Між вулицями Гната Хоткевича та Віктора Чукаріна облаштовують Сквер імені Героя України Олега Бабія. Журналістка “Сихів.Медіа” поспілкувалася з архітектором, який працював над проєктом момеріалу, засновником архітектурної компанії Guess Line Architects Андрієм Лесюком. Він розповів детальніше про мистецькі меморіальні об’єкти, які будуть у сквері, та про загальне бачення простору як місця пам’яті. До речі, саме Андрій Лесюк із командою проєктували Меморіал Небесної Сотні у Львові.
Що відомо про Олега Бабія
Олег Бабій — український військовий, який провів 9 успішних розвідувальних виходів у тил противника, 12 спеціальних заходів з організації та забезпечення руху опору на ТОТ України та в тилу ворога, виявив близько 70 важливих стратегічних об’єктів окупантів. Завдяки полковнику та його групі розвідників вдалося дезорганізувати логістику противників, знищити важливі об’єкти та елементи критичної інфраструктури.
У серпні 2023-го в складі розвідувальної групи Олег Бабій подолав пішки понад 600 км по території противника, щоб виконати спеціальне бойове завдання — зупинити терористичні авіаційні бомбардування росіянами мирних українських міст.
Олег пробрався у глибокий тил противника, розвідники знищили російський бомбардувальник ТУ-22М3 та ще два вивели з ладу, однак і самі зазнали непоправних втрат. Повертаючись на підконтрольну Україні територію, розвідувальна група полковника Олега Бабія потрапила у засідку та вступила бій з російськими загарбниками.
30 серпня, прикриваючи відхід своїх бойових побратимів, Олег Бабій зазнав смертельного поранення та загинув. За свій героїчний подвиг, захисник посмертно нагороджений званням Героя України з присвоєнням ордену “Золота зірка”.
Які роботи вже виконали у сквері
Сквер на честь Олега Бабія створили у липні 2024-го року рішенням ЛМР. Ділянка пролягає від вулиці Чукаріна, де розташована Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці, між ліцеєм “Оріяна” та ліцеєм “Сихівський”, вздовж будинків по вулиці Хоткевича №40, 42 та 54, і простягається аж до парку Івана Павла ІІ.
Роботи із облаштування скверу імені Олега Бабія розпочали у вересні 2025 року. Тут розчистити територію, облаштували доріжки, встановили вуличні меблі та провели освітлення — проклали 500 м нового кабелю, засвітили 24 сучасних світильники. Усе вдалося реалізувати за кошти меценатів, зокрема і ринку “Шувар”.
Концепція скверу в архітектурному контексті
“Меморіал Герою України Олегу Бабію — це архітектурний маніфест волі та витримки. В основі пам’ятника — ритмічна структура зі сталевих пластин, які відсилають до життєвого шляху Героя, значна частина якої залишається невидимою. Всередині скульптури абстрактний силует героя, сформований із металевих планок. Він відкривається глядачеві лише під певним кутом. Це втілює професійне кредо розвідки: бути частиною середовища, залишаючись непомітним для ворога”,
розповідає Андрій Лесюк.
Він пояснює, що форма монумента відсилає до крила сови — символу Головного управління розвідки. На сталевих площинах планують розмістити гравіювання з інформацією про Олега Бабія, зокрема про його 600-кілометровий вихід у глибокий тил ворога для знищення бомбардувальника Ту-22М3, а також гасло воєнної розвідки “Sapiens dominabitur astris”, яке перекладається: “Мудрий пануватиме над зірками”.
Архітектор додав, що пам’ятник буде інтегрований у міське середовище і стане частиною щоденних маршрутів дітей та молоді, виконуючи не лише меморіальну, а й освітню та виховну функцію.
