У п’ятницю, 7 лютого, у Центрі імені Митрополита Андрея Шептицького УКУ відбулася дискусія “Безпритульність у місті: виклики, шляхи допомоги та роль громади”. Представники міста, громадських організацій, поліції, медицини та духовенства зібралися разом, щоб обговорити спільні можливості та ефективні рішення для системної підтримки бездомних людей. Журналістка “Сихів.медіа” побувала на цій дискусії та поспілкувалася зі спікерами про допомогу безпритульним.
Що таке дім? Коли нам ставлять це питання, то ми звикли уявляти гарний будинок, повен затишку та посмішок найрідніших людей. Водночас посеред нас є ті, чий дім — це небагато речей у мішку, що зберігають пам’ять про життя до того моменту, як вони втратили все.
“Бездомна людина проходить в день близько 15 кілометрів. Вона носить з собою весь свій дім. І ви, напевно, бачили бездомних людей з великою кількістю кульків, в яких вони носять всі свої речі. Для бездомної людини зняти куртку — це дуже важко, бо їй здається, що вона знімає шкіру або свій дім.”
зазначає директорка ГО “Оселя” Наталія Саноцька.
Спікерка зазначає, що агресія безпритульних — це прохання про допомогу. З бездомними складно працювати і просто завести їх у місце, де їм нададуть допомогу — це не вихід. Вони втечуть, тому до кожного потрібен індивідуальний підхід.
Варто розуміти, що зазвичай безхатьки прокидаються близько 3:00. Вони рано встають, тому часто бувають втомленими та знервованими через хронічне недосипання.
“Саме десь на початку мого входження в проблему, я зі здивуванням зрозумів, що найчастішою причиною безпритульності є втрата соціальних контактів. Тобто, не те, про що ми завжди думаємо: людина десь там запила та втратила житло, а дуже часто все відбувається навпаки. Людина просто втрачається як соціальний організм, як соціальна одиниця, і в результаті опиняється все глибше й глибше на дні.”
додає отець Олег Жаровський.
Точна кількість безпритульних у Львові наразі невідома, але з кожним днем їх стає все більше. За останні три роки кількість бездомних зростає через повномасштабне вторгнення.
“У кожної людини є свої складні життєві обставини, які привели її до цього стану. Часто це може бути через конфлікт з близькими, залежності й так далі. Це потребує фахової роботи психологів, соціальних працівників, а також має бути середовище, де ця людина довіриться й отримає відновлення соціальних зв’язків.”
пояснює голова депутатської комісії охорони здоров’я та соціального захисту у Львові Валерій Веремчук.
Трапляються випадки, коли безхатьки відмовляються від допомоги й змусити їх прийти у центр підтримки згідно з законодавством неможливо. Яскравим прикладом цього є історія жінки, яка тривалий час жила у наметі поблизу ТЦ Victoria Gardens. Понад два роки фахівці Центру “Джерело” знали Галину й неодноразово виїжджали до неї, щоб допомогти, але кожного разу чули відмову. І таких історій багато, бо бездомні не завжди готові робити крок на зустріч соціальним працівникам та патрульним поліції.
Де у Львові надають допомогу безпритульним?
У місті діє комунальна установа “Джерело” і вона має філію по роботі з безпритульними особами. На вулиці Кирилівській, 3А є нічний притулок, де людям, що не мають свого дому, надають нічліг та весь комплекс послуг. Безпритульні можуть там поїсти, помитися, випрати одяг, отримати юридичну та медичну допомогу. У 2024 році послугу нічного притулку надали понад 900 разів.
“Сьогодні можна сказати, що ці 50 ліжкомісць у “Джерелі” заповнені. Є потреба розширити їх. Чуємо, що, на жаль, кількість людей, які є у складних обставинах, збільшується. Ми шукаємо можливість і плануємо розширення у 2025 році. Окрім цього у Львові працює багато організацій, які надають безплатне харчування. Місто теж допомагає їм і планує надалі знаходити можливість фінансово їх підтримувати.”
повідомляє Валерій Веремчук.
У 2025 році, окрім збільшення кількості ліжкомісць у нічному притулку, планують ще провести ремонт на другому та третьому поверхах.
“На вул. Кирилівській, 3А, хочемо облаштувати доступність, щоб легше було добиратися людям з інвалідністю. Ще одне завдання на цей рік: частково почати діяльність, пов’язану з соціальним гуртожитком.”
зазначає директорка Центру “Джерело” Зореслава Люльчак.
