Сихівський район — це не лише панельки та трамваї. Історія Сихівського району — це не лише перша згадка про село Сихів та офіційне утворення нового району Львова. Життєпис сихівчан довгий та звивистий, в сьогоднішніх “10 фактів” ми розповімо про історію забудови Нового Львова.
1. Колись, на початку XX століття, Новий Львів був лише фільварком Красучин, який отримав свою назву від імені його власника Миколая Красуцького у 1881 році. Красучин — це невелика дільниця на перетині сучасних вул. В. Стуса та Героїв Крут.
2. В 1910 архітектори Ф. Касслер та А. Остен запланували збудувати дільницю віл. Вони розробили легендарний план міста-саду у вигляді прямокутника з великою круглою площею-сонцем у центрі, від якого розходилися шість вулиць-променів. За задумом творців, місто-сад мали забудовувати віллами та 2-3-поверховими будинками з садами.
3. До початку Першої світової війни в 1914-му році встигли збудувати лише кілька будинків з запланованих, а саме на вул. Тернопільська, 15 та вул. Героїв Крут, 6, 6А.
4. В період з 1928 по 1932 роки архітектори Владислав Клімчак, Максиміліаном Кочуром та М. Кольбушевським спроектували та звели понад 20 приватних будинків в кооперативі «Власна Стріха». Будинки збудували в дворковому стилі для державних службовців Львова. Власна Стріха — це стара назва сучасної вулиці Панаса Мирного, яку востаннє перейменували у 1946-му. На сьогодні на вул. Панаса Мирного зареєстровано 27 пам’яток місцевої архітектури Львова. Повний перелік реєстру можна побачити за посиланням.
5. В 1930-х поміж сучасними вулицями Тернопільською (Цешинською) та Ярославенка (Св. Софії) під керівництвом архітектора Тадеуша Врубеля розбудували дільницю типових вілл у стилі функціоналізму. Лише кілька з них мають особливі риси, як вілла на вул.Кибальчича, 11 (Шльонській), яку Врубель збудував у 1932 році для художника О.-Е.Божемського. На фасаді будівлі розмістили композицію «Дівчина з рушником» у техніці сграфіто в стилі ар-деко.
6. За проєктом Вітольда Мінкевича в 1933 звели високу червону водонапірну вежу неподалік парку Залізна вода. При створенні споруди в ній облаштували зручні залізні сходи, аби відвідувачі могли дістатись верхньої платформи з якої відкривався вид на околиці Львова. Паралельно з будівництвом вежі на Новому Львові звели водонапірну башту на вулиці Пасічній.
7. Молодий архітектор Тадеуш Теодорович-Тодоровський збудував на вул. Поморська (сучасна вул. Мишуги, 45) віллу за власним проєктом. Тадеуш був старшим асистентом архітектурного факультету університету “Львівська Політехніка”. Ця вілла, у якій також знаходилась майстерня, стала першою реалізованою спорудою за планом молодого архітектора.
8. Забудову Красучина відновили лише у 1950-х роках, коли почали будувати типові дво- та триповерхові будинки на вулицях Угорській та вул. Віденській. Ідею міста-саду змінили у 1960-х, коли замість площі-сонця з променями, забудували прямокутник Нового Львова п’ятиповерховими «хрущовками» перпендикулярно до діагональної вулиці вул. Сергія Литвиненка.
9. Влітку 1957 року до Нового Львова протягли тролейбусну лінію маршруту № 6 зі сторони вул. Стрийської, а в 1971 році її продовжили. Новим Львовом почав курсувати тролейбус № 1 від кінцевої зупинки біля входу у парк «Залізна Вода» до вул. П.Мирного, звідти до вул. Динамівської-Стрийської. З 2009-го лінія не експлуатується, частину контактної мережі зняли.
10. За два роки, у 1959-му заснували завод «Полярон» на базі велосипедного заводу як поштову скриньку № 24. Завод випускав електровакуумні прилади, вакуумні конденсатори і водневі тиратрони для потреб військово-промислового комплексу СРСР. Згодом підприємство почало вироблять генераторні лампи для радіолокаторів. Лише за 9 років, в 1968 році, поштову скриньку № 24 перейменували на завод електровакуумних приладів.
Мабуть, саме на цьому остаточно зникла ідея створення міста-саду та професорської колонії, на їх місце прийшла індустріалізація. Сихівський район, зокрема Новий Львів, безупинно розвивається та розростається, в “10 фактів про забудову Нового Львова. Частина 2” ми розповімо про те, що відбувалось в мікрорайоні у другій половині ХХ ст. та що змінюється сьогодні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 фактів про римсько-католицький храм св. Архангела Михаїла.