Між вулицями Гната Хоткевича та Віктора Чукаріна облаштовують Сквер імені Героя України Олега Бабія. Щодня цими стежками діти поспішають до школи, садочків, а мешканці на роботу, до ринку, додому. Це дуже живе місце, яке тепер матиме ще й особливе символічне значення — бо стане простором пам’яті про нашого захисника Олега Бабія, який жив із батьками на Сихові, простором вдячності. Тут можна буде тихенько подякувати Героєві, який поклав своє життя за вільну країну.
Герой України Олег Бабій був розвідником.
Він ріс у сім’ї військовослужбовців, то ж змалечку знав, що таке обов’язок, служба і присяга. Для себе обрав шлях, яким ішли його батьки. Був дуже сміливим, принциповим і відданим роботі. Від початку війни брав активну участь у знищенні російських окупаційних військ. З перших днів вторгнення росіян організовував і здійснював спецоперації на тимчасово окупованих територіях і на території противника, які насправді змінили хід цієї війни.
Олег провів 9 успішних розвідувальних виходів у тил противника, 12 спеціальних заходів з організації та забезпечення руху опору на ТОТ України та в тилу противника, виявив близько 70 важливих стратегічних об’єктів ворога: командних пунктів, військової техніки, інженерно-фортифікаційного обладнання, тощо.
Завдяки полковнику та його групі розвідників вдалося дезорганізувати логістику окупантів, знищити важливі об’єкти та елементи критичної інфраструктури. Цілі підрозділи російських окупаційних військ втрачали боєздатність, систему управління військами та зброєю, зазнавали порушення комунікації, а відтак і зазнавали втрат.
У серпні 2023-го в складі розвідувальної групи Олег Бабій подолав пішки понад 600 км по території противника, щоб виконати спеціальне бойове завдання – зупинити терористичні авіаційні бомбардування росіянами мирних українських міст. Олег пробрався у глибокий тил противника, розвідники знищили російський бомбардувальник ТУ-22М3 та ще два вивели з ладу, однак і самі зазнали непоправних втрат. Повертаючись на підконтрольну Україні територію, розвідувальна група полковника Олега Бабія потрапила у засідку та вступила в нерівний бій з російськими загарбниками. У цьому бою, 30 серпня, прикриваючи відхід своїх бойових побратимів, Олег Бабій зазнав смертельного поранення та загинув. За свій героїчний подвиг, Олег Бабій нагороджений званням Героя України з присвоєнням ордену «Золота зірка». Посмертно.
Сквер на честь Олега Бабія створили у липні 2024-го року рішенням Львівської міської ради. Територія скверу пролягає від вулиці Чукаріна, де розташована Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці, між ліцеєм “Оріяна” та ліцеєм “Сихівський”, вздовж будинків по вулиці Хоткевича №40, 42 та 54, і простягається аж до парку Івана Павла ІІ.
Ця територія завжди користувалася великою популярністю серед мешканців, які гуляли чи прямували по справах, тут завжди був рух. Щоправда, сама алея та доріжки перебували у незадовільному стані, стара плитка потребувала заміни. І ось у сквері почалися великі зміни.
Роботи із облаштування скверу імені Олега Бабія розпочали у вересні 2025 року — на першій ділянці позаду Церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці, що на вулиці Чукаріна, 5.
Тут розчистити територію, облаштували доріжки, встановили вуличні меблі та провели освітлення — проклали 500 м нового кабелю, засвітили 24 сучасних світильники.
У коментарі для “Сихів.Медіа” Андрій Лесюк — архітектор, засновник архітектурної компанії Guess Line Architects та один із авторів Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові розповів, що до них звернулися друзі та рідні Олега Бабія з проханням запропонувати ідею меморіалу загиблому Герою. За його словами, меморіал не повинен бути просто скульптурою, а цілим відкритим простором, з яким люди можуть взаємодіяти, а головне пам’ятати.