Окрім “Джерела” у місті діє Львівська міська громадська організація “Спільнота взаємодопомоги “Емаус-Оселя””. Це одна з перших організацій в Україні, яка всіляко почала підтримувати бездомних людей у 2003 році й створила унікальну спільноту, де разом живуть, працюють та допомагають іншим ті, хто опинилися в скрутній ситуації.
“Кожна бездомна людина, яка приходить у нашу Спільноту, є дуже зосереджена на собі, вона на дні й перебуває в стані виживання. Їй здається, що її проблеми є найбільшими, але ми відразу перемикаємо людину на допомогу іншим. Ми кажемо: “Cаме тебе ми чекали. Ти нам потрібний.”
зазначає Наталія Саноцька.
Місія “Емаус-Оселі” полягає у тому, щоб допомагати безпритульним людям віднайти свою гідність у суспільстві. Організація збирає непотрібний одяг, взуття, книги, посуд, меблі. Їхні контейнери знаходяться у різних частинах міста.
Волонтери ремонтують одяг із контейнерів і віддають потребуючим або продають у благодійних крамницях, а речі, які вже непридатні до користування, здають на переробку. Одна з них знаходиться на Новому Львові. У 2024 році Спільнота зібрала 835 910 кг речей через мережу із 34 контейнерів. 722 660 кг перевикористали, а 113 250 кг вивезли на сміттєзвалище.
Адреси контейнерів у Сихівському районі:
- просп. Червоної Калини, 70 (біля входу у Церкву Різдва Пресвятої Богородиці);
- вул. Угорська, 2 (біля входу у Майстерню добрих справ “Емаус-Оселя”);
- вул. Хуторівка, 35а (стоянка УКУ);
- просп. Червоної Калини, 35а (АЗС “ОККО” №63).
Взимку у Львові безоплатно щоп’ятниці курсує “автобус турботи”, який возить безхатьків до центрів надання соціальної допомоги. Там вони зможуть прийняти душ, випрати речі, отримати змінний одяг та взуття, поїсти, пройти медичний огляд та отримати консультацію соціального працівника. Окрім цього у Львові діють різні громадські організації, які надають їжу потребуючим.
Ключові моменти дискусії:
- представники ГО зазначили, що місту потрібні нові центри денного та нічного перебування. Однієї нічліжки Центру “Джерело” та Центру взаємопідтримки людей, що втратили дім “Оселя”, критично мало
- депутати ЛМР пообіцяли створити робочу групу для того, аби напрацювати механізми співпраці влади з громадськими організаціями
- засновник БФ “Там, де живе надія” зазначив, що важливо створити локацію, де всі бездомні чоловіки та жінки зможуть отримувати повноцінну медичну допомогу
- соціальні фахівці наголосили, що потрібно створити соціальні готелі та спільноти для людей, які вийшли з бездомності
- представники ГО відзначили важливість “автобуса турботи”, який курсує вже другий рік.
Як допомогти бездомній людині?
- Почніть із розуміння. Якщо ви помітили людину, яка виглядає наче потребує допомоги, то спробуйте зрозуміти ситуацію. Дійте з повагою і подумайте, як би ви відчували себе на її місці. Підійдіть до людини, якщо це безпечно, і запитайте: “Чи все у вас гаразд?” або “Чи потребуєте ви допомоги?”. Важливо не припускати, що людина обов’язково бездомна чи небезпечна. Спілкування допоможе дізнатися більше.
- Оцініть потреби людини. Якщо вона бездомна, голодна чи змерзла, то запропонуйте їй допомогу. Купіть їжу, гарячий напій або воду (гроші залишати не варто). Якщо маєте змогу, то принесіть теплий одяг чи взуття. Поділіться з бездомним інформацією про притулки або центри соціальної допомоги. Якщо людина потребує медичної допомоги, викличте швидку й залишайтеся поруч до прибуття медиків.
Якщо ця особа поводиться агресивно, або ж перебуває у стані сп’яніння, найважливіше — подбати про свою безпеку. У такому випадку краще уникати прямої взаємодії з бездомним. Зателефонуйте до поліції або до швидкої допомоги й повідомте про ситуацію та місцеперебування безхатька.
Пам’ятайте, що кожна людина, навіть у найскладніших обставинах, заслуговує на розуміння та підтримку. Не всі можуть попросити про допомогу, тому ваше співчуття та уважність можуть стати важливим кроком до позитивних зміг у житті безхатьків.
Контакт-центр для людей у складних життєвих ситуаціях: 097 400 22 88, 063 400 22 88 та 066 400 22 88.
Соломія Добрянська
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Вони всі, як одна сім’я»: мовний клуб та історія спільноти у WIKI-бібліотеці
