Наступного тижня на мешканців сихівського району чекає приємний сюрприз: Сихівська районна адміністрація дарує вечерю на двох у ресторані усім провакцинованим мешканцям району.
Щоб отримати сертифікат, звертайтесь за номером телефону: +380967431224
Якщо ви повірили і вже зібрались телефонувати, тоді читайте далі. Цей матеріал для вас.
Насправді – це фейк. Жодної вечері ви не отримаєте, тому що такої пропозиції від Сихівської адміністрації не надходило. Але це ж інтернет! Тут безліч фейків! Часом навіть фаховим журналістам складно знайти першоджерело інформації і довідатись, чи вона правдива. Що говорити про звичайну людину, яка звикло довіряє тому, що бачить і чує?
Як же зрозуміти, що інформація, яку ми читаємо – є правдою, а не порожньою вигадкою інтернет-дописувачів чи якогось підозрілого сайту? Відповідь на це питання шукаємо разом із тренеркою медіаграмотності, викладачкою факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, Наталею Войтович.
Запам’ятайте в своїй голові кілька простих правил, які допоможуть не стати жертвами інформаційного обману. Насправді фейкова інформація поширюється набагато швидше, ніж правда. Маніпулянти та пропагандисти роблять ставку на людську емоцію і людина відповідно реагує. Викликати ефект «вау» і захопити читача для автора фейкового повідомлення є основним завданням. Він точно не має на меті розповісти вам деталі, надати низку аргументів, опублікувати коментар експерта, а лише поверхнево кинути інформацію, щоб здивувати і вразити.
Як от, наприклад, з вечерею. Певні, що якби ми не зупинили вас, вже б роздався дзвінок подружці, або сусідці зі слова “а ти бачила?”.
- Тож як простому читачеві помітити з перших рядків, що його хочуть обдурити скажімо, дописом у Фейсбук?
Перш за все – це уважно читати інформацію і звертати увагу на дрібниці, які, на перший погляд, не відіграють жодної ролі. Наприклад, дата публікації. Часто буває так, що медіа, для того, аби зібрати охоплення постять інформацію, яка була актуально кілька місяців тому, але зараз – це фейк. По-друге, потрібно дивитися, щоб це не був специфічний сайт з новинами – жартами, про які мало хто знає. Навіть неуважні журналісти часто перепощують цю інформацію, визначаючи її точно та правдивою.
Якщо інформація вас зацікавила, але ви сумніваєтесь у її правдивості, доберіться до першоджерела. Погляньте, звідки її перепощують. Зайдіть на цю сторінку і подивіться – кому вона належить: чи це зареєстрована громадська організація, чи якась невідома особа під дивним ніком «Містер х», чи інші повідомлення на цій сторінці не викликають у вас сумнівів, чи відкриті профілі авторів, які дописують на цю сторінку.
- Наскільки багато неправдивої інформації в інтернеті останнім часом?
Насправді дуже багато. Останнім часом інформація поширюється саме в інтернеті і це відбувається зі швидкістю світла. Неправдива інформація займає 50% медіапростору, що дуже погано, адже люди просто не розуміють, як її розрізняти.
Окрім цього:
- Придивляйтеся до адреси URL. Перевіряйте назву ЗМІ: для розкрутки фейкових ресурсів часто створюють копії відомих сторінок або сайтів. Від оригіналів вони можуть відрізнятися буквально кількома літерами у вебадресі.
- Перевірте, кого цитують автори повідомлення. У якісному журналістському матеріалі має бути щонайменше два джерела: інформаційні агентства та свідки подій. Якщо у новині згадують організації, політиків, публічних особистостей, то окрім їхніх імен повинні бути ще посади, або ж прізвище, щоб перевірити, чи існує насправді така людина. Вас має насторожити, якщо всі джерела інформації анонімні, не вказані взагалі або ховаються під фразами «стало відомо».
Якщо ви не хочете самостійно аналізувати новину, або матеріал, який читаєте, то для перевірки повідомлень, публічних заяв, текстів, зображень існують спеціальні сайти:
• FactCheck.org;
• StopFake.org;
• VoxUkraine.org;
• Storyful.com;
• EXIFdata.com;
• dostup.pravda.com.ua;
• data.gov.ua;
• ProZorro;
• Texty.org.ua.
Вікторія Вітер
