У “4-й міській поліклініці” можна зробити всі основні щеплення, передбачені державним календарем. Тут також вакцинують охочих вакцинами, що не закуповуються за бюджетні кошти. Журналістка “Сихів.Медіа» поспілкувалася з заступницею медичного директора з охорони материнства та дитинства Галиною Бєловою про вакцинацію та дізналася, як записатися на щеплення, які вакцини варто зробити восени, чому потрібно довіряти вакцинації, а не міфам, і чи потрібно готуватися до щеплення. Про це та інше читайте далі у інтерв’ю.
Які щеплення можна зробити у вашій поліклініці?
У поліклініці можна безкоштовно отримати всі щеплення, передбачені Національним календарем, які фінансуються державою. До них належать вакцини проти:
- Кашлюку, дифтерії, правця (АКДП, АДП-М)
- Поліомієліту;
- Кору, епідпаротиту, краснухи (КПК);
- Гепатиту B;
- Гемофільної інфекції;
- Туберкульозу (БЦЖ).
Також, є важливі щеплення, які держава поки що не закуповує централізовано, пацієнти мусять купувати вакцини самостійно. Вони потрібні дітям від таких хвороб:
- Пневмококова інфекція;
- Менінгококова інфекція;
- Ротавірусна інфекція;
- Сезонні вакцини від грипу;
- Кліщовий енцефаліт;
- Гепатит B та А (для дорослих);
- Папіломавірусна інфекція (ВПЛ).
До речі, у 2026 році в поліклініці вже буде вакцина від папіломавірусної інфекції (ВПЛ) за державні кошти. Нею будемо вакцинувати дівчаток від 13-ти до 15-ти років.
Єдине, є специфіка з вакцинацією від Covid-19 вакциною Pfizer, якою можна щепити як дітей, так і дорослих.
Як відбувається запис на вакцинацію Pfizer?
В кабінеті щеплень поліклініки формують списки охочих вакцинуватися. Замовлення вакцини здійснюють під конкретну кількість людей, щоб уникнути перевитрат і втрат через короткий термін придатності вакцини. Флакон цієї вакцини шестидозний і після його відкриття ми повинні використати вміст протягом шести годин. Тому необхідно знати точну кількість запитів саме на цю вакцину. З іншими вакцинами такої проблеми немає.
Яку вакцинацію роблять найчастіше?
Найчастіше ми робимо щеплення дітям до року — це вакцинація від кашлюку, дифтерії, правця (АКДП), гемофільної інфекції, гепатиту B та поліомієліту.
Якщо порівняти кількість щеплень серед дітей і дорослих, то дорослих значно менше. Хоча вони теж мають вакцинуватися від дифтерії та правця кожні десять років. Багато хто цього не робить. При травмі, якщо минуло понад п’ять років від попереднього щеплення, потрібно вводити вакцину проти правця, адже після п’яти років захист уже значно слабшає.
Які щеплення потрібно робити зараз – восени?
Обов’язково варто вакцинуватися від грипу. Це особливо важливо, адже взимку, у січні–березні, очікуємо спалах грипу. Часто такі спалахи збігаються зі збільшенням кількості випадків коронавірусної хвороби, тож регулярно треба щепитися і від Соvid-19.
Раніше доводилося чути, що важко дістати вакцину від грипу. Чи це правда?
Так, справді, нещодавно виникла ситуація з обмеженою кількістю вакцини від грипу. Надходження в аптечну мережу були невеликі, і більшу частину доз швидко викупили приватні клініки. У поліклініці вакцини немає (її не закуповує держава для пацієнтів), але приватні медичні заклади вакцинують.
Наразі, очікується, що нові поставки ще будуть — як для медичних працівників, так і для аптечних мереж.
Розкажіть детальніше про вакцину від папіломавірусу.
