Фото: Сихів Медіа

Про що говорили в перший день Lviv Eco Forum 2019. Найголовніші тези

13 Вересня 2019 в 08:30

У четвер, 12 вересня, на «Арені Львів» розпочався 5 Lviv Eco Forum 2019, який зібрав понад 50 фахових спікерів із 20 країн світу. Експерти говорили про збереження водних ресурсів, кліматичні зміни, поводження із відходами й перетворення їх на енергію. Читайте найголовніші тези. 

В рамках дискусії «Стратегія водної політики України-2019» Дмитро Новицький, президент Асоціації «Укрводоканалекологія», наголосив, що «держава має створити механізми залучення фінансів з-за кордону та активізувати внутрішні інвестиції. Українські підприємці мають бути зацікавлені у розвитку водопровідної галузі».

В рамках інфо-панелі «Впровадження державної політики якості питної води» виступала Валерія Бурлакова – менеджер з розвитку бізнесу у країнах Західної та Східної Європи, компанія “DuPont Safety & Construction”. За словами Валерії, «вже багато років у Каліфорнії вимагають на законодавчому рівні переробку і повторне використання води, і в 2007 році була законодавча вимога про пряме використання стоків води. Двоє моїх колег дегустували таку воду і поділились враженнями. На смак вода дивна. В Америці називають це «яйко ефект». Не естетично. Вода не приємна, не смачна. Але при цьому вода безпечна. Однак це все майбутнє. Ми маємо зрозуміти, що вода надто цінна, щоб бути сміттям. Щодо Європейського Союзу — незважаючи на те, що вода тут вважається безпечною, багато жителів ЄС недовіряють їй і несуть пластикові пляшки із супермаркетів. Через це ЄС має велику проблему з відходами пластику і бореться з цим».

«Україна, мабуть, відстала від Європи у питаннях водопостачанні та водовідведенні на 25 років, але це можна надолужити. Для цього потрібна і стратегія і фінансування,- каже Маркус Райхель із компанії Дреберіс (Німеччина). – Ми працюємо в Україні вже 15 років. Зараз, зокрема над проектом розробки програми корпоративного розвитку для «Львівводоканалу»: реструктуризації підприємства, його розвитку, стратегії та мастер-плану по підвищенню кваліфікації персоналу», — додає Маркус Райхель.

 

 

Паралельно на 4 поверсі «Арени Львів» відбувалась сесія «Управління твердими побутовими відходами» щодо ключових векторів формування національної стратегії поводження з відходами в Україні.

«Ми маємо скоротити обсяг захоронення твердих побутових відходів на сучасних полігонах. Старі полігони мають закриватися, – зауважив Вадим Ноздря, директор ЛКП “Зелене місто”.- Основне не тільки розробити план, а ще й забезпечити всі наші плани фінансово. В Європі понад 500 сміттєпереробних заводів функціонує, а ми вперше будуємо такий завод. Ми забезпечили цей проект фінансово. На полігоні ТПВ у с. Великі Грибовичі ми приступили до робіт. Головне – ми маємо сформувати технічний фільтр, щоб накрити тіло полігону. Основне досягнення – озеро фільтратів ви вже більше не побачите. Як наслідок зникне полігон у Великих Грибовичах під Львовом з карти взагалі. Ми проектуємо сміттєпереробний завод для об’єму відходів, які є у Львові. Але передбачено розділення на регіональні кластери, тому буде об’єднано зусилля з прилеглими до Львова районами».

«Сьогодні прозвучала думка, що, якщо почати сортувати сміття, то можливо заощадити. Я особисто цю думку не поділяю. Все залежить від ситуації, в якій ви знаходитеся. Чи готові ви платити більше за вивезення і поводження з вашими відходами? – зауважив Клаус Хопп – консультант з муніципальних структур управління сталого розвитку міст, захисту клімату та управління відходами (м. Фрайбург).

 

 

«В Мілані 8 тисяч україннців сортують сміття. Отже, якщо вони роблять це в Мілані, то можуть і в Україiні, — влучно зауважив під час дискусії Енцо Фавоіно, керівник наукового комітету Zero Waste,—Потрібно популяризувати тканину для підгузків, щоб їх можна було випрати. Це дасть нові робочі місця. Через програму Zero Waste ми маємо можливість спрямовувати податки людей на хороші речі. До програми Zero Waste долучено 400 міст і ще нові хочуть долучатися. Zero Waste – це дух економіки, ми повинні зберігати матеріали в економіці якнайдовше. Ми маємо ініціатививу: платіть за те, що ви викидаєте. Чим менше ви викидаєте, тим менше платите. Якщо ми зменшимо кількість сміття, це також зекономимо кошти. Сортування органічних відходів було запроваджене в обов’язковому порядку по всій Європі».

«Наша ціль — це подорож, в якій ви забираєте шкідливі речовини з продуктів, щоб вони не шкодили навколишньому середовищу та здоров’ю  людей. Zero Waste допомагає об’єднувати громади, зберігає їх кошти та ресурси для того, щоб мати менше негативного впливу на зміну клімату та забруднення довкілля. Один зі шляхів, як Zero Waste можна впровадити в життя громад – це початок роздільного збору відходів, зокрема, скла, металу та органічних відходів. Також важливо працюємо на випередження – аби відходів було менше і не поставало потреби у сміттєспаленні. Наразі ми споживаємо масу ресурсів, які могли б не споживати й замінити. Зокрема, той же одноразовий посуд можна легко замінити на багаторазовий. Таким чином ми можемо зберегти вичерпні природні ресурси, які не є безкінечні», – сказав Джек Маккібан – координатор програми Zero Waste Міста від Zero Waste Europe.

 

Натисніть на фото,  щоб подивитись всю галерею.