Фото: Сихів Медіа
На два дні Львів перетворився на екологічну столицю України і став майданчиком для обговорення найактуальніших та найгостріших екологічних питань.
12 та 13 вересня понад 70 спікерів з 10 країн світу представили своє бачення на шляху до сталого розвитку, досвід збереження водних ресурсів, поводження з відходами й перетворення їх на енергію, а також адаптації міст до змін клімату.
Як наголосив Міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель, який привітав учасників, один із пріоритетів Lviv Eco Forum — це повне перезавантаження роботи екологічної інспекції, налагодження ефективного моніторингу за викидами та стоками. Нормативні показники повинні бути не лише на папері, а й дотриманими на практиці. Віце-президентка Асоціації «Укрводоканалекологія» і модератора дискусії Ольга Бабій додала, що всі напрацювання і резолюції будуть передані в Міністерство енергетики та захисту довкілля, задля того, щоб вийти з ними на законодавчий рівень.
В рамках дискусії «Стратегія водної політики України-2019» Дмитро Новицький, президент Асоціації «Укрводоканалекологія», наголосив, що «держава має створити механізми залучення фінансів з-за кордону та активізувати внутрішні інвестиції. Українські підприємці мають бути зацікавлені у розвитку водопровідної галузі».
У рамках форуму країни Європейського союзу поділилися своїм досвідом у сфері водної політики. Прикладом для України є польська модель поводження з водними ресурсами. На сьогодні ЛМКП «Львівводоканал» тісно співпрацює з Національним фондом охорони довкілля Польщі щодо реконструкції очисних споруд. Представниця Національного фонду охорони довкілля (Польща) Анна Чижевська розповіла: «Зі Львовом співпрацюємо щодо фінансування модернізації очисних споруд. Ми фінансували також реконструкцію очисних споруд у Бресті. Зараз долучаємося до підготовки енергоаудиторів в Україні”.
«Україна, мабуть, відстала від Європи у питаннях водопостачанні та водовідведенні на 25 років, але це можна надолужити. Для цього потрібна і стратегія і фінансування»,— констатував Маркус Райхель із компанії Дреберіс (Німеччина). Однак компанія Дреберіс працює в Україні вже 15 років, надолужуючи цю прогалину. «Зараз, зокрема ми працюємо над проектом розробки програми корпоративного розвитку для «Львівводоканалу»: реструктуризації підприємства, його розвитку, стратегії та мастер-плану по підвищенню кваліфікації персоналу»,- зазначив Маркус Райхель.
Маттіас Ворст, представник Міністерства охорони навколишнього середовища та прав споживачів Баварії, розповів про те, як у Німеччині відбувається очищення питної і стічної води, від різних видів забруднень, та про загальний стан водних об’єктів:
«У Німеччині 43% води у поверхневих та підземних джерелах питного водопостачання підпадають під класифікацію дуже добра і добра, 34 % задовільної якості та та 23% поганої якості. Найгірший вплив на якість води чинить сільське господарство – нітрати і пестициди, які використовуються як добрива. Однак останнім часом до типових забруднень додалися нові виклики – це забруднення води хімічними, фармацевтичними препаратами, гормональними продуктами та мікропластиком. Перелічені забруднення дуже складно вилучити зі стічної води на традиційних очисних спорудах водоканалів, відтак вони потрапляють у водні об’єкти. Для того щоб цьому перешкодити працюють наукові інститути над впровадженням новітніх технологій очищення промислового забруднення. Це дуже великі інвестиції. Вартість води у Баварії в середньому складає 3,33 євро за 1000 літрів, і ми постійно інвестуємо у розвиток водного господарства.
Водночас у Німеччині діють жорсткі вимоги щодо поводження з осадом стічних вод. Увесь осад повинен бути утилізований, ми не маємо права його захоронювати. Відтак 65% осаду проходить термічну обробку (спалюється), 24 % йде на потреби сільського господарства, 10% на рекультивацію полігонів та ландшафтний дизайн. Також у Баварії упродовж 20 років відбулася енергетична революція, і тепер ми маємо 54% енергії з відновних джерел: гідроенергетика 17%, біоенергетика 10%, сонячні панелі 16%, вітроенергетика 10% та геотермальна енергія 1 %».
Фахівці одноголосно прийшли до того, що в Україні потрібне прогресивне і жорстке законодавство щодо якості питної води, її переробки і повторного використання. Паралельно на 4 поверсі «Арени Львів» відбувалась сесія «Управління твердими побутовими відходами» щодо ключових векторів формування національної стратегії поводження з відходами в Україні
«Ми маємо скоротити обсяг захоронення твердих побутових відходів на сучасних полігонах. Старі полігони мають закриватися, — зауважив Вадим Ноздря, директор ЛКП “Зелене місто”, — Основне не тільки розробити план, а ще й забезпечити всі наші плани фінансово. В Європі понад 500 сміттєпереробних заводів функціонує, а ми вперше будуємо такий завод. Ми забезпечили цей проект фінансово. На полігоні ТПВ у с. Великі Грибовичі ми приступили до робіт. Головне – ми маємо сформувати технічний фільтр, щоб накрити тіло полігону. Основне досягнення – озеро фільтратів ви вже більше не побачите. Як наслідок зникне полігон у Великих Грибовичах під Львовом з карти взагалі».
Ольга Гойтовська, заступниця директора відділу комунального господарства Гданської міськради, поділилася досвідом Гданська, який зробив своєрідну сміттєву революцію у 2016 році, почавши розділяти мокрі відходи від сухих. Таким чином, у 2018 році місто захоронювало не більше 40% відходів. Також вона розповіла про майбутній завод, який за три роки має почати перетворювати певні відходи в енергію, та про станцію компостування, яка функціонує зараз.
Щоб мати менше негативного впливу на зміну клімату та забруднення довкілля активно працює компанія Zero Waste Europe, яка була також одним із активних учасників форуму. Один зі шляхів, як Zero Waste Europe активно впроваджує в життя громад – це початок роздільного збору відходів. Також вони закликають працювати на випередження – аби відходів було менше і не поставало потреби у сміттєспаленні. «Наразі споживаємо масу ресурсів, які могли б не споживати й замінити. Зокрема, той же одноразовий посуд можна легко замінити на багаторазовий. Таким чином ми можемо зберегти вичерпні природні ресурси, які не є безкінечні», – закликав учасників Джек Маккібан – координатор програми Zero Waste Міста від Zero Waste Europe.
