Фото: Сихів Медіа
Іноді, прогулюючись Сиховом, можна натрапити на цікаві та доволі незвичні скульптури, зміст яких доволі важко відгадати. Ми оглядаємо їх, фотографуємось з ними, але не знаємо в чому їх цінність та з якою метою знаходяться поряд з нами? Чи знали ви, що наш район багатий відразу на дві унікальні та чи не єдині в Україні скульптури, які присвячені вшануванню пам’яті дітей? Тих, які народилися та тих, що не зуміли з певних причин прийти у наш світ.
Одна з них, ще з середини дев’яностих років, знаходиться на території Української греко-католицької церкви Успення Пресвятої Богородиці, що вул. Максимовича, 2. Ідея створення споруди, належить настоятелю церкви, нині покійному отцю Мирославу Солтису.
Священник, будучи ще живим, розповідав як не легко іноді доводилось підтримувати вагітних жінок, які опинялися у важких життєвих обставинах. Це був час потужної економічної кризи з масовим безробіттям та безгрошів’ям. Жінки приходили та зізнавалися, що саме з цих причин планують переривання вагітності, бо мають страх та невпевненість за майбутнє. Звісно, отець Мирослав закликав цього не робити, пояснював наслідки і запевняