Цьогоріч Україна відзначає 34-ту річницю проголошення незалежності. З цієї нагоди “Сихів.Медіа” поспілкувалося з отцями сихівських храмів про значення цього дня, та записало їхні побажання сихівчанам.
День Незалежності — одне з головних державних свят України, яке щороку відзначають 24 серпня. Саме цього дня у 1991 році Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України, що стало точкою відліку нової історії нашої держави. Щороку в цей день ми згадуємо шлях, який пройшла країна, і тих, хто боровся та бореться за її майбутнє.
Отець Орест Фредина, Церква Різдва Пресвятої Богородиці (просп. Івана Павла ІІ, 1)
День Незалежності для отця Ореста — це не просто свято, це заклик до вільного, правдивого життя, яке ми маємо будувати з Богом у серці. Як він зазначає, для нього незалежність асоціюється з внутрішньою свободою, свободою від всіх темних сил, що намагаються забрати наше світло. Як влучно сказав єпископ Джон Шін, правдиво вільною людиною є та, яка, подібно до Бога, вибирає завжди лише добро. Це і є справжня незалежність — здатність діяти на користь добра та правди, незважаючи на труднощі.
Коли отець Орест згадує 1991 рік, то розповідає, як на власні очі бачив великі зміни. Він був молодим священником, коли у серпні ГКЧП (Державний комітет з надзвичайного стану в СРСР – ред.) призвело до масових протестів, а війська радянського союзу підходили до Києва та Львова. У цей період багато священників з-за кордону приїхали до України, аби підтримати народ на шляху до свободи. Тоді, на його думку, в Україні була велика надія на те, що все зміниться на краще. І хоча багато хто з людей переживав, чи здобудемо ми свою незалежність, подія проголошення Акту Незалежності стала великою перемогою.
Однак, наголошує отець, нам завжди слід пам’ятати, що якщо ми отримали великий дар, то завжди знайдеться той, хто захоче його забрати. Здобуту незалежність потрібно постійно захищати.
“Після повномасштабного вторгнення ми звільнилися від ілюзій. І зрозуміли, хто нам брат, а хто ним тільки прикидався. Це дало нам можливість один на одного глянути, один за одного молитися, один одному допомагати. І цим самим – творити справжню незалежність нашою жертовністю і мужністю наших воїнів”.
Отець Орест бачить майбутнє України у світлі Божої ласки, в якій наша нація стане ще кращою, єдиною, і такою, що світиться благодаттю. Це світло Божої любові і істини має вести нас уперед.
Він завершує свої слова словами надії та віри:
“Не дивлячись на труднощі і випробування, так як вчив Апостол Павло у посланні до римлян: терпеливість виробляє досвід. Досвід дарує надію. Велика справа, коли ми надіємося на хороших людей. Але велике щастя, коли ми вміємо надіятися на Бога і, отримавши Божу силу, змагатися за добро та правду”
Отець Василь Мирош, Храм Зіслання Святого Духа (вул. Трильовського, 9а)
Священник вважає День Незалежності найважливішим святом, яке потрібно цінувати та відзначати як підтвердження існування української нації.
Він зазначив, що після повномасштабного вторгнення ставлення до цього дня стало ще глибшим — через високу ціну: загибель людей, поранення молодих захисників і захисниць, а також втрату територій. Це, за словами священника, викликає більше переживань і посилює бажання зберегти державність та свободу.
Дивлячись у майбутнє, отець впевнений, що через 10–20 років бачить Україну “категорично незалежною, у межах 1991 року”.
На завершення отець Василь промовив побажання для українців, зокрема сихівчан:
“Більше моліться за наш нарід, за нашу державу. Більше допомагайте нашим військовим усіма можливими засобами. І, звичайно, більше будьте згуртованими, тому що в єдності наша сила. Як каже наш християнський гімн “Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світу промінням Ти її осіни”.
Отець Володимир Дмитрів, Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (вул. Чукаріна, 5)
Для отця Володимира Дмитріва День Незалежності – це насамперед символ свободи, якого український народ чекав століттями. Він нагадує, що перший етап незалежності ми пройшли у 1991 році, коли позбулися радянської окупації, але нині триває другий – визволення від російського загарбника.
