Напередодні Дня медичного працівника у Львові привітали та відзначили тих, хто щодня своєю працею піклується про здоров’я та життя людей. Подяку отримала і лікарка-кардіологиня КНП “4-ї міської поліклініки м. Львова” Наталія Химко. Журналістка “Сихів.Медіа” поспілкувалася з медикинею та дізналася більше про серцево-судинні захворювання, їх лікування та профілактику.
Які серцево-судинні захворювання зараз є найпоширенішими?
Серцево-судинні захворювання — це велика група хвороб, які мають величезний вплив на патологію пацієнтів. Вони дуже поширені не тільки в Україні, а й у світі. Це ішемічна хвороба серця, яка об’єднує багато різних форм: стабільна чи нестабільна стенокардія, інфаркти міокарда, серцева недостатність та інші. Велика група пацієнтів — це пацієнти з гіпертонічною хворобою, якою в Україні хворіє кожен третій.
Поширені є інсульти. Їх втричі більше, ніж інфарктів. Серцева-судинна недостатність — це дуже важка патологія. Ще поширені аритмії та атеросклероз (ураження судин атеросклеротичними бляшками).
Чому серцево-судинні хвороби вважаються вбивцею №1 у світі?
Так, найвища смертність у світі є від серцево-судинних захворювань. Щорічно понад 17 мільйонів людей у світі гинуть від них. В Україні понад 65% пацієнтів помирають від серцево-судинних захворювань. Чому так? Бо ці захворювання протікають безсимптомно і дуже часто вони маніфестують інфарктами та інсультами, що нерідко стають фатальними.
Серцево-судинні захворювання уражають сьогодні і молодих. Колись вони асоціювалися з літніми людьми, а зараз все частіше нашими пацієнтами є люди віком 30-40 років, які перенесли інфаркт чи інсульт. Варто зазначити, що серцево-судинні захворювання сприяють важким ускладненням: інвалідизації, погіршенню якості життя, постійним прийомам ліків.
Які основні фактори ризику для серця?
На першому місці — куріння. Ще одна причина — гіподинамія. Ми в такому часі, що люди мало займаються спортом, але своїх пацієнтів ми налаштовуємо на фізичну активність. Також варто згадати про нездорове харчування. Багато солі, трансжирів та цукрів негативно впливають на організм. Хронічний стрес — ще один фактор ризику для серця.
Зараз багато хто хворіє на цукровий діабет, а це теж фактор ризику. Багато пацієнтів не розуміють, що цукровий діабет погіршує стан серцево-судинної системи.
Пацієнти приходять і кажуть, що в них цукор був 6, ми міряємо, а вже 8. На жаль, це великий показник та перший дзвіночок до цукрового діабету. Люди ці симптоми недооцінюють. Зараз є стерті форми цукрового діабету. Колись для нього характерними були спрага та нічні сечовипускання, а тепер цього немає і люди приходять вже з підвищеним цукром.
Ожиріння — це проблема не тільки в Україні, а й у всьому світі. Також є генетична схильність, на яку ми взагалі впливу не маємо.
Як стрес та емоційне навантаження можуть вплинути на серце?
І стрес, і емоційне навантаження збільшують кількість проявів гіпертонії, серцевих захворювань. Під час стресу вивільняються гормони — кортизол та адреналін, які спричиняють спазм судин, викликають підвищення тиску, може виникнути загрудинний біль.
Постійний стрес може вплинути на розвиток аритмій, таких як тахікардія, фібриляція передсердь, особливо у пацієнтів, які вже мають серцеву патологію.
Хронічний стрес — це активатор імунної системи. Звідси запалення, пошкодження судинної стінки та розвиток атеросклерозу. Негативна поведінка при стресі може виражатися переїданням, курінням, зловживанням алкоголем та нехтуванням фізичною активністю.
Психоемоційні стани, які впливають на наших пацієнтів — це тривожність, депресія, емоційне чи фізичне вигорання, посттравматичний синдром, який ми зараз спостерігаємо у військових чи внутрішньо переміщених осіб.
Що допомагає зменшити стрес? Фізична активність. Прогулянка парком чи лісом покращує самопочуття, знижує стрес. Дихальні вправи, релаксація та соціальна підтримка позитивно впливають на стан.
Не може людина залишитися сама зі своїми проблемами, бо це дуже складно. Потрібне спілкування з рідними, друзями, а якщо це не допомагає, тоді варто звернутися до психолога, психотерапевта чи психіатра.
З якого віку потрібно стежити за серцем?
Практично з народження, а особливо у підлітковому віці, коли починає проявлятися ожиріння чи підвищення тиску. Наші діти потрапили в епоху ковіду, війни, коли треба вчитися за моніторами. Гіподинамія безумовно проявляє всі захворювання. Люди віком 20-25 років також мають слідкувати за холестерином, рівнем глюкози, тиском, харчуватися правильно та бути фізично активними.