“Для нас честь робити щось для Героїв, щоб про них пам’ятали. Це не повинен бути меморіал, куди принесли квіти і забули. Для нас простір має жити і він має бути інтегрований в середовище. Також він має демонструвати здобутки Героя. І коли люди сюди прийдуть, вони будуть взаємодіяти зі сквером і пам’ятатимуть. Бо коли є люди, є пам’ять”,
поділився Андрій Лесюк.
Архітектор каже, що через півтора місяця буде готовий ескіз проєкту. Наступним етапом стане робоча документація, після чого відбудеться реалізація.
Архітекторка проєкту скверу Ольга Криворучко у коментарі “Сихів.Медіа” пояснила, що сквер поєднав в собі три складові: пам’ять про Героя, громадський простір у житловому кварталі міста і шкільні подвір’я, що співіснують поруч.
“Це дуже залюднене громадське місце, яке часто використовують мешканці і зокрема діти, тобто такий живий простір. Крім того, тут збережено гарний сквер із великими деревами, яким уже по 40-50 років. Це дуже приємне атмосферне місце, яке потребувало впорядкування і ремонту».
Голова Сихівської райадміністрації Андрій Зозуля пояснив, що наразі реалізована перша черга проєкту, вона є “найбільш камерною та затишною”. На цьому етапі вона включає вуличні меблі, нові доріжки та освітлення, усе вдалося реалізувати за кошти меценатів, зокрема і ринку “Шувар”. Тепер головне питання: як її ознакувати та приурочити Олегу Бабію.
“Для цього запрошені архітектори, митці, щоб обговорити з родиною, як вони бачать цю відзнаку, це ознакування”, — каже Андрій Зозуля.
Питання фінансування майбутнього меморіалу все ще відкрите — обговорюється варіант залучення спонсорів або додаткових ресурсів для озеленення території та створення фінальних елементів меморіалу.
Ідея облаштувати сквер, за словами матері Героя Тетяни Бабій, виникла в його друзів та побратимів. Місце обрали гарне, між двома школами, де є постійний рух.
“У нас – єдина ціль. Нам хотілося би, щоб це місце було особливим. Щоб люди розуміли, що Олег став військовим не заради слави та нагород, а заради того, щоб ми жили в мирній вільній країні, щоб наші діти прокидалися не від вибухів, а від дзвінка будильника”.
Вона також зазначила, що подібні місця пам’яті мають стати не тільки місцем вшанування Героїв, а й уроком для майбутніх поколінь, що Україна стоїть.
“Сквер має нагадувати нам, що захисники поклали своє життя, щоб в нашій країні був мир. Бо свобода має свою ціну. Це ціна крові, і життя наших найкращих синів і доньок. Вони склали велику жертву, і ми повинні жити так, щоб бути гідними їхнього подвигу. Пам’ять — це сила, і поки ми пам’ятаємо Героїв, вони продовжують жити серед нас”,
переконана мама Олега Бабія.
Тетяна Бабій пояснила, що кожен перехожий тут згадуватиме, що ми живемо під мирним небом завдяки таким людям як Олег.
“Нехай серце сповнюється вдячності і обіцянки берегти цю Україну. Нехай це місце нагадує людям, що Олег пройшов більш ніж 600 кілометрів пішки, щоб припинити терористичні нальоти російської авіації на мирних людей”.
Тетяна Бабій каже, що її місія – щоб сквер завершили, і щоб він став особливим місцем.
“Тут буде тихенько, спокійно, інформативно. Люди будуть розуміти, для чого цей сквер, що Олег зробив для країни, для людей. Тут будуть бігати діти. Тут буде життя. Бо життя не зупинилося, воно триває. Олег був бійцем і ми мусимо боротися, мусимо жити і пам’ятати завжди”.
Детальнішу історію про Героя України Олега Бабія читайте незабаром на нашому сайті.
Зазначимо, що повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Христина Гоголь, Анна Баранчук, фото: “Сихів.Медіа”
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Простір сили і пам’яті”: у сквері Героїв на Полуботка висадили дерева та кущі
