Якби мені хтось 5 років тому сказав, що ми утеплимо будинок, я би не повірила. Інтерв’ю з головою ОСББ

Січ 10, 2019 | Сихів

Журналісти «Сихів Медіа» поспілкувалися з головою ОСББ та одночасно головою асоціації ОСББ «Оберіг» Стефанією Климко і дізналися, як створити об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та чи дійсно це потягне за собою великі внески з гаманців мешканців.

Тонкощі організації ОСББ на Стрийській

Будинки №№ 89, 91 та 93 на Стрийській вирізняються з-поміж навколишньої забудови. Утеплені і пофарбовані фасади, новенькі вікна на сходових клітках та міцні двері з домофонами на під’їздах. Щоправда такий вигляд вони мали далеко не завжди. З моменту побудови минув не один десяток років і у 2009 ці багатоповерхівки нічим не відрізнялися від тих, що стоять поруч.

Зміни почалися 10 років тому, коли мешканці вирішили зареєструвати об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, а пізніше — об’єднатися в Асоціацію ОСББ «Оберіг». Сьогодні вона налічує вже 5 будинків на вул. Стрийській: 87, 87а, 89, 91 та 93.

«Ми створили паралельно і ОСББ, і асоціацію, тому що кожному будинку окремо важко вижити: потрібно шукати електрика, сантехніка тощо. Спочатку ми працювали на єдиний рахунок — асоціація надавала послуги з обслуговування будинків. Коли трошки стали на ноги, прийняли рішення не брати найманих працівників, а укладати договори з ФОПами. Аби оплачувати їм по факту за виконану роботу і економити на податках», — пригадує керівниця ОСББ «Стрийська, 93» та голова асоціації Стефанія Климко.

Оскільки будинки старі, каже Стефанія Климко, проблем з ними було чимало. Особливо важко у перші роки три — потрібно «гасити пожежі». До того, як перейти до утеплення, наприклад, доведеться не раз ліквідовувати аварії, замінювати внутрішні мережі та ін.

Власне, через те, що у кожного будинку свої проблеми, Стефанія Климко виступає проти об’єднання кількох багатоповерхівок в одне ОСББ. Чому? Бо одному з будинків постійно буде потрібно більше грошей на ті чи інші ремонтні роботи, а скидатися в загальний котел будуть мешканці інших будинків. А це мало кому сподобається.

З чого варто почати

Створювати ОСББ потрібно тільки там, де є ініціативна група, переконана Стефанія Климко. Фахівчиня каже, що коли якийсь голова ОСББ починає нав’язувати свої послуги і пропозиції, нічого доброго не виходить.

«Коли є ініціативна група мешканців, працювати легше. Спочатку вони вивчають настрої людей, а вже потім мова йде про обрання голови ОСББ та вирішення всіх інших питань», — зазначає Стефанія Климко.

Але пояснити людям, чому саме вони мають перейматися станом будинку, складно. Проблема у тому, що коли приватизовували житло, до відома ніхто не доніс, що власник квартири бере на себе відповідальність і за частину сходових кліток, і за горище, і за підвали.

«Я завжди на установчих зборах питаю у людей, що вони приватизували. Кажуть: «Квартиру». А я питаю: яку ж квартиру, якщо ваша стіна — це стіна сусіда, підлога — стеля сусіда, стеля — підлога сусіда. То що вони приватизвували? Труби?», — риторично запитує голова асоціації.

З її досвіду, мешканці починають довіряти ОСББ і приймати участь у зборах далеко не з першого дня. А кінцевий результат в принципі залежить від того, чи спілкується голова об’єднання з людьми, чи ні.

«Для того, аби зареєструвати ОСББ, потрібна згода більше 50% мешканців. Коли ця більшість є, тоді вони всі збираються на збори, де вирішують, як назвати ОСББ, яким буде склад правління, статут. Під протоколом зборів мають розписатися більше 50% мешканців, — пояснює Стефанія Климко. — Зареєструвати ж об’єднання можна через нотаріуса, що швидше, а можна через ЦНАП».

При цьому спеціалістка наголошує: не варто очікувати, що наступного дня після створення ОСББ стан будинку покращиться. Не варто також думати, що хтось щось вирішить замість вас.

«ОСББ не має права навіть на 50 копійок підняти внески без скликання зборів і згоди мешканців на це. А тому кожна квартира має бути активна», — наголошує вона.

Як будинки стають теплішими і скільки це коштує

ОСББ на Стрийській, 93 стало першим у Львові, яке отримало кредит на енергозберігаючі заходи — заміну труб опалення. Щоправда тоді ще не було «теплих кредитів» та відшкодування. Люди діяли на свій страх і ризик, але на кону стояла безпека всього будинку.

Однак вже за два роки будинок вирішив взяти участь у державній програмі, за якою мешканцям відшкодовували більшу частину коштів на утеплення фасаду.

«Якби мені хтось сказав років 5 тому, що ми зможемо утеплити цей будинок, я би не повірила, — каже Стефанія Климко. — Але люди були настільки рішуче налаштовані, що ми за день зібрали необхідні 2/3 підписів і взялися за справу».

Після цього до голови ОСББ за допомогою звернулися і мешканці сусіднього будинку, адже побачили, що все це реально зробити.

У 2015 році крок на зустріч енергозбереженню зробив і 91-й будинок. Тут почали із заміни старих вікон на нові енергозберігаючі. Зробити це мешканці змогли за допомогою «теплих кредитів» від Уряду та місцевої програми «Теплий дім», яка допомогла відшкодувати відсотки від тіла кредиту.

Після цього взялися і за утеплення фасаду.

«Люди не можуть зрозуміти, що коли вони сплачують у загальний котел — в ЛКП — вони не можуть проконтролювати, на що йдуть кошти. Тобто теоретично це, звісно, можливо, але на практиці їм жоден бухгалтер цифр не назве. А в ОСББ кожен мешканець може звернутися до голови з вимогою надати чіткі кошториси витрат», — зазначає Стефанія Климко.

Міфи про ОСББ та переваги такої форми управління

Найбільше, чого бояться мешканці, коли мова заходить про ОСББ — це високі внески, які потрібно сплачувати на утримання будинку. Але голова об’єднання запевняє, що це звичайний міф, який не витримує критики.

Для прикладу наводить будинок № 91. Там люди платять 4,9 гривні за квадратний метр, коли немає навантаження по якомусь з кредитів. У сусідньому — 6 гривень, але там існує нагальна потреба у ремонті ліфтів і теплових мереж.

«Коли ми на 91-й будинок взяли кредит у понад мільйон гривень, з яких, завдяки відшкодуванню держави, нам лишилося сплатити 300 тисяч за утеплення будинку, навантаження по кредиту склало  3,5 гривень з квадратного метра. Але ж економія тепла взимку становить 9-10 гривень з кожного метра. Виходить, що двокімнатна квартира на місяць платить 175 гривень кредиту, а економія тепла — 500-600 гривень», — роз’яснює Стефанія Климко.

Ще один міф — ніби голова ОСББ може вкрасти частину кредитних коштів, які дають на утеплення будинку. За словами фахівчині, це неможливо, оскільки ці гроші надходять на спеціальний кредитний рахунок і все, що вона може зробити — перерахувати їх підряднику.

«Виходячи зі свого досвіду, можу сказати, що головні переваги створення ОСББ — це відповідальність людей та наявність контролю за розподілом коштів.  А найбільший мінус — людський фактор», — підсумовує Стефанія Климко.

Коментарі