Сихівський район — це не лише спальні будинки й великі проспекти, а ще й десятки вулиць, назви яких розповідають про долі видатних людей. Вони зберігають пам’ять про композитора Дениса Січинського, правозахисника Михайла Гориня, футболіста Лева Броварського та ще багатьох, чиї імена варто знати.
Джордж Вашингтон — американський державний діяч, перший президент Сполучених Штатів
Останні 24 роки життя Джорджа Вашингтона овіяні славою: перемога на чолі Континентальної армії США у Війні за незалежність; провідна роль у прийнятті першої й до сьогодні єдиної Конституції США 1787 року, перебування на посту першого президента США. І це лише частина здобутків американського діяча.
Попри свій успіх та славу він був доволі скромним. Про це свідчить візит французького письменника Ф. де Шатобріана до будинку президента США, який, за його словами, не відрізнявся від інших. Там він не побачив жодної охорони й лише одну служницю.
Також Джордж Вашингтон є автором промовистих цитат:
“Скажи мені, хто твій друг, і я скажу хто ти…”
“Дружба — це рослина, яка росте повільно, і, перш ніж заслужити своє ім’я, вона повинна пройти через випробування і витримати безліч мінливості долі…”
“Не говори поганого про відсутніх, бо це не чесно…”
Володимир Вернадський — науковець та філософ
Він увійшов до історії науки як основоположник сучасного вчення про біосферу та ноосферу. Володимир Вернадський — один із засновників Української Академії наук та її перший президент.
На честь нього назвали єдину українську станцію в Антарктиці; гірський хребет в Антарктиді; астероїд та кратер на Місяці; два мінерали — вернадит і вернадскит.
Цікавим є той факт, що Вернадський передбачив власну смерть, тому в останній рік підсумовував всі напрацювання, писав автобіографію, робив наукові нотатки.
Михайло Горинь — український правозахисник, дисидент і політв’язень радянських часів, народний депутат України 1-го скликання
Він мав тісні контакти з шістдесятниками, зокрема з Іваном Світличним, Іваном Дзюбою, Миколою Вінграновським, Дмитром Павличком та Іваном Драчем. Горинь був організатором молодіжного клубу “Пролісок”. Також він займався поширенням самвидаву та політичної літератури еміграції.
Ні два арешти, ні проблеми зі здоров’ям не зламали українського правозахисника. У 1987 році Михайла Гориня помилували, а в 1990 — реабілітували.
До слова, саме йому належить ідея “ланцюгу Злуки” в січні 1990 року. Тоді сотні тисяч людей взялися за руки та з’єднали Львів із Києвом.
Олександр Козловський — поет та публіцист
Олександр родом із села Гірське, що у Стрийському районі нашої області. Попри своє коротке життя залишив помітний слід у літературі. Особливий вплив на поета справив Іван Франко, який публікував твори Козловського в “Літературно-науковому віснику”. Творчість Козловського — це поєднання інтимної лірики з історичною тематикою.
Олександр захворів на важку недугу — туберкульоз горла. Але протягом останніх двох років свого життя багато писав. Два мотиви пронизують інтимну лірику цих років: любов і боротьба зі смертю. Також в ліриці Козловського є також вірші і поеми на історичні теми
Після смерті поета Франко відібрав і видав його поезії в збірці “Мирти і кипариси”, написавши до неї зворушливу передмову.
Михайла Колодзінський — військовий теоретик, автор “Воєнної доктрини українських націоналістів”, Верховний Командант Збройних Сил Карпатської України, полковник Карпатської Січі
Він написав низку праць з теорії воєнного мистецтва, серед яких — “Українська воєнна доктрина”, “Воєнне значення і стратегічне положення Закарпаття”, “Полковник Іван Богун”, “Польське повстання 1863 р.” та інші.
13–14 березня 1939 у Хусті Колодзінський керував боєм з чеськими військами, припинив опір тільки після наказу А. Волошина. Він відмовився прийняти ультиматум про припинення боротьби й відступив у напрямку гір для розгортання нової лінії оборони. Важкопораненим потрапив у полон.
Володимир Навроцький — відомий український економіст, статистик і публіцист
На Ряшівщині у важких умовах писав свої праці український економіст, який не прожив навіть 35 років. Для його економічних праць характерним є велика насиченість статистичними даними, їх детальним аналізом.
Чимало з того, що міститься у науковій спадщині Навроцького, не втратило актуальності й по цей день. Першочергово це стосується захисту вільного підприємця, доказів тісного взаємозв’язку між виробництвом та споживанням.
Панас Мирний — прозаїк і драматург реалістичного напрямку, громадський діяч
Він був одним із найбільш продуктивних українських письменників свого часу. З-під його руки вийшло 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв — у сумі понад тисячу творів. Велика кількість його творінь залишилася в рукописах.
Своєю творчістю письменник прагнув “просто і правдиво” показати буденне життя своєї країни, найпопулярніші серед них: “Повія”, “Лимерівна”, “Морозенко”, “Лихі люди”.
Денис Січинський — композитор і хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог
Творчий доробок Січинського представлений різними жанрами: опера, кантати, хорова музика, солоспіви, камерно-інструментальні твори. Він звертався до поезій Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.
Денис Січинський сприяв заснуванню музичної бібліотеки та видавництва “Станіславівського Бояну”, організував першу в Галичині українську дитячу музичну школу. Саме з неї починаються витоки Івано-Франківського музичного училища, яке тепер назване на честь композитора.
Франциск Скорина — білоруський першодрукар, просвітник, перекладач, митець-графік, один із засновників кириличного книгодрукування
Започатковане Скориною книгодрукування стало яскравим проявом білоруського Відродження. Його видання вирізняються помітними мистецькими, граверними та орнаментальними елементами, шрифтом та ін. компонентами видавничої майстерності.
Книги, надруковані Франциском, стимулювали поширення в Україні книгодрукування, набули поширення завдяки своїм численним рукописним копіям. Зокрема, відомо про копію Псалтиря, до якого внесено низку українізмів. В Україні налічується 34 примірники видань Скорини.
Лев Броварський — футболіст, заслужений тренер України
У складі львівських “Карпат” у 1969 році він виграв Кубок країни. За футбольну кар’єру Лев зіграв найбільшу кількість матчів за львів’ян — 412. У 2000 році його визнали найкращим гравцем в історії “Карпат”.
Броварського хотіли бачити у своїх лавах імениті клуби того часу: московське ЦСКА та київське “Динамо”, але він не розглянув жодної пропозиції. Такими були патріотичні почуття до краю і команди, у якій він виріс до рівня футболіста збірної СРСР.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обличчя району: 10 постатей, які живуть у назвах сихівських вулиць
