З боргами, але амбіціями. Що чекає на «Арену Львів»
21 травня «Арена Львів» оголосила тендер на заміну газону футбольного поля майже за два мільйони гривень. При цьому, стадіон є дотаційним, а футбольні матчі на арені поступаються у своїй прибутковості концертам і конференціям. Крім того, останнім часом все частіше говорять про передачу «Арени Львів» на баланс області.
Відтак, журналісти «Сихів Медіа» вирішили детальніше розібратися у ситуації.
Що таке «Арена Львів»
Офіційно Львів обзавівся своїм найбільшим і найновішим стадіоном у 2011 році. Його збудували спеціально для проведення матчів чемпіонату Європи з футболу 2012 (у заявці України на прийняття Євро 2012 було визначено 4 основні приймаючі міста: Київ, Львів, Донецьк та Дніпро, а також два запасні – Харків та Одеса).
Над розробкою проекту стадіону спочатку працювало «Конструкторське бюро Альберта Віммера», яке проектувало подібні споруди для проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2008 року в Австрії. Разом з австрійцями працювала львівська фірма «Арніка». Однак потім генпідрядником призначили маріупольське ВАТ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс». Справа у тому, що «Конструкторське бюро Альберта Віммера» і львівська влада не зійшлися у ціні. Тому компанію змінили. Утім згодом «Азовінтекс» замінила фірма «Альтком», основними власниками якої тоді значилися донецькі бізнесмени.
У 2009 можновладці заклали у перший фундамент стадіону капсулу, а відтак і розпочалися будівельні роботи, які тривали два роки.
Зрештою, початковий кошторис робіт від 600 мільйонів гривень виріс до майже 3 мільярдів. Через це львівський стадіон став третім найдорожчим в історії України (після НСК «Олімпійський» та «Донбас-Арени»). Загальна вартість львівської арени становить 2 945 млрд. грн. За кількістю місць для глядачів «Арена Львів» посідає 4 місце в Україні — одночасно вона може приймати майже 35 тисяч людей.
Епоха «Євро 2012»
Відкривали «Арену Львів» гучно у жовтні 2011. На відкриття зібралися понад 30 тисяч глядачів, а розважали їх українські музиканти, закордонні, зокрема, співачка Анастейша, також влаштували театралізоване дійство тощо.
Влітку 2012 на арені відбулися 3 матчі фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу. У Львові Євро-2012 охрестили «інвестицією в майбутнє». Підбиваючи підсумки після чемпіонату, директор департаменту Євро-2012 Львівської міської ради Олег Засадний озвучив у інтерв’ю ТСН прибутки в розмірі півмільйона гривень, які поповнили казну міста. А це у рази менше за фінансові інвестиції в підготовку до футбольної першості Європи.
На офіційному сайті «Арени Львів» зазначено, що кожен з трьох матчів під час чемпіонату відвідала у середньому 31 тисяча людей.
Тоді ж на стадіоні грав і футбольний клуб «Карпати». Зазначалося, що команда приводитиме матчі там аж до 2022 року, однак цього не сталося.
Епоха після «Євро 2012»
З 1 січня 2013 року держава припинила фінансування стадіону. Після цього навіть доводилося на кілька днів відкладати матч через борги перед «Львівобленерго». Справа у тому, що утримання будівлі такого масштабу обходиться у 18 мільйонів гривень на рік, каже директор стадіону Євген Болкун. А доходи від господарської діяльності не дозволяють покривати витрати на його утримання.
Варто зазначити, що і до сьогодні «Арена Львів» введена в експлуатацію не повністю, а комунікаційні мережі вимагають додаткових ремонтних робіт. Наразі тут функціонують лише футбольне поле та конференц-серсіс, хоча друга черга будівництва передбачала також облаштування навколишньої території, будівництво виїзду на кільцеву дорогу, спорудження електропідстанції тощо.
У 2015-2016 на стадіоні грав «Шахтар», завдяки чому борги вдавалося покрити. Оренда стадіону на одну гру обходилася клубу у 200 тисяч гривень, а саме ця команда проводила тут найбільше матчів, говорив тодішній директор арени Денис Ринський.
Після того, як клуб перестав проводити матчі у Львові, стадіон втратив заповненість і кошти для подальших ремонтних робот.
У 2017 році і клуб «Карпати» заявив, що гратиме на стадіоні «Україна», власне, цю локацію він використовує і сьогодні.
«Керівництво стадіону регулярно затягувало угоду, зривало її. Чи то через своє небажання, чи то через відсутність менеджерської кваліфікації, — повідомляли у прес-службі клубу. —Таким чином, у нас не залишилося іншого виходу, як повернутися на стадіон «Україна».
Натомість дирекція стадіону заявила, що «Карпати» пропонували збитковий договір, а тому його ніхто і не підписав.
Борг «Арени Львів» за підсумками 2017 року 1 мільйона 250 тисяч гривень.
«Кожен рік стадіон закінчує зі збитками. За активної діяльності можна вийти у нуль, але у прибуток вийти неможливо, — переконаний директор «Арени» Євген Болкун. — Одна з причин те, що стадіон монофункіональний — суто футбольний. Якби тут були атлетичні доріжки, наприклад, щоби можна було проводити інші змагання, ситуація була би інша. Крім того, він так збудований, що на частину газону сонце ніколи не заходить — нам постійно потрібні додаткові витрати на підсвітку газону лампами фотосинтезу, на додаткове насіння, добриво тощо».
Нині стадіон використовують як майданчик для проведення конференцій та форумів, корпоративівів. Вони приносять 60% прибутку на противагу 40; від футбольних подій. За попередніми підрахунками, зазначає Євген Болкун, цього року усі заходи принесуть прибутку на 12 мільйонів гривень. Утім ще 6-7 мільйонів потрібно дотувати.
