Фото: Сихів Медіа
У Wiki-бібліотеці відбулась дискусія по перспективам розвитку та оновленню дитячих майданчиків на Сихові. Громадські діячі та активні мешканці району міркували, чи можна змінити підхід до будівництва майданчиків, розповідали про успішні втілені проекти та дізнавались про те, що необхідно зробити, аби отримати дозвіл на встановлення дитячого майданчика.
«У Польщі не має такого розуміння, як майданчик у кожному дворі»
Володимир Шнайдер – активіст, працював начальником Управління молоді сім’ї та спорту львівської міської ради.
Якщо запитати мене як львів’янина, чи задоволений я тими майданчиками, які є у місті? Звичайно – ні. Якщо запитати мене, як мешканця з критичним мисленням, чи щось змінилось за останні п’ять років з дитячими майданчиками? Я скажу, що так. Вони стали трохи безпечнішими для дітей. Тут виникає найскладніше питання, а якими взагалі мають бути дитячі майданчики?
Одного разу, голова громадської організації «Батьки в дії», прийшла до мене на прийом з мамами, яких цікавили прості питання: а якими мають бути елементи конструкцій? Як зробити так, аби було добре покриття а не просто земля? Як контролювати, щоб майданчики доглядали? Куди звертатись, якщо є на лавці цвях, який може травмувати дитину? Якщо б не було активного прошарку населення, ситуація б не зрушилась з місця.
Зараз в місті немає окремої структури, яка б контролювала процес будівництва і утримання дитячих майданчиків. Коли ми говоримо про будівництво інфраструктурних об’єктів, тут є цілий ряд вимог : необхідно мати земельну ділянку, виготовлений проект, пройти експертизу, обрати на тендері компанію, потім офіційно збудувати і здати на баланс – це великий обсяг роботи. Одна чи дві людини з цим не впорається у місті. Має бути якась інституція або комунальне підприємство, які б цим управляли. Але я не прихильник «бутафорних» інституцій, яких і так багато і які не виконують свої функції.
Інша проблема – всі майданчики виглядають одноманітно. В місті немає підприємців, які можуть робити креативне дитяче обладнання. А якщо і є обладнання, то переважно іноземних виробників. Звичайно це коштує дорожче. Ти розумієш, що в тебе є 150 дворів, де необхідно побудувати майданчик, то певно, що краще поставити 20 простих, аніж декілька сучасних.
У Польщі немає такого поняття як майданчик у кожному дворі. У нас же звикли дивитись через вікно і бачити, що їхня дитина грається у дворі. Поставити майданчик у кожному дворі – це значні фінансові та людські зусилля. У Львові зараз їх понад 700 дитячих , той майданчик, який поставиш сьогодні, через місяць потребуватиме ремонту. Немає культури дитячого простору на мікроквартал, коли мама може пройти десять хвилин від свого під’їзду де, наприклад, є зона для дітей до трьох років, зона для дітей від двох до десяти років, зона для дітей від десяти до 15 років і невелика спортивна зона для дорослих людей. Щоб розвивати таку культуру, потрібно зробити якийсь проект, підключати людей і пояснювати, що саме так мало б бути.
Скажу ще, як людина, яка працювала чиновником. Приходить до мене мешканка на прийом, яка просить зробити нормальний майданчик у своєму дворі. І я хочу його зробити, але не можу, тому що є ще 50 таких дворів, які пишуть листи з проханням поставити біля під’їзду чотири гойдалки, або дві пісочниці, або три лавки. І я зобов’язаний реагувати на ці звернення. У громади радше є запит на локальні, а не виликі інфраструктурні проекти.
«Повинен бути не просто дитячий майданчик а простір, на якому дитина бавиться і фантазує»
Юлія Гвоздович – голова громадської організації «Батьки в дії».
Колись ми з групою активних мам списались у фейсбуці по проблемах дитячих майданчиків. Це нас об’єднало і ми взяли своїх маленьких дітей і пішли до начальника Управління молоді та спорту Володі Шнайдера на прийом, аби розповісти про те, що нас не влаштовує. Ми спілкувались приблизно рік і за цей час розробили невеликий проект, описали всі дитячі майданчики, які є у Львові, зараз їх є вже понад 700, та нанесли на сайті childfriendly.lviv. на одну карту. Ми побачили, що в місті майданчиків насправді дуже багато. На сайті ми надали можливість зворотного зв’язку. Коли мама бачить, що на майданчику немає пісочниці, вона пише на сайт і наша громадська організація передає звернення тому, хто утримує майданчик. Ця активність дала поштовх в місті для обговорення цієї проблематики. До чого ми прийшли? До змін у підході до встановлення дитячих майданчиків.
