Фото: Сихів Медіа

WIKI-Бібліотека: активних читачів на Сихові живе більше, ніж у будь-якому іншому районі

7 Жовтня 2020 в 14:26

Концерти, зустрічі з письменниками, шахові турніри та навіть різноманітні курси — усе це відбувається у затишному приміщенні WIKI-Бібліотеки. Це перша в Україні бібліотека, що містить слово wiki в назві. За рік свого перебування у Сихівському районі Ольга Василевич, Ірина Вуєк та Юлія Федорів — працівниці філії №25 — встигли завоювати безліч сердець завдяки незвичному та новаторському підходу до своєї роботи.

Історія філії

Філія-бібліотека № 25 існує ще з 70-х років. За словами Ольги Василевич, її відкрили у 1975 році на вул. Володимира Великого біля магазину «Океан». Умови були такі, як колись при радянському союзі — бібліотеки сіренькі, звичайно, наповнені книжками та іншими джерелами знань, інформації. Вона додає, що навіть колишні приміщення, де були старі, розхитані жовті стелажі, старалися оживити. Хотілося мати оту “родзинку”, щоб відрізнятися від усіх інших буденних бібліотек. Тож вони вирішили оновити стелажі — в цьому їм допомагали читачі, які тоді навчалися на дизайнерів. Розмалювали стелажі у стилі тату. Кожен з них мав своє унікальне «татуювання». Всі малюнки виконали звичайними чорними маркерами. Це приваблювало читача.

Бібліотека переїхала на вул.Червоної Калини минулоріч. “Було трохи страшно переїздити з усіма нашими книжками, та водночас були раді, що нарешті матимемо власне приміщення, — зізнається пані Ольга. — Читачі, що відвідували нас, коли ми були ще на вул. Володимира Великого зараз радо приїжджають на Сихів, і нам дуже приємно, що вони настільки шанують нас та нашу бібліотеку”.

Нове життя бібліотеки

WIKI-бібліотека — це вільний простір. Відвідувачі тут можуть будь-де знайти собі місце: на подушечках, що на підвіконні, за столом чи на диванчиках — де їм більше подобається, там вони й можуть посидіти з книжкою, почитати і відпочити. Працівниці філії розповідають, що нерідко можуть почути від читачів: «Знаєте, у вас настільки затишно, що мене просто самі ноги сюди несуть, хочеться до вас ще раз прийти».

Сьогодні бібліотека, крім інновацій в роботі, може похвалитись сучасним інтер’єром: нові меблі та хороші комп’ютери, де люди можуть користуватися Інтернетом, чи прийти зі своїм ноутбуком, щоб попрацювати, або ж просто поспілкуватись. До карантину тут завжди було людно, бібліотека ніколи не була порожньою: відбувалися цікаві заходи, події, зустрічі.

Тут відбувались не лише зустрічі з відомими людьми, а й навіть концерти. Пані Юлія розповідає, що їхній позитивній атмосфері навіть заздрили колеги з інших бібліотек. “Якось у нас проходив шаховий турнір, в якому взяла участь американка, — додає пані Ірина. — Людям цікаво просто поговорити з іноземцями, це викликає великий інтерес”.

 

 

Бібліотека — це місце, куди хочеться прийти

Кажуть, що бібліотека — це нудно. WIKI-Бібліотека розвіює цей стереотип. Колись люди понавішували ярликів, що бібліотеки — це цвинтарі. Бібліотека — жива, і вона виконує функції не тільки бібліотеки, а й вільного культурного простору. “Ми ділимося своїми знаннями з людьми і пишаємося цим. Бібліотека — це місце, в яке хочеться прийти”, — наголошують працівниці філії.

У стінах WIKI-Бібліотеки відбуваються й зустрічі вчителів, які є читачами бібліотеки. Ірина Вуєк та Юлія Федорів розповідають, що часто люди запитують про наявність вакансій у філії, їм подобається сама аура бібліотеки.
Однак аура — це ще не все. За нею стоїть чимало людських зусиль та годин роботи з каталогами, картотеками. Бібліотекарі цієї філії хочуть працювати, вдосконалюватися, з кожним разом ставати кращими для того, щоб тут був саме той простір, де люди хотіли б бути, куди б хотіли повертатися.

Асортимент

“Активних читачів на Сихові живе більше, ніж в будь-якому іншому районі, де ми працювали, — розповідає Ольга Василевич. — Не хочу нікого образити, але раніше наша бібліотека була у Франківському районі, і в іншій частині Сихівського, на Стрийській вулиці, але такої кількості читачів, як тут, не було ніде. Тут люди справді люблять книги”.

Багато відвідувачів дарують свої книги — не шкодують для бібліотеки хорошої літератури. За словами бібліотекарок, таких сихівчан у філії приємно обслуговувати. На цей час працівниці філії займаються переобліком та списанням старих книжок, аби звільнити місце для нової, сучасної літератури.

До речі, у бібліотеці читають не лише художню літературу. Користуються популярністю й книги з психології. Зараз люди просто зачитуються цією літературою. Приходять за книгами з психології, передусім, люди, які не можуть самі розібратися у своїх душевних переживаннях, читають і знаходять для себе якісь відповіді: як правильно виховувати дітей, порозумітися з колегами на роботі, як просуватися вище кар’єрною драбиною. Відвідувачі бібліотеки також багато читають історичної літератури. Зачитуються тут й світовими бестселерами.