З державного у комунальне?
Наразі стадіон знаходиться у державній власності. Однак розмови про те, щоби передати арену у комунальне володіння почали вести ще минулого року.
Наразі діє робоча група, яка займається питанням арени. За словами державного секретаря Міністерства молоді та спорту України Олега Немчінова, який очолює цю групу, засідання проводяться регулярно. На останньому заслуховували пропозицію ДП «Західінфрапроект», на балансі якого перебуває «друга черга».
«Загальновідомо, що будівництво стадіону було розділено на дві черги. Перша введена в експлуатацію, друга — ні. А оскільки вона включає у себе велику кількість об’єктів як, власне, стадіону, так і інфраструктури навколо нього, важко дати просту відповідь без будівельної експертизи, у якому все стані. Наразі на арені функціонує футбольне поле та конференц-сервіс», — пояснив Олег Немчінов.
Фахівець каже, що балансоутримувачем стадіону може бути як місцева громада (Львова, Пустомитівського району, Львівської області — та, яка буде на це спроможна), так і професійний клуб.
«Хто нею володітиме — не принципово. Головне, аби споруда не пустувала і не приносила збитків», — каже держсекретар.
Однак очільник міського управління молоді і спорту Антон Нікулін каже, що Львову брати на власний баланс об’єкт немає сенсу. Це занадто дорого.
«Моя позиція така: сам стадіон має однозначно належати спортивному клубу, який гратиме або грає у Вищий лізі. У всьому світі так є. Стадіон – це надто дорогий проект, щоби місто ним опікувалося. А от існуючі спортивні клуби можуть дозволити собі брати його у повне користування, розвивати інфраструктуру і так далі. Наскільки мені відомо, таких клубів наразі у Львові є два: це ФК «Львів», який буде наступного року грати у Прем’єр-лізі і львівські «Карпати», — зазначає начальник управління.
Олег Немчінов та Володимир Гірняк
А от заступник голови Львівської облради Володимир Гірняк дотримується іншої думки. За його словами, область готова взяти арену на свій баланс, але за умови відсутності боргів і наявності футбольного клубу, який би грав тут.
«Ми маємо промоніторити теперішній стан «Арени Львів»: що добре і що недобре зроблено, скільки треба вкласти грошей, щоб цей об’єкт був не в гіршому стані. Наступний етап — визначити, що треба зробити, щоб відкоригувати і завершити проект, скільки це буде коштувати. Далі — вирішення проблеми з боргами і питань з власністю й управлінням. Наскільки я розумію, держава розглядає можливість передачі об’єкту Львівській обласній раді. До цього ми готові, якщо не буде боргів, і якщо буде футбольний клуб», — сказав заступник голови облради Володимир Гірняк.
Директор «Арени Львів» Євген Болкун розповів «Сихів Медіа», що такий розвиток подій малоймовірний і каже, що песимістично дивиться на ситуацію з огляду на сьогоднішній стан речей.
«Ми провели кілька засідань робочої групи, розробляли різні шляхи вирішення ситуації. Але для цього має бути принципове рішення обласної ради, дирекції з будівництва і міністерства. Облрада не хоче на себе брати зобов’язання держави перед зовнішніми позичальниками. Адже відомо, що для будівництва стадіону були залучені кошти зовнішніх позичальників під гарантії уряду: 717 мільйонів гривень по першій черзі і 600 — по другій. Ці позики не закриті. І зрозуміло, що область не хоче брати на себе борги, але позиція дирекції з будівництва така, що інакше змінити власника неможливо — повинні передаватися і активи, і пасиви», — пояснює Євген Болкун.
Євген Болкун. Фото: ФБ-сторінка
Антон Нікулін. Фото: ФБ-сторінка
Директор стадіону констатує, що на сьогодні не бачить перспективи просування цього питання далі.
«Обласна рада – це колективний орган і коли це питання винесуть до зали, невідомо яка буде реакція. Багато депутатів спитають: «Чи це потрібно? Можливо, краще побудувати лікарню чи садок?». Адже якщо область візьме будівлю на баланс собі, то буде необхідно виділяти з бюджету 6-7 мільйонів на рік на підтримання стадіону», — зазначає Євген Болкун.
На його думку, ідеальним виходом з ситуації була би передача арени в управління футбольному клубу. Таким міг би стати ФК «Львів», але питання здачі другої черги все одно буде стояти та й за ціною це може бути задорого.
«Я бачу, що футбольний клуб приміряється до такої пропозиції. Вони хочуть зважити, наскільки це затратно, тому поки що рано про щось говорити, — каже директор стадіону. — Тому я пропонував провести фінансовий і будівельний аудит, аби розуміти, на чому ми стоїмо».
Також Євген Болкун вважає за потрібне викреслити з другої черги будівництва найдорожчі і найменш потрібні об’єкти, щоби скоротити витрати і повністю ввести стадіон в експлуатацію. Повернутися до їх зведенням можна було би пізніше.
Наразі команда «Арени Львів» почала активно працювати над продажем реклами. Зокрема, готують пропозиції для авіаперевізників, адже під час посадки літака банери якраз добре проглядатимуться. Крім того, працюють над тим, щоби продати назву стадіону. Так, каже Євген Болкун, зробили у Гданську, де стадіон отримує тепер на рік близько 22 мільйонів гривень.
«Міністерство не проти цього. Ми вже локально «закидуємо» інформацію, але поки що ніхто не зголосився», — додає керівник.
Говорити ж про те, що стадіон потрібно розібрати чи заморозити, Євген Болкун вважає недоцільним. Він називає споруду перлиною Західної України та однією з кращих арен у Східній Європі.
Ганна Беловольченко
Фото: Ярослав Тимчишин, Віктор Петров