Вже після 40 років люди повинні звертатися хоча б раз на рік до лікаря та обстежитися. Якщо в родині є ризик серцево-судинних захворювань, тобто у батьків була артеріальна гіпертензія, інсульт чи інфаркт, то обов’язково потрібно звертатися до лікаря та проходити обстеження, щоб виявити на ранніх етапах проблеми зі серцем.
Які щоденні звички допомагають зберегти здорове серце?
Фізична активність. І це не лише ходьба, а й плавання, катання на велосипеді тощо. Щоденна 30-хвилинна зарядка покращує самопочуття і зміцнює роботу кровоносної системи та серця.
Потрібно обов’язково контролювати цукор, холестерин і тиск. Варто відмовитися від куріння та алкоголю.
Нагадаю, що якісний сон по 7-8 годин, який часто нам недоступний, відновлює роботу серця. Треба старатися принаймні спати, не сидіти за комп’ютером чи в телефоні. Регулярно обстежуватися у лікаря.
Чи є універсальні поради щодо харчування для профілактики серцево-судинних захворювань?
- Зараз такий сезон, коли ми можемо збалансувати харчування завдяки овочам та фруктам. Треба вживати цільнозернові продукти: гречку, коричневий рис, вівсянку. Обов’язково збагачувати своє харчування рибою і не лише лососем, а й скумбрією, сардинами — це теж дуже поживні риби.
- Потрібно вживати горіхи, бо в них є поживні жири.
- Зменшити кількість солі до 5 грамів.
- Відмовитися від солодких газованих напоїв, які містять багато цукру.
- Замінити тваринні жири на рослинні. Краще взяти оливкову, лляну чи рапсову олію. Рослинна олія також міститься в авокадо.
Найгірше — це трансжири, які містяться в ковбасних виробах, сосисках, сардельках. Якщо ви вдома запікаєте, тушкуєте чи коптите м’ясо, то це інше, а от перероблене м’ясо містить багато трансжирів, які також є у кетчупах, соусах та майонезах.
Трансжири — це і фастфуди, які люблять діти. У них міститься багато солі.
Ви сказали, що серцеві хвороби молодшають…
З останніми роками вони молодшають і у 30-літніх є інфаркти, на жаль. У мене був пацієнт, який мав інфаркт у 26 років. Причини такого “помолодшання” — це стрес, неправильне харчування, гіподинамія, куріння (в т.ч. і вейпи), бо токсичні речовини нищать судину і призводять до прогресування атеросклерозу.
Порушення сну призводить до тиску та аритмії.
Найчастіше в молодому віці є гіпертонія, аритмія, тромбоз, інфаркт. Що робити? Міряти тиск, рівень холестерину, цукру, проходити обстеження і змінювати спосіб життя.
З якими скаргами найчастіше звертаються до вас пацієнти?
Найбільше скарг на головний біль, запаморочення, задишку, загрудинний біль при фізичному навантаженні, втому, виражену слабкість без очевидних причин, набряки кінцівок і підвищення чи зниження тиску.
Скільки пацієнтів ви оглядаєте та консультуєте щомісяця?
Щомісяця — це до 500 пацієнтів. Орієнтовно 450-460.
Чи є сезонність кардіологічних проблем?
Безумовно, сезонність є. Ми не можемо так чітко провести межу, що при такій погоді більше чи менше, але все-таки осінньо-зимовий період дуже небезпечний. Чому? Холод і вітряна погода провокують напади загрудинного болю.
Якраз в осінньо-зимовий період поширюються вірусні захворювання, грип, коронавірус, бактеріальні захворювання. Важливим профілактичним заходом погіршення стану серцево-судинної системи є щорічна вакцинація від грипу.
В осінньо-зимовий період зменшується світловий день та сонячна активність і розвиваються депресії.
Ми очікуємо спеку цього тижня і в таку погоду теж загострюються хвороби серця. Коли високі температури, то зневоднюється організм. Не варто чекати на спрагу, бо зневоднення веде до тромбозів. Також варто зважати на перегріви на городах. Не варто працювати без головного убору, бо можна отримати тепловий чи сонячний удар. Різкі перепади температури, які ми маємо цього літа, підвищують тиск та провокують гіпертонічні кризи.
Яким вважається нормальний тиск?
120 на 80. Ви спитаєте за 130 на 80. За сучасними рекомендаціями — це є високий нормальний артеріальний тиск, ще не гіпертонія, але вже потрібно міряти його та коригувати своє життя, звички й при потребі звертатися до лікаря.
Ну а 140 на 90 — це вже є перший ступінь артеріальної гіпертензії, коли треба теж коригувати свої звички, вимірювати тиск двічі на день. Можливо потрібно дообстеження чи лікування.
