Ще раз про Стратегію Сихова: що передбачено і які можуть бути зміни
16 квітня відбулося перше засідання робочої групи з впровадження стратегії розвитку громади Сихова. На ній учасники обговорили наявні на даний момент напрацювання, а також погодили план роботи до наступного засідання. «Сихів Медіа» розповідає, про що говорили учасники.
Що таке стратегія розвитку Сихова
Активна робота над розробкою Стратегії розвитку громади Сихова почалася влітку 2017. Тоді команда КУ «Інститут міста» долучилася до проекту «Підтримка реформи децентралізації в Україні», який виконує Всеукраїнська громадська організація «Громадянська мережа «ОПОРА» та фінансує Посольство Великої Британії в Україні.
За словами Андрія Пундора, керівника програми Стратегія в «Інституті міста», їм надійшов запит від активної громадськості району.
«На Сихові є чимало активних організацій, які працюють над його розвитком. Наприклад, десь у той час ГО «Кращий Сихів» проводили стратегічні сесії, до якої залучали багато людей, аби розвивати свою організацію. Однак, оскільки вони займаються питанням Сихова, то і тези щодо розвитку району також лунали. Тому ми об’єднали зусилля активістів з нашими і почали працювати», — розповідає Андрій Пундор.
В рамках розробки Стратегії, у вересні провели три зустрічі з громадськістю, до яких, за словами керівника програми, долучилися загалом близько 100 осіб. Це були ключові стейкхолдери — громадські організації, мешканці, пізніше долучилися й представники райадміністрації та депутати міської ради від Сихова, які є репрезентаторами громади. Також зацікавлені могли надсилати власні пропозиції з розвитку.
«Зрештою, ми нічого не вигадували самі. Ми просто спробували структурувати побажання від мешканців», — зазначає Андрій Пундор.
Зміст Стратегії — пріоритети
Керівник програми Стратегії «Інституту міста» каже, що їх команда паралельно працювала над Стратегією Сихова і Рясного. І якщо мешканці останнього зосередилися на питаннях комунальних й інфраструктурних, то громада Сихова пішла у бік розвитку усіх елементів району.
Зрештою пріоритетами стали: цікавий, зручний та зелений Сихів. Крім того, на меті стоїть перетворити його зі спального району на такий, що буде зручним і для роботи, і для дозвілля.
«Сихів є самодостатнім і відкритим для міста. Це вже не спальний район, а район для сім’ї, яка не хоче їхати в центр, щоби щось побачити, а прагне побачити багато місць коло себе, які би спонукали їх залишатися на Сихові: медіатеки, оновлений центр Довженка тощо. Власне, це і є пріоритет цікавості», — пояснює Андрій Пундар.
Пріоритет зеленого Сихова з’явився, бо район має чимало таких зон: парк Івана Павла ІІ, Снопківський парк, парк «Залізна вода» тощо.
«Я підозрюю, що націленість на реалізацію проектів з розвитку цих зон, а також з озеленення трамвайної колії, пов’язані з тим, що мешканці вже бачили подібні проекти і вони їм близькі», — каже керівник програми.
Зручний Сихів, на його думку, мав лишитися, адже район хоч і розвинувся інфраструктурно, утім йому є куди рости. Ця частина стратегії призначена для розвитку доріг, трамвайної лінії та ін.
Крім виписаних пріоритетів, Стратегія містить і приблизні дати реалізації проектів, їх орієнтовний кошторис та замовника цих робіт. Візія має 19 пунктів, серед яких облаштування принаймні одного громадського простору на рік, впровадження принципів безбар’єрності, ревіталізація центру Довженка і реконструкція площі, міські сади на дахах будівель тощо.
Серед них є і проекти, які почнуть втілювати у життя вже цього року. А є і ті, які завершать у 2027, адже Стратегія є довгостроковою.
Робоча група
До робочої групи, яка і працюватиме над Стратегією, увійшли представники влади, громадських організацій і депутати. ЇЇ головою обрали керівника ГО «Кращий Сихів» Андрій Рущака, а заступницею стала очільниця Сихівської райдержадміністрації Галина Гладяк.
Також членами робочої групи є Андрій Карбовник, депутат ЛМР від ВО «Свобода», представники ГО «Інститут суспільних ініціатив» Тарас Репицький та Віктор Петров, голова ГО «Рідний Сихів» Володимир Гой, керівник КП «Зелений Львів» Богдан Москвяк, Андрій Козицький від ГО «Львівський блок», Роман Федишин, депутат, директор ринку торгівельного комплексу «Шувар», Оксана Гузь, заступниця директорки Культурно-освітнього центру ім. Довженка та представники профільних управлінь Львівської міської ради.
Проекти на 2018
Для початку учасники робочої групи вирішили обговорити проекти, реалізація яких стартує вже цього року.
Мейкер спейс
Мейкер спейс – це простір, де будуть зібрані кілька лабораторій: фізична, хімічна, майстерня з ткацьким станком, 3D-принтерами. Окрім того, у планах зробити тут лекторій, де би могли проводитися наукові лекції, зустрічі тощо.
«Діти 8-16 років – наша основна аудиторія, хоча, очевидно, що для дорослих Мейкер спейс теж буде відкритим. Ми хочемо, аби відвідувачі вміли застосовувати свої наукові навички», – каже Олена Павлюк, спеціалістка управління IT, координаторка проекту Мейкер спейс.
