Фото: Сихів.Медіа
Перша неділя жовтня не за горами, а це означає, що бурхливі обговорення на тему: “а що подаруємо?” вже розпочалися. Чи правильним є рішення “подяки” вчителям та чому у батьків на фоні цього свята розгортаються справжні війни у чатах? Читайте у матеріалі.
Якими можуть бути подарунки вчителям і чи потрібно взагалі їх дарувати — питання, яке споконвіків викликало дискусії серед батьків. Чого лише не пригадують мами у розмові з журналістом Сихів.Медіа: були й прямі замовлення на дорогі прикраси, техніку, путівки. Траплялось, що вчителі навідріз відмовлялись від особистих подарунків, закликаючи вкласти кошти у соціальні ініціативи, але, зазвичай, вчителі чемно і з вдячністю приймають те, що на власний розсуд запропонує батьківський комітет.
“Віддавати кошти замість квітів і цукерок на благодійні ініціативи – чудово, проте, не рекомендую робити це в знецінюючій формі: «Ось так ми поборемо корупцію в школах». Давайте подивимось на цю ситуацію з позиції вчителя: мабуть, немає гіршого, ніж почувати себе так, ніби про тебе забули на власному ж святі, ще й додаючи, що ти не заслуговуєш на нього, ” – ділиться своєю думкою психологиня Наталя Гринишин.
Розповідає Галина, мати учениці 5 класу:
“ Ну межа на подарунки в кожного своя, але я проти цього. Як би там не було, якщо дарувати – то щось якісне і потрібне, а воно і коштує відповідно. Я думаю, що слід відходити від таких звичок, тому що кожна праця важка по-своєму: чому ми не даруємо подарунок на день будівельника людині, яка будує багатоповерхівки? Це в певній мірі дискримінація, але в площині професій”.
Оксана, мати третьокласника:
Я вважаю, що вчитель проводять з нашими дітьми багато часу, безперечно, також займається їхнім вихованням і любить дітей так, як друга мама. Я б навіть сказала, що подарунки – це взаємний обмін емоціями та почуттями того, хто дарує, і того, кому дарують. У цю мить ми ніби обмінюємося енергією вдячності, любові та інших приємних емоцій. Бо праця вчителя не легка і це потрібно оцінювати.
Давайте розберемось, чому ж суспільство все таки виділяє професію вчителя серед інших фахів, виявляючи бажання подякувати за роботу?
Одна із причин – це стереотипи. Звикло важка робота учителя була несправедливо оцінена, педагоги отримували достатньо низьку заробітну плату і батьки наче відчували суспільним обов’язком додатково «віддячити» за нелегку працю. Зараз зарплата вчителя не є нижчою, ніж оплата праці офісного менеджера, бухгалтера, управлінця середньої ланки, юриста, втім українцям дуже важко викорінювати сталі традиції, навіть якщо вони виростали на тодішньому світогляді.
Ще один із мотивів для батьків є бажання вибудувати лояльні стосунки із вчителями, зі сподіванням, що це позитивно відіб’ється на дітях та їхній успішності. Чи впливає цей прагматичний підхід, завуальований блискучими обгортками від цукерок, на атестати учнів, – однозначну відповідь на це важко відшукати, адже тут у силу вступає людський фактор: для когось це не привід порушити закони справедливості, а хтось, можливо, підштовхує батьків до таких висновків.
Та не варто забувати про ще одну батьківську позицію, що має право на життя: традиція вітати зі святами усіх близьких, дорогих серцю людей, а не лише педагогів. А поки вчитель йде пліч-о-пліч з дітьми впродовж 11 років, він стає невід’ємною частиною нашого тісного кола оточення, а отже привітання вчителя може бути щирим виявом турботи і поваги.
Зі слів студентки 3-го курсу юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, Христини, офіційно подарунки не можна заборонити, адже це сфера особистих відносин. Але ніхто не має права змушувати здавати гроші на подарунок вчителю, тому що тоді вважається порушення прав людини. Зазначимо, що закон України не забороняє вітати працівників школи подарунками. Проте є певні цінові обмеження: вартість подарунку не може перевищувати прожитковий мінімум, визначений на день дарування. А загальна вартість подарунків від однієї особи (групи осіб, наприклад, батьків одного класу) не повинна перевищувати 2 прожиткові мінімуми на рік.
А як вчителі ставляться до цієї ініціативи батьків? Ми поцікавились думкою педагогині:
“Чомусь подарунки чи квіти для вчителя уже не перший рік поспіль стають предметом суперечок. Насправді, це річ же не примусова, а бажана, неочікувана, сюрпризна. Набагато краще коли учні демонструють нам повагу на уроках своїми знаннями, а не квітами і дорогими подарунками”, – ділиться своєю думку вчителька фізики, Анна Мар’янівна.
Не загострювати конфліктів, а побудувати на основі професійного дня вчителя щось нове, що примирить батькі віз різними позиціями, – радить психологиня Ольга Ніжаловська, – я вважаю, що ця традиція – радянський рудимент: коли було прийнято висловлювати повагу до професій: день вчителя, день десантника, день бухгалтера, день шахтаря і тд. Сформована традиція «виявляти вдячність» передається з покоління в покоління. Шоколадки, цукерки, подарунки – вияв такої собі ввічливості, притаманної українцям. У цьому святі в нерівній боротьбі сходять консерватори (так прийнято) і новатори – треба змінювати традиції. І день вчителя – лише одне із полів бою. Але поступово це змінюється. З точки зору психології, складно чогось позбуватися, викорінювати. Простіший спосіб – це формувати на цьому місці щось нове, яке буде здатне задовольнити і одних, і інших – буде традиція, яка потрібна людям з більш консервативними поглядами, і відпаде дилема – чи це подарунок чи хабар, яка муляє тих, хто по-іншому дивиться на ситуацію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Червоними і чорними…стежками.