Її потрібно робити до початку статевого життя. Згідно рекомендацій ВООЗ, вакцинація від ВПЛ може бути почата з 9 років. З 2026 року згідно Календаря профілактичних щеплень буде проводитися вакцинація дівчат віком від 13 до 15 років. Саме для цієї категорії дітей держава закупила дев’ятикомпонентну вакцину “Гардасил”, яка захищає від дев’яти штамів вірусу. В аптеках її можна придбати орієнтовно за 5,5 тисяч гривень, але для дітей вона надаватиметься безкоштовно, починаючи з 2026 року.
Прикладом успішної вакцинації є Австралія, де щеплення проти ВПЛ проводять уже понад 30 років. Там рівень захворюваності на рак шийки матки серед вакцинованого населення знизився настільки, що майже зник. Це дуже показовий результат, адже це захворювання забирає життя жінок репродуктивного віку — від 30 до 40 років, тобто молодих, активних людей.
Проблема в тому, що хвороба часто не має симптомів на ранніх стадіях. Жінка може почуватися добре, але вже мати зміни, які виявляються лише під час обстеження (огляд у гінеколога, ПАП-тест). Якщо не проходити регулярний скринінг хоча б раз на рік, можна пропустити момент, коли лікування ще можливе. За два-три роки від початку патологічних змін рак може розвинутися вже до четвертої стадії, коли буде пізно лікувати.
Які міфи про вакцинацію вам доводилося чути від пацієнтів?
Один із найбільш поширених звучить так: «Навіщо вакцинуватися, краще нехай дитина перехворіє і виробиться природний імунітет». Але це помилкове уявлення. Ми ніколи не можемо передбачити, як саме дитина перенесе хворобу — легко чи з важкими ускладненнями. Багато інфекцій, від яких існують щеплення, можуть мати серйозні наслідки навіть після одужання. Саме тому вакцинація — це не просто профілактика, а захист від тяжких наслідків і ризику інвалідності чи навіть смерті.
Якщо дитина все ж захворіє після вакцинації, перебіг хвороби, як правило, буде набагато легшим. А от «природний» імунітет після легкої форми хвороби зазвичай слабкий. Сильний імунітет формується лише після тяжкого перебігу, але ціна за нього може бути надто високою — втрата здоров’я або життя.
Ще один поширений міф — що вакцинація нібито призводить до аутизму. Часто батьки пов’язують появу перших ознак аутизму з вакцинацією, бо ці події збігаються в часі: дитині роблять щеплення приблизно у рік, і саме у цьому віці можуть проявитися перші ознаки аутизму. Але вакцина не має до цього жодного стосунку. Аутизм — це розлад нейророзвитку, і його прояви просто збігаються з віком, коли робиться чергова вакцина.
Науково доведено, що вакцинація не викликає аутизму. Збільшення кількості діагнозів пов’язане з кращою діагностикою, а не з вакцинами. Тому важливо розуміти: щеплення — це не ризик, а навпаки, спосіб захистити себе і дитину від хвороб, які можуть мати незворотні наслідки.
Чи виробляється достатньо сильний імунітет від вакцинації?
Так, імунітету після вакцинації цілком достатньо, але важливо дотримуватися повного курсу щеплень. Саме тому більшість вакцин вводяться кілька разів — щоб сформувати стійкий і тривалий захист.
Наприклад, вакцина АКДП (анатоксин кашлюковий, дифтерійний і правцевий) робиться тричі. Після першого щеплення імунітет формується лише у близько 50% дітей, бо доза є початковою і невеликою. Після другої вакцинації рівень захищеності зростає до 70–80%, а вже після третьої дози майже всі діти (до 100%) мають повний імунітет.
Аналогічна ситуація з вакцинацією від кору, свинки і краснухи: перше щеплення роблять у рік, і тоді формується приблизно 70% імунітету. Друге — проводять пізніше, щоб закріпити результат і забезпечити максимальний захист.
