Фото: Радіо МАКСИМУМ
Сьогодні, 17 квітня християни східного обряду відзначають Страсну п’ятницю. Це остання п’ятниця Великого посту, цього дня на Голгофі розіп’яли Ісуса Христа. Ми розкажемо вам історію, традиції та прикмети в цей день.
Велика п’ятниця – день жалоби та спогадів про хресну дорогу від засудження до розп’яття Ісуса Христа. Як розповідає Євангеліє, Христос в п’ятницю відданий Іудою за 30 срібняків, постав перед судом. Сина Божого обвинувачували в безбожництві та беззаконні. Понтій Пилат під тиском іудеїв засудив Христа до страти, яка відбулася на горі Голгофа.
Смерть, до якої засудили Христа, вважалась найганебнішою, адже так страчували розбійників, убивць, бунтівників та злочинців-рабів.
Коли воїни розпинали Христа, він молився за своїх мучителів, промовляючи: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять». Біля розіп’ятого Сина Божого стояли Матір Його, апостол Іван, Марія Магдалина і ще декілька жінок, які вшановували його. На Голгофі сталося знамення під час страждань розіп’ятого Христа. З тієї години, як Спаситель був розп’ятий, сонце затьмарилося та настала темрява над всією землею, яка тривала до самої смерті Спасителя.
В Євангелії від Івана сказано: «Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне».
Божественну літургію в Велику п’ятницю не відправляють, натомість читають Євангеліє про Страсті Христові. Також посеред дня відправляють вечірню літургію з чином виносу плащаниці. Ввечері в храмах правлять утренню літургію Великої суботи з чином поховання плащаниці.
Традиції в день Великодньої п’ятниці:
Велика П’ятниця — день суворого посту. Традиційно нічого не їдять у Велику п’ятницю до закінчення чину виносу плащаниці, а потім вживають лише хліб та воду. Також у цей день не можна веселитися та виконувати важку роботу.
Віряни в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Зазвичай це близько 2-ї години пополудні. Колись існував звичай у Страсну п’ятницю обносити плащаницю тричі навколо церкви.
В Страсну п’ятницю на Галичині дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев’яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев’яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про початок служби Божої. Під час виносу плащаниці діти також вистукують спеціальними ручними калатальцями.
Повернувшись з служби, родина сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п’ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна.
Великий гріх в Страсну п’ятницю співати та рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Ні шити, ні прясти в цей день не можна. Колись в селах господині в цей день робили лише дві роботи: пекли паски (більшість сімей продовжують робити це саме у Страсну п’ятницю) та садили капусту — вважалося, що це робити можна, не гріх. Проте нічого іншого на землі не можна робити. Якщо саджати щось в цей день — то врожаю не буде.
Католики, православні та всі християни східного обряду, вважають Страсну п’ятницю найскорботнішим днем року, адже саме в цей день християнська церква згадує про страждання Ісуса Христа на хресті за людський рід. Християни традиційно проводять Велику П’ятницю в пості, молитві та святій тиші.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Львівська архиєпархія УГКЦ пояснила як вдома благословити їжу на Великдень.
