Фото: Сихів Медіа

Недитяча загроза. У якому стані сихівські майданчики?

13 Вересня 2021 в 14:54

Гострі кути, іржаві цвяхи, металеві труби та діряві гірки – це реальність територій, де граються сихівські діти. Але чи тільки ці старі гойдалки несуть загрозу? Виявляється, що небезпека ховається і за сучасними яскравими майданчиками, які ми, батьки, сприймаємо гарантовано безпечно! Екскурсія та вирок дитячим майданчикам від експерта, який працював у парку розваг і знає усі «пастки» безвідповідального проектування гойдалок – це те, що варто почути.

Вважаєте гойдалку на вашому майданчику якісною чи поганою? Тоді мусите опертись на стандарти безпеки дитячих майданчиків, яких в Україні немає… Натомість у країнах ЄС ще у 90-их роках встановили стандарти безпеки для вуличного ігрового обладнання. Вони визначають норми щодо матеріалів, з яких повинні бути виготовлені майданчики, а також правильне розташування елементів. Цей документ у нашій державі переклали українською і з січня 2021 рекомендували для використання в Україні. Отже, не зобов’язали, а порадили дотримуватись цих норм. А усі ми знаємо, що все, що нам не заборонено, означає – дозволено. І щоб не бути голослівними, наші журналісти разом із експертом Богданом Цюваником прогулялись майданчиками сихівського району і проаналізували ситуацію із точки зору безпеки для дітей. Пан Богдан тривалий час вивчав це питання та працював у Парку культури ім. Богдана Хмельницького.

 

Отож, ми почали нашу інспекцію з дитмайданчика, що на проспекті Червоної Калини, 98. Перше, на що звертає увагу фахівець, це відсутність правильного покриття. За європейськими стандартами, на майданчику повинне бути гумове покриття, тирса, кора дерева. А пісок чи грунт після дощу перетворюється у багнюку. Окрім цього, тверда поверхня є більш травматичною для дитини. Загалом, вимога до глибини покриття має бути у відповідності до висоти конструкцій з яких може впасти дитина.

Щодо гойдалок, то вони зроблені з металевих труб та саме метал скріплює сидіння. Для безпеки дитини краще використовувати гнучкі канати, а сидіння має бути заокруглене, без гострих кутів, адже близько 60% травм на майданчиках відбуваються саме через гойдалки з гострими закінченнями.

Небезпечним виявився майданчик, що на вулиці Вернадського, 14. На гірці є лише одне перило, інше ж тримається лише з одного боку. Якщо дитина захоче потриматися за це перило, щоб вилізти на гірку, це може трагічно для неї закінчитися.

Драбини до гірки також мусять бути максимально безпечними. Краще, аби поміж паралельними перекладинами, були ще перпендикулярні – аби не застрягла голова, чи інші частини тіла, якщо дитина туди залізе. У гірці існує кілька зон, це зона старту, з’їжджання та уповільнення. Треба, щоб гірка була зроблена з однієї деталі і на ній не було жодних стиків та швів. Аже кожне з’єднання – це додаткові подряпини та синці, а то й куди важчі травми.

На майданчику, що на проспекті Червоної Калини, 135, знову ті ж гострі кути, але вже на драбинці. Попри те, тут був приємний бонус – закрита пісочниця. Батьки повинні пам’ятати, що в піску може бути багато сміття, а вуличні тварини ходять туди в туалет. Вранці це «лоток» для котика – в обід місце ліплення пасочок для вашого малюка. Аби цього не було, пісок треба просіювати, а пісочниці закривати.

Також важливою темою є огородження майданчика. На більшості дитячих просторів загородження немає, а деякі з них розташовані близько до дороги або поруч з паркуванням – вони є небезпечними, бо дитина, чи навіть дорослий може не побачити або почути машину, яка виїжджає чи рухається поруч.

“В Радянському Союзі навколо майданчиків засаджували кущі або дерева і це ізолювало їх від оточення, це було доброю практикою, адже такі зелені “огорожі” добре відділяли простір,” – розповідає Богдан Цюваник.

Важливо для усіх батьків знати, хто є відповідальним за стан дитячого майданчика, на чиєму балансі він перебуває. Адже за будь-якими пошкодження, халатним ставленням до безпеки гойдалок  стоять певні балансоутримувачі. В ідеалі на території мусить бути інформаційна таблиця з зазначенням особи та контактів, за якими можна звернутися у випадку пошкоджень елементів. Така таблиця для українських майданчиків є рідкістю, на Сихові, зокрема, ми не знайшли її на жодному з майданчиків.

У Європейських країнах існує окрема комісія, яка займається перевіркою майданчиків. Тобто ставлять дитячий майданчик, передають його на баланс громаді, а вона – приватним компаніям. Вони його час від часу перевіряють, сертифікують та ремонтують. Щоб майданчик з’явився на вашому подвір’ї, замало одного бажання мешканців. Конструювання майданчика починається з того, що має бути розроблений якісний проєкт.

“У нас такого немає. Зазвичай, все відбувається так, що якийсь високопосадовець перед виборами поставив кілька гойдалок, гірку і пісочницю посеред району, перед житловими будинками, і за цим ніхто не доглядає”, – зазначає Богдан.

А який майданчик у вашому дворі? Чи помічали ви деталі, які несуть загрозу безпеці ваших дітей?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Львові відбудеться театральний фестиваль “Золотий лев-2021”. Локації на Сихові