Є лише мало вакцин, які вводяться лише однією дозою, більшість передбачає кілька введень. “Гардасил” — вакцина від вірусу папіломи людини, яка буде закуповуватися державним коштом з 2026 року. Держава наразі планує забезпечувати одну дозу, яка формує близько 70% імунного захисту, але для повного ефекту потрібно ввести дві. Другу дозу батьки можуть зробити самостійно, якщо бажають забезпечити максимальний рівень захисту для дитини.
Які можуть бути ускладнення від вакцинації?
Вони трапляються рідко, а більшість реакцій — це нормальна відповідь організму на формування імунітету.
Найсерйозніше, що теоретично може статися, — це анафілактичний шок, але такі випадки надзвичайно рідкісні: приблизно один на мільйон. За понад 30 років роботи у нашій установі подібних випадків не було, і навіть серед колег про таке не чула.
Найчастіше зустрічаються легкі реакції, які не є небезпечними:
- Підвищення температури — особливо після вакцини АКДП. У дітей із судомною готовністю іноді можуть виникати короткочасні судоми, але це трапляється дуже рідко.
- Місцева реакція — почервоніння, набряк або біль у місці ін’єкції. Це абсолютно нормальне явище, яке свідчить, що організм реагує на введений антиген і починає виробляти антитіла.
Такі прояви зазвичай зникають за 2–3 дні без будь-яких наслідків.
Батькам важливо знати, що ці симптоми — не ознака хвороби, а лише короткочасний дискомфорт. Якщо піднялася температура, можна дати дитині жарознижувальний засіб (наприклад, нурофен або парацетамол). Якщо місце уколу почервоніло чи болить — допоможе прохолодний компрес.
Батьки тепер менше бояться вакцинувати дітей, порівняно з попередніми роками?
Зараз батьки більше поінформовані та відповідально ставляться до вакцинації. Вони читають про доказову медицину, орієнтуються на офіційні рекомендації й активно вакцинують своїх дітей. Часто навіть самі купують ті вакцини, які держава не закуповує, аби забезпечити повний захист.
Сьогодні щеплення можна робити в один день одразу кількома вакцинами: від кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції, гепатиту, ротавірусу, пневмокока і менінгокока. Це абсолютно безпечно, і навіть корисно — адже така практика підсилює роботу імунної системи.
Доведено, що дитячий організм щодня контактує з тисячами різних мікроорганізмів, тому введення кількох вакцин одночасно — природне навантаження, яке лише тренує імунітет.
Раніше між щепленнями робили перерву в місяць, але зараз, згідно з новими нормативами МОЗ, дозволено і рекомендовано проводити вакцинацію в один день, чи через день. Це дає змогу швидше сформувати імунітет і не залишати дитину незахищеною на тривалий час.
Основна схема щеплень виглядає так:
- До року: АКДП, гемофільна інфекція, гепатит, поліомієліт — тричі (у 2, 4 і 6 місяців).
- Після року: ревакцинація у 18 місяців.
- Далі: підсилення у 6 років від дифтерії та правця, а потім кожні 10 років — у 16, 26, 36, 46 і так далі.
Для кору, свинки і краснухи потрібно лише два щеплення — в 1 рік і у 4 роки, і цього достатньо для захисту на все життя. Те саме стосується і гепатиту B — три дози забезпечують довічний імунітет.
Скільки пацієнтів вакцинуються у вас за рік?
Серед дітей, які мають декларацію з нашим сімейним лікарем чи педіатром, ми маємо 90% вакцинованих. Зараз дітей часто вакцинують до одного року. Можливо, після ковіду змінилося ставлення до вакцинації: батьки вакцинують дітей, і молодь сама вакцинується.
Щодо щеплення від коронавірусу, рівень вакцинації поки нижчий — близько 55%, тоді як бажано мати не менше 95% населення з імунітетом. Частково це пов’язано з тим, що багато людей уже перехворіли, але зараз вакцинацію від Covid-19 рекомендують проводити щороку, так само як від грипу.