Перша наша ідея – будівництво інклюзивного майданчика на вулиці Зарицьких. Він вийшов не зовсім таким, яким ми його планували, але він став першим інклюзивним майданчиком у Західній Україні. Парк культури та відпочинку ім.Богдана Хмельницького за нашою підтримкою і підтримкою управління виграло грант на його будівництво.
Другий проект був переможцем громадського бюджету в сквері Святого Юра. Ми розуміли, що, насамперед, потрібно показувати приклад нашим батькам, що майданчик може виглядати по-іншому. Більшість дівчат їздили за кордон і бачили, що для дітей зроблені цілі простори, де діти, не тільки граються, а й фантазують. Це може бути кілька дерев зв’язаних між собою шнурком і дитина бавиться там сама, щось вигадує. Ми запропонували такий проект майданчика у сквері Святого Юра. Через те, що перший раз розробляли подібний проект, а у підрядників не було досвіду встановлення різних нетипових елементів, у нас виникло кілька проблем. В результаті він обійшовся у 3 млн. гривень замість 200 000 тис., як планували спочатку.
«В Європі є спеціальна комісія, яка слідкує за дотриманням вимог безпеки на дитячому майданчику»
Богдан Цюваник – громадський діяч
В мене є досвід по встановленню дитячих майданчиків, коли я працював адміністратором в парку культури та відпочинку ім.Богдана Хмельницького. Розробляючи перший проект для парку, я дізнався, що норм безпек на дитячих майданчиках в Україні не існувало, не затверджені жодні стандарти. Вони існували і зараз є за кордоном, а у нас не було. Тоді ми подали запити до різних державних інституцій і звернулись до депутата, який допомагав у цьому питанні. Зараз вже є європейські норми, як рекомендовані, але ще англійською мовою. Цього року з бюджету виділили кошти на їхній переклад. І вже з дня на день повинні приступити до їхнього перекладу. Наступний етап – потрібно зробити ці норми обов’язковими. І в ідеалі створити організацію, чи на рівні держави, чи на міському рівні, яка слідкувала б за дотриманням безпекових норм. В Європі цим займається спеціальна комісія. Ставиться майданчик, його передають на баланс громаді, а вона в свою чергу – приватним компаніям. Щороку його перевіряють, сертифікують та ремонтують в разі потреби. Як варіант так само можна було б зробити і в Україні.
«Є декілька кроків, які необхідно зробити, аби отримати дозвіл на будівництво дитячого майданчику»
Тарас Репицький – засновник громадської організації «Інститут Суспільних Ініціатив».
Існує законодавчий акт на рівні міста, в ньому визначені адреси всіх майданчиків по Львову. Туди входять майданчики, які вже існують з радянських часів так і абсолютно вільні території. Щоб отримати дозвіл на встановлення дитячого майданчика, по-перше, необхідно написати звернення в Управління молоді та сім’ї і Управління молоді та спорту міської ради, щоб дізнатись чи є адреса майданчика в постанові, в якій ці адреси вже передбачені. Якщо вона вже внесена до схем розміщення майданчиків, тоді можна оминути три структури на своєму шляху. Якщо в постанові немає майданчика, тоді необхідно звернутись в ЛКП і отримати погодження на будівництво. Далі, на ім’я начальника управління архітектури ви звертаєтесь для отримання спеціального документа на цю адресу. Після того, як ви отримаєте викопіювання від управління архітектури, ще одна установа – начальник управління природних ресурсів, який має дати правовий статус цього майданчика. Коли ви отримуєте всі дозволи, тоді пишете фінальний документ на ім’я начальника Управління молоді та спорту на встановлення майданчику. Після цього, на сайті міської ради, адресу нанесуть на схему розміщення майданчиків, тоді, вже на ім’я голови депутатської комісії по майданчиках і спорту, ви передаєте всі документи і встаєте в чергу. Якщо ви почнете робити цю процедуру цього року, то майданчик отримаєте не раніше наступного.
Процедура довга і непроста. Коли ми її вивчали, тоді зрозуміли, що мешканці, певно, самі цього не зможуть зробити, і вирішили стати платформою, яка буде спілкуватись з активними мешканцями, аби допомагати у цьому процесі, супроводжувати юридично і медійно. Наші чиновники та посадовці починають активніше працювати, коли є медійний розголос та певний протест.
