«Шахи для математиків», – міркують ті, хто нічого не знає про першу шахову академію, яку створив Назар Фірман. Власне, чого приховувати, і ми не до кінця уявляли, чого ж ще, окрім дисципліни, логічного мислення та усидливості може навчити ця гра. Допоки не відвідали академію і не поспілкувались із її засновником. Про те, що це місце для нових друзів, розваг, досягнення цілей та захоплюючих подорожей – ми навіть не підозрювали.
Міжнародний гросмейстер, тричі чемпіон України в своїх вікових категоріях, чемпіон Європи, Назар Фірман розповідає про те, як сам потрапив у цей спорт:
«Свою шахову кар’єру я розпочав саме на Сихові. По школі ходив тренер та набирав дітей. Я вдома просив, щоб мене відвели на шахи, мене не відводили, і дідо таки через два місяці погодився відвести до гуртка. Прийшов я до свого тренера, а він каже: все, нема місця. Я починаю плакати, дідо вмовив тренера. А я додав, що вмію ходити конем, а кінь це найважча фігура в шахах».
Так Назар Фірман досяг неабияких вершин у шахах і тепер він точно знає, що не підвів свого тренера, який дав йому шанс попри переповнену групу. Втім, через багато років, будучи вже сам наставником, він не міг спостерігати, як цей спорт втрачає позиції, дитячі шахові школи зачиняють і саме поняття «шахи» стає якимось незрозумілим, складним, обвішаним стереотипами.
«Я відкрив перший гурток на Сихові, в Кінотеатрі Довженка. Потім помаленько почав рухатись і відкрив клуб. Академія – це продукт, який мені хочеться все більше і більше розвивати, тому замислився над відкриттям «шахового гуртка» у всіх районах Львова».
Маючи мету Назар був впевнений, що все вийде: сотні поїздок та домовленостей, пошуки приміщень, тренерів і от нарешті – академія розвивається. Маленькі діти, які навчаються тут, привозять шалені результати зі змагань. Шахіст зазначає, що чим раніше дитину приведуть на навчання, тим ефективніший результат вона продемонструє. Навіть якщо дитина не буде отримувати якогось результату, але буде займатись шахами, це напряму допоможе у школі, бо шахи мають величезну здатність посилювати увагу, навчати зосереджуватись, досягати цілей, мислити.
«Якщо починати вчити за допомогою шахів, то шахи навчають логіки, дисципліни, математичних здібностей, тренує пам’ять. В школі такі предмети як: математика, фізика, англійська мова – будуть засвоюватись краще. В шахістів також дуже добре розвивається зорова пам’ять, а це допомагає в майбутньому».
Більшість вважає, що шахи – це про розум, а не про спорт, хоча насправді це не так. В шахових турнірах, буває таке, що за один день грається турнір швидких шахів. Тобто, за один день грають 9 партій, а це 9 мікро-напруг. Під час кожної партії переживаєш боротьбу – часом поразку, трагедію, а часом перемогу, ейфорію. Тобто, стати чемпіоном в шахах, ймовірно, набагато важче, ніж стати чемпіоном в будь-якому іншому виді спорту. І це підіймає самооцінку дитині, це додає впевненості.
Для прикладу, щоб стати чемпіоном світу по шахах спершу потрібно пройти 9 чемпіонатів області, потім 9 чемпіонатів України, тоді треба попасти на чемпіонат Європи, і його виграти.
Як розповідає Назар, дуже часто його непокоїть те, що батьки не розуміють своїх дітей, які після тренування приходять зі словами «я втомився», а у відповідь їм «та що там, ти ж крос не бігав». Шахи – це більше ніж крос, і більше ніж два…
«Коли я ставав з партії, наприклад Чемпіонату України, мене жахливо боліли ноги. Я не міг йти, не те, щоб бігти. А ще, я не люблю, коли на дитину сварять після поразки, бо це завдає ще більшої травми. Навіть програш у змаганнях – це зусилля і складна праця».
Шахи – це про стресостійкість. Жодне ЗНО, контрольна чи іспит не буде страшним для дітей, які займаються шахами. Бо вони загартовані напруженими іграми.
«Це для них черговий виклик, який вони повинні подолати. Вони вміють, в певний момент сісти зконцентруватись і зробити величезний об’єм роботи, тому що вони до нього звикли. Є таке поняття як підготовка до партії, коли сідаєш за комп’ютер і дивишся свої партії, аналізуєш партії своїх суперників, тобто це робота, яка потребує часу, роздумів, як підготовка до екзамену. Чим більше готуєшся – тим вищий рівень перемоги».
Шахи – це про універсальність. До першого розряду будь-яка людина може грати в шахи, хіба, є якісь певні хвороби, які не дозволяють вчитись. Головне бажання. Навчити можна багатьох і шахова академія є тим місцем, де терпеливо навчають.
«Ми даємо задачі, домашні завдання. Навіть ті, хто не досягає певних результатів і кидають шахи, навчились працювати над собою, навчились розуміти ціну помилки, і це їм в інших предметах і цілях допоможе. В шахах треба вчити саму гру, вона складна. Не можливо опанувати шахи за тиждень. Кількість варіантів в шахах безкінечна, немає жодної машини, яка може прорахувати такі речі. Це складна гра».
Шахи – це про подорожі. Хто сказав, що за допомогою шахів не можна подорожувати? Це дуже цікавий досвід, коли ти їздиш на різноманітні змагання, турніри, як в Україні так і за кордоном. Наші вихованці спілкуються з однолітками, які займаються такою ж справою як і вони: разом грають у шахи, відпочивають, грають в ігри, розважаються.
«Перший табір я почав організовувати до того, як відкрив академію. Це була поїздка в Карпати, де зібралось близько 50 дітей. Я поєдную відпочинок і для батьків. Бо разом відпочвати весело. Для дорослих це дозвілля, а для дітей – це заняття шахами і дозвілля. Також ми їздимо в Болгарію, яка прийняла аж 200 членів команди».
Усі батьки хочуть, щоб їхні діти виросли розумними та успішними. Шахи – найкращий метод, щоб тренувати розум і кмітливість.
А для тих, хто досі вагається, чи його дитина «потягне» шахи, тренер відповідає однозначно: «Ми не обіцяємо, що буде легко, але гарантуємо – це надзвичайно цікаво».
Вероніка Барабаш