Мистецькі меморіальні обʼєкти у сквері
“Головним об’єктом буде сам меморіал, виконаний із неіржавної сталі. Вибір цього матеріалу підкреслює специфіку розвідки: завдяки здатності м’яко відображати середовище, сталь створює ефект одночасної присутності й невидимості. Особливим рішенням є текст на меморіалі: він має графічні пропуски, які символізують закритість роботи розвідки, приховуючи таємну чи не публічну інформацію. Глядач бачить результат, а деталі залишаються під грифом “цілком таємно”,
зауважив Андрій Лесюк.
Ландшафт, за проєктом, має доповнювати меморіал. Тут висадять кизильник, який символізуватиме густі лісові хащі, а також міскантус, який асоціюватиметься з безкраїми степами. Доріжки будуть виконані з різних типів каміння — річкового, степового та лісового. Це відтворюватиме шлях розвідника крізь болота, ліси та степи й підкреслить кредо ГУР – діяти у всіх стихіях.
Фінальний варіант проєкту Меморіалу
Архітектор зазначив, що наразі презентували сформовану концепцію, але дрібні деталі наповнення ще можуть змінити.
“Ми враховували пропозиції родини Олега Бабія. Додали на меморіал слова підполковника Андрія Антоненка, побратима Олега Бабія, які він виголосив на “суді” в рф. “Я є народ, якого правди сила ніким подолана ще не була. Яка чума, яка біда його косила, а слава знову розцвіла.” Цей вчинок став символом гідності та незламності розвідників, тому такі смислові акценти можуть бути інтегровані у фінальний проєкт”,
доповнив Андрій Лесюк.
Він наголосив, що простір задуманий як “живий” і такий, що змінюватиметься з часом. За словами архітектора, частина тексту на меморіалі поки буде прихована графічними пропусками, однак у майбутньому на цих місцях може з’явитися вже розсекречена інформація.
“Ми ретельно підібрали рослинність, що відтворює різноманіття флори, яка супроводжувала розвідника на завданнях. Ми прагнемо максимально органічно поєднати меморіал із природою”.
Окрім Андрія Лесюка над проєктом Меморіалу Олега Бабія працювали Катерина Іващук, Єгор Перепелюк, Ярослав Іваськів, Анна Фітель, Ірина Чабаник, Матвій Кузьмук, Михайло Когут.
Складність роботи над проєктом
“Цей проєкт вимагає глибокого осмислення, адже життя розвідника складається з багатьох викликів, що формують цілісну особистість. Нашим головним завданням було знайти форму, яка б відображала діяльність людини та наповнювала простір життям. Саме тому ми заклали в основу інтерактивність: це не просто статичний монумент, а середовище, що спонукає до взаємодії та роздумів”,
пояснює архітектор.
За його словами, команда прагнула створити простір, у якому хочеться перебувати, а сам меморіал відкривається глядачеві по-новому з кожним рухом. Адже простір без людської присутності та взаємодії не функціонує повною мірою, бо саме діалог із відвідувачами надає йому змісту.
“Ми вважаємо за честь долучатися до створення таких місць пам’яті. Для нас це не про прибуток, а про цінності, тому подібні проєкти ми завжди виконуємо на благодійній основі, без жодної фінансової винагороди”,
підсумував архітектор.
Сама ідея облаштувати сквер, за словами матері Героя Тетяни Бабій, виникла в його друзів та побратимів. Місце обрали гарне, між двома школами, де є постійний рух.
Вона також зазначила, що подібні місця пам’яті мають стати не тільки місцем вшанування Героїв, а й уроком для майбутніх поколінь, що Україна стоїть.
Адже кожен перехожий тут згадуватиме, що ми живемо під мирним небом завдяки таким людям як Олег.
“Нехай серце сповнюється вдячності і обіцянки берегти цю Україну. Нехай це місце нагадує людям, що Олег пройшов більш ніж 600 кілометрів пішки, щоб припинити терористичні нальоти російської авіації на мирних людей. Він був бійцем і ми мусимо боротися, мусимо жити і пам’ятати завжди”.
Зазначимо, що повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Анна Баранчук
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Цей простір буде жити”: як на Сихові облаштовують Сквер імені Олега Бабія