Сьогодні у бібліотеці діє послуга замовлення книги. Якщо хтось знає книгу, якої у філії немає, але вважає, що вона потрібна фонду бібліотеки, може написати таку собі цидулку, де вказує цю книжку. Працівниці філії згодом переглядають такі пропозиції, складають списки та замовляють потрібні книжки. Таким чином вони адаптовують фонд бібліотеки під смаки аудиторії.

Віднедавна тут також можна замовити літературу для дітей. Сюди часто приходять батьки зі своєю малечею, беруть книжки для себе та, водночас, підбирають щось для дітей. У перспективі тут буде бібліотека сімейного читання, щоб не лише дорослі, а й їхні діти могли знайти для себе тут щось цікаве та змалку призвичаїлися любити книги.

А ще у WIKI-Бібліотеці є юнацький абонемент. Тут діти можуть знайти книги, що входять до шкільної програми. За словами бібліотекарок, у них є багато примірників української та зарубіжної класики. Можливо, всіх програмних книг не вистачає, та хоча б 1-2 примірники, якщо це якась рідкісна книга, знайдеться.

 

 

Нові можливості в умовах пандемії

Пандемія коронавірусу внесла в життя бібліотеки свої корективи: офлайн події тимчасово не відбуваються. Проте працівниці філії сподіваються, що пандемія найближчим часом мине, і вони знову зможуть зустріти читачів на порозі своєї бібліотеки. Тим часом WIKI-бібліотека проводить заходи онлайн. “Часто чую, як хтось каже, що через пандемію впадає в депресію, а наша бібліотека не дозволяє читачам впадати в депресію”, — ділиться Ольга Василевич.

Раніше всі події, які відбувалися в бібліотеці — відбувалася офлайн. За словами Юлії Федорів, коли почався карантин, стало зрозуміло, що для того, щоб бібліотеці залишатися в інформаційному просторі, треба докорінно змінити свій профіль діяльності. Для бібліотеки постало питання: з чим саме іти в онлайн простір? Для цього тут працюють над розробкою стратегії розвитку бібліотеки. Зараз люди більше перебувають вдома, відтак можуть приділити трохи вільного часу онлайн-заходам. А ще в бібліотеці дійшли висновку, що складні теми треба подавати під «фановим» соусом, позаяк людина, яка працює дистанційно, ввечері не слухатиме надто серйозні речі онлайн. Тож вирішили акцентувати на легкому контенті: сторіс в інстаграмі, маленькі дотепні відео про книжки, про культурне життя. 

Унікальний контент

Загалом читачам не цікаві репости — ця інформація мандрує з одного ресурсу на інший, її усі бачили, — кажуть працівниці бібліотеки. Людям цікаві власне автентичні проєкти. В цьому аспекті WIKI-Бібліотека може співпрацювати з партнерами, запропонувати себе як інформаційний майданчик. Це буде вигідно, як для партнерів, які в черговий раз отримають нових глядачів, і для філії, яка, своєю чергою, отримає унікальний контент.

“З Тарасом Репицьким ми говорили про «Час експерта» — проєкт, який передбачає розмову з експертами, що діляться корисними знаннями в умовах карантину. Тарас говорив про те, як можна долучатися до громадських проєктів; Роксолана Токарська — про те, як просувати свою творчість в Інтернеті; вчителька Людмила Сокович розповідала, як допомогти дитині вчитися онлайн”, — розповідає Юлія Федорів.

У WIKI-Бібліотеці переконані — в час карантину в читачів є хороший привід переглянути свою домашню літературу. Саме тому аудиторії задавали інтерактивні питання, як-от: «Яку книжку ви нікому не дасте почитати?», «Яка книжка змінила ваше життя?». Це спонукало користувачів відвідувати їхню сторінку.

Серед проведених креативних онлайн заходів — населяли будиночки різними літературними героями й запитували підписників, куди б вони хотіли поселитися. Такі речі, за словами бібліотекарок, викликають у людини водночас посмішку та роздуми про приклад з літератури, згадку якихось героїв, — і це фактично той унікальний контент, якого не мала жодна бібліотека.

 

 

Втім, унікальний контент для бібліотеки — це все. У їхньому доробку — експертні відео з письменниками, зокрема з Катериною Міхаліциною, з казкотерапевткою Оленою Петрушкевич. Пані Юлія розповідає, що з відомою літературознавицею Тамарою Гундоровою темою для розмови обрали серіал «Спіймати Кайдаша», це відео розійшлося дуже добре інтернетом.

Карантин навчив, що відстань немає значення. Адже людина може бути де завгодно, і їй простіше приділити частину свого вільного часу онлайн, аніж приїхати за адресою.

Майбутнє бібліотеки

У найближчих планах бібліотеки — курси від Центру Едукації. Це спільний проєкт інституту міста, управління культури і DVV International. А ще тут проводять курси англійської мови і графічного дизайну. Планується, що вони будуть або гібридні — частина людей у бібліотеці, а частина — онлайн, — або ж повністю онлайн, залежно від ситуації. На курси вже записалось багато охочих людей.

Борищук Дарія

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історія одного проєкту. Проспект Вернадського.