемківщини, в яких вказано, що п’ятниця — добрий день для випікання пасок.
“За народними віруваннями, люди в цей день йдуть до Плащаниці і поводяться дуже спокійно та тихо через жалобу, тому цей день вважають хорошим для випікання пасок. Водночас маємо записи, датовані 20 століттям, з Жовківського повіту про те, що пекти паску у п’ятницю — гріх. Деякі жінки навіть ходили сповідатися через те, що готували паску в цей день”,
розказала етнологиня.
Цікаво, що на Поліссі ще фіксували традицію “сповіді діжі” перед тим, як спекти паску. Цю ємність мили, чистили, виносили та ставили на підвищення. Тоді мало зійти сонце на діжу й таким чином поблагословити її. Після цього її вважали чистою та святою. Далі вже можна було там розчиняти тісто.
“Випікання пасок — це доволі довгий процес. Раніше їх ще прикрашали виробами з дріжджового або прісного тіста зверху. Це могли бути пташки, листочки, квіточки. Зазвичай це помітно на світлинах першої половини 20 століття. Окрім цього ми знаємо, що прикрашають паски люкром — глазурʼю. Ця традиція потрапила до нас з Європи”,
додала Леся Горошко-Погорецька.
Нагадаємо, що нещодавно журналістка “Сихів.Медіа” поспілкувалася з етнологинею та кандидаткою історичних наук Лесею Горошко-Погорецькою. Детальніше про історію великодніх традицій та їхню сучасну інтерпретацію — читайте за посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Паски, гаївки та обливання: як українці святкували Великдень у різні епохи