Як змінилася кардіологія за останні роки і які сучасні тенденції ви спостерігаєте у повсякденній практиці?
Все йде вперед і медицина в тому числі. На сьогодні ми можемо дистанційно моніторити стан пацієнта за допомогою смартгодинників та портативних ЕКГ-пристроїв. Для відновлення ритму використовують сучасні кардіостимулятори та кардіовертери-дефібрилятори.
Активно розвивається стентування. Це просто порятунок для пацієнтів зі стенокардією та інфарктом міокарда.
Вважається, що в медикаментозному лікуванні нічого не може бути нового, але виявляється може, адже появився новий препарат — інгібітор НЗКТГ-2, який спочатку створили для пацієнтів з цукровим діабетом, але він допомагає пацієнтам з серцевою недостатністю чи хворобами нирок.
На сьогодні дуже добре працює генетична лабораторія, яка нам підтверджує чи відхиляє спадкові захворювання серця.
Які перші тривожні дзвіночки можуть свідчити про проблеми з серцем?
Найбільше лякає пацієнтів загрудний біль, який виникає вперше. Вони не знають, що з тим робити й приходять зі страшними очима до кардіолога, і ми мусимо прийняти рішення. Минулої зими та осені декілька пацієнтів прийшли з першими проявами стенокардії, ми їх скеровували на стентування. Окрім цього лякають людей набряки та задишка.
Як правильно дозувати фізичні навантаження людям з різними серцевими захворюваннями?
При ішемічній хворобі серця варто почати з невеликих фізичних навантажень. Треба займатися зарядкою, ходьбою. Можна використовувати велотренажер 10-15 хвилин, 3-5 разів на тиждень. Пізніше ми навантаження збільшуємо до 30-40 хвилин, 3-5 разів на тиждень.
При гіпертонічній хворобі можемо швидше дати навантаження, коли ми скоригували тиск, то займатися треба 30-60 хвилин, 3-5 разів на тиждень. Це може бути ходьба, плавання, їзда на велосипеді.
Серцево-судинна недостатність — це дуже важка патологія і навантаження має бути невелике, буквально повільна ходьба, велотренажер, часом тільки дихальні вправи, починаючи від 5-10 хвилин до 25 хвилин. Безумовно, всі фізичні навантаження припиняють або зменшують при проявах погіршення стану чи підвищенні тиску. Ми маємо слідкувати за пацієнтом.
У нас є реабілітаційне відділення, куди ми скеровуємо пацієнтів після інфаркту. Перші 2-6 тижнів ми призначаємо помірні навантаження.
Чи є якісь популярні міфи про серце?
Міфів є дуже багато. Я вам наведу декілька. Перший: біль за грудиною — болить серце. Це не завжди так. Біль в грудній клітці не завжди є серцевим. Це може бути м’язовий чи біль по нервових закінченнях, а ще може бути біль шлунку. Потрібно обстежитися.
Другий: якщо не болить голова, то тиску нема. На жаль, не так. Дуже багато пацієнтів не відчувають головного болю і приходять тоді, коли вже величезні показники тиску або вже після інфаркту чи інсульту. І це дуже сумно, що люди не вимірюють тиск, бо це потрібно робити двічі на добу. Якщо не міряти тиск, то можна не знати, що це гіпертонічна хвороба, яка уражає судини серця, голови, нирок, периферичні судини.
Третій: ліки потрібно пити під час кризу. Насправді тиск треба міряти щоденно і ліки, які призначив лікар, пити постійно.
Четвертий міф пов’язаний з атеросклерозом. Ми призначаємо пацієнтам статини (препарати для зниження холестерину – Ред), коли є спадковість, високий рівень холестерину, або вже наявний атеросклероз. На жаль, теж пацієнти не можуть прийняти, що їх треба пити постійно, бо наявний атеросклероз може дати різні ускладнення. Особливо це стосується пацієнтів з цукровим діабетом.
Яке головне послання ви хочете донести нашим читачам щодо здоров’я серця?
Ведіть активний спосіб життя, збалансовано харчуйтеся, контролюйте тиск, рівень холестерину та цукру, відмовтеся від куріння, не зловживайте алкоголем, навчіться управляти стресом та регулярно відпочивайте. У будь-якій ситуації ми можемо все, лише потрібно себе трішки змусити. Треба регулярно проходити медичні обстеження і пам’ятати, що краще запобігти хворобі, ніж її лікувати. Починайте дбати про серце вже сьогодні.
Нагадаємо, що спільно із КНП “4-а міська поліклініка м. Львова” ми запустили новий спецпроєкт — “Здоровий діалог”. Це серія важливих розмов про все те, що стосується кожного з нас — здоров’я. І перша наша розмова — про оновлену систему оцінювання інвалідності за посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нова система встановлення інвалідності: як це працює