Вакцина у поліклініці під кваліфікованим наглядом, чітко контролюється дотримання “холодового ланцюга” — тобто правильне транспортування і зберігання вакцин. Це надзвичайно важливо, бо при порушенні температурного режиму вакцина втрачає активність, імунітет може не сформуватися. Усі вакцини зберігаються в холодильниках зі спеціальними холодовими елементами та термометрами, які постійно фіксують температуру.
Ми отримали спеціальні холодильники, з якими нам допомогла Всесвітня організація охорони здоров’я, також – термосумки, холодові елементи та термометри. Під час війни маємо перебої зі світлом, а ці холодильники тримають холодну температуру 5 днів навіть без електрики.
Якщо в сім’ї хтось не хоче робити щеплення, їх можна якось переконати?
Звичайно, змушувати і тиснути на батьків не можна в жодному разі. Треба зрозуміти, чому вони відмовляються, які мають застереження, і вже після цього говорити і переконувати, знаючи причини остраху. У мене були випадки, коли мама і тато були не вакциновані, але дітям таки робили щеплення.
Іноді люди пов’язують погіршення самопочуття після щеплення з самою вакциною, хоча насправді причиною може бути інше захворювання, яке просто збіглося у часі. От, наприклад, у моєї знайомої було подібне.
Дитині зробили щеплення, а через деякий час почалися проблеми з рухами — здавалося, що це наслідок вакцинації. Батьки, звісно, були налякані й розповідали всім, що це сталося після щеплення. Та коли дитину обстежили детальніше, зробили генетичні тести, з’ясувалося, що це вроджене захворювання — спінальна м’язова атрофія, просто в легкій формі. Хвороба проявилася саме в тому віці, коли співпало з вакцинацією, тому й думали, що одне спричинило інше. Насправді між цими подіями не було причинно-наслідкового зв’язку. У більшості випадків потрібно просто провести якісне медичне обстеження, щоб зрозуміти, що є справжньою причиною порушення.
Як правильно підготуватися до вакцинації?
Перед вакцинацією потрібно звернутися до свого сімейного лікаря. Лікар огляне дитину чи дорослого, перевірить стан здоров’я та визначить, чи можна робити щеплення, відповідно до календаря щеплень — навіть якщо є відхилення від графіка.
Невелике підвищення температури (до 37 °C), червоне горло, нежить не є протипоказами до вакцинації. Якщо лікар не виявить серйозних ознак хвороби, він скерує до кабінету щеплень, де проводять вакцинацію.
Після щеплення не потрібно змащувати місце ін’єкції, пити якісь ліки чи обмежувати активність. Можна гуляти, купатися, вести звичний спосіб життя. Якщо підвищиться температура, достатньо прийняти звичайний жарознижувальний засіб.
Деякі вакцини, наприклад проти кашлюку, можуть давати більш часті реакції — незначне підвищення температури або почервоніння на місці уколу. Це нормальна відповідь організму, бо такі вакцини викликають сильніший імунітет. У таких випадках лікар може порадити дати дитині жарознижувальний засіб одразу після щеплення і повторити наступного дня — це допомагає легше перенести реакцію.
Найважливіше — не вагатися і не відкладати вакцинацію. Сімейний лікар знає, коли саме потрібно робити наступне щеплення і завжди нагадає батькам про нього.
Тож підготовка до вакцинації дуже проста: прийти до сімейного лікаря, пройти огляд, отримати направлення та зробити щеплення, жити звичним життям і не хвилюватися.
Нагадаємо, що спільно із КНП “4-а міська поліклініка м. Львова” ми запустили новий спецпроєкт — “Здоровий діалог”. Це серія важливих розмов про все те, що стосується кожного з нас — здоров’я. Зокрема, журналістка “Сихів.Медіа” поспілкувалася з педіатринею КНП “4-ї міської поліклініки м. Львова” Оленою Секетою про те, як зміцнити імунітет школярів в осінньо-зимовий період. Ця розмова доступна за посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як зміцнити імунітет дитині в осінньо-зимовий період: поради педіатра