Досвід війни для нього почався ще у 2014 році, коли він долучався до допомоги військовим. Повномасштабне вторгнення стало новим, значно складнішим етапом, який ще більше загострив розуміння цінності державності. За його словами, кожен день боротьби робить бажання свободи ще сильнішим, адже люди бачать, якою ціною вона здобувається.
“Коли народ заплатив таку високу ціну, життя людей, багатьох людей, тоді розуміємо, наскільки важливо її (ред. Незалежність) здобути, щоб не допустити чогось подібного у майбутньому”,
зазначає отець.
Майбутнє України він уявляє світлим і успішним — країною, на яку рівняється Європа, де люди живуть без війни, а трагічні сторінки залишаються лише у підручниках історії.
Головним побажанням у це свято є мир і перемога: “Щоб ми дочекалися її якнайшвидше, аби панував спокій на нашій землі”, — зазначає отець Володимир.
“День Незалежності це той день, коли особливо молимося, особливо хочемо, особливо переживаємо і особливо бажаємо”,
підсумував священник храму.
Отець Іван Колодій, Собор Івана Хрестителя (вул. Зубрівська, 1)
Для отця Івана Колодія незалежність — це не лише відсутність зовнішнього агресора, а й внутрішня свобода кожного громадянина, що включає гідність, свідомість та моральну стійкість. Для священника цей день також пов’язаний з глибокою духовною відповідальністю, адже саме любов до рідної землі та шанування батьків виховує в народі основи міцної державності, про що свідчить четверта заповідь Божа.
“Якщо ти будеш шанувати своє середовище, цінності, в яких ти живеш, це означатиме, що в тебе буде все добре, і що ти довго проживеш на цій землі”
Отець зізнається, що після повномасштабного вторгнення почав цінувати кожного громадянина.
“Чи я в дорозі, чи на парафії, для мене кожна людина є даром. Бо я розумію, що якщо нас не буде багато, якщо біля мене не буде людей, я сам не зможу”
Отець Іван акцентує на єдності в часи випробувань, коли кожен українець стає частиною великої сили.
“Влада, медицина, військо – кожен елемент держави, суспільства, є дуже критично необхідний. І ми маємо дбати про те, щоб всі ці інституції були сильними. Бо якщо одна з них буде слабкою, система розвалиться”
Отець Іван вірить, що без Божої допомоги не можна подолати агресора, і саме через молитву та взаємну підтримку Україна зможе досягти перемоги.
Священник мріє про мирну, процвітаючу державу, де кожен громадянин зможе жити вільно, дотримуючись моральних і духовних цінностей. Його основне побажання — щоб ми, як народ, продовжували будувати сильну, незалежну державу для майбутніх поколінь.
“Я хочу, щоб люди розуміли, що кожен їхній вчинок впливає на їхню долю, на долю людей, які живуть, і на те середовище, в якому вони перебувають”
Отець Роман Довгань, Храм Святих Кирила і Методія (вул. Угорська, 1)
День Незалежності — це свято, яке нагадує про те, як важливо мати можливість розвиватися на своїй Богом даній землі, яку Господь нам подарував. Отець вважає, що незалежність — це дар, за який ми боремося через історію, важку працю і глибокі жертви. Це треба розуміти та цінувати, постійно наголошувати на цьому.
Війна, на думку священника, показала глибоку ціну незалежності. Вона відкрила, як важливо цінувати те, що маємо, і розуміти, що цей дар ми виборюємо кожного дня. О. Роман підкреслив, що держава — це своя земля, свій особистий простір. Як кожен має свою домівку, де почувається в безпеці та комфорті, так і наша країна повинна бути тим комфортним і безпечним житлом для кожного громадянина.
Він також зауважив, що багато людей, які виїхали за кордон, не відчувають себе в безпеці й комфорті, бо сумують за своєю домівкою, адже це їхня земля, там їх розуміють, там їм добре. Це ще раз підкреслює важливість мати свій простір.
О. Роман вірить у майбутнє України, де люди цінуватимуть свою культуру, мову та свій дім, де кожен матиме активну громадянську позицію і працюватиме на благо своєї країни.
Вітаючи сихівчан, отець побажав:
“Вірити, молитися та багато працювати. Кожен має працювати на своєму місці для розвитку нашої держави. Віримо у наше майбутнє, молімося за наших захисників, щоб кожен із нас відчував себе вдома на цій землі, вільній і незалежній”
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Ми живемо завдяки таким, як він”. Історія Героя Володимира Кушпіта