В амбітних планах відкриття відбудеться у 2019 році, однак вже зараз проект проходить експертизу.
Фестивальний Сихів
Цього року, як і минулого, на Сихові планують провести фестиваль до Дня Сихова. За словами представника «Інституту суспільних ініціатив» Віктора Петрова, захід зібрав різноманітних людей, що свідчить про зацікавленість людей у ньому. Наразі вони визначаються з форматом і точною датою проведення фестивалю
Керівник ІСІ Тарас Репицький зазначив, що фестиваль можна приурочити до якоїсь визначної події Сихова. Один з варіантів – приїзд Папи Римського 24 червня.
«У нас є ідея зробити один масштабний фестиваль у співпраці з ГО, який охопив би ширшу аудиторію. Зрештою, це не фестиваль для молоді, це – фестиваль громад, сусідів. Такий формат дуже популярний у Європі», – каже Тарас Репицький.
Розвиток Центру Довженка
На Центр Довженка зміни також чекають вже у 2018. Заступниця директорки Центру Оксана Гузь каже, що вже сьогодні з нього зняли рекламу і не розміщатимуть її там до того, поки не врегулюють все у рамках законодавства. Крім того, вивіску з написом «кінопалац» замінять на іншу – «Довженко Центр». Над нею працюють дизайнери.
«Також ми підійшли до майже завершальної точки з нашим орендарем. Весь хол буде належати Центру Довженка. Ми зробимо там рецепцію, відкритий простір з вікнами, а всі квитки і поп-корн орендаря будуть перенесені в іншу точку», – пояснює Оксана Гузь.
Окрім цього, існує вірогідність переоснащення концертної зали. Значну частину коштів тут очікують отримати від посольства Японії.
«Ми хочемо переобладнати її з кінозали, яка була спроектована 32 роки тому, на театрально-концертну сцену. Нові крісла, дах, стеля, конструкції стін, які створюватимуть кращу акустику та інше», – каже Оксана Гузь.
У планах також вирішити питання сирості у підвалах тощо.
Безбар`єрність
На думку керівника «Інституту міста» Олександра Кобзарева, потрібно розуміти, що доступність середовища стосується не тільки людей з інвалідністю. Це і проблема людей похилого віку, батьків з візочками, людей, які несуть щось важке тощо. У Львові це зачіпає кожного п`ятого.
«На першому етапі пропонуємо створити каталог типових рішень, бо є досить багато речей, які повторюються раз за разом: тактильна плитка, виходи з під`іздів, закладів тощо. Плюс – хочемо вказати там попередні розрахунки вартості», – зазначив Олександр Кобзарев.
Також планують створити ресурс, де мешканці зможуть повідомляти про проблемні зони. На це виділять кошти з міського бюджету.
Окрім цього, робоча група проголосувала за проведення аудиту інклюзивності чотирьох шкіл і Центру Довженка. Це – пропозиція «Інституту суспільних ініціатив», які вже перевірили усі ЦНАПи Львова. Аудит розроблений на основі американських і європейських практик. Зрештою, перевірятимуть 95, 1, 86 і Сихівську гімназію та Центр Довженка.
Стихійна торгівля
Робоча група зійшлася на тому, що питання стихійної торгівлі є нагальним і його необхідно вирішити якомога швидше. І справа не тільки в естетичному вигляді місцевості, порушенні законодавства, а й у загрозі здоров`ю людей.
«У нас є дві найпроблемніші точки: Іскра і вулиця Драгана. Якщо відкриється соціальний ринок на Зубрівській, ми будемо докладати зусиль, щоби селян перемістити туди. Поліція реагує на стихійну торгівлю, але цього недостатньо. Коли ми перемістимо їх звідти на соціальний ринок, то на колишньому місці роботи поставимо Муніципальну варту», – зазначила голова райдержадміністрації Галина Гладяк.
Також у планах – розробка соціальної реклами, яка би демонструвала небезпеку придбання продуктів у несертифікованих місцях.
Благоустрій та ЖКГ
У Стратегії зазначено, що на Сихові має з`являтися принаймні один громадський простір щороку. На 2018 запланована реалізація бульвару Гашека, бульвару на Зубрівській-Довженка, замовлена проектно-кошторисна документація на бульвар по проспекту Червоної Калини, 121-125 та на Зубрівській 25-25а.
Робоча група дійшла висновку, що потрібно буде також об`єднати зусилля і подати один проект з облаштування громадського простору на Громадський бюджет.
У 2018 заплановане продовження робіт з впорядкування парка Івана Павла ІІ. Наразі робітники працюють з проектом 2015 року. Його вартість за тими цінами становить 43 мільйони. Проект розрахований на 5 черг. Наразі першу чергу, за словами Богдана Москвяка, майже завершили, однак інші черги доведеться ще коригувати.
Цього року також мають почати озеленювати трамвайну колію по проспекту Червоної Калини. Там планують висадити однакові дерева, а також залучити до цього мешканців. Ймовірно, вони зможуть придбати кілька дерев за власний кошт і встановити іменні таблички.
На цей рік заплановане також встановлення індивідуальних теплових пунктів на Сихові для 154 будинків.
Наступне засідання робочої групи заплановане на 21 травня.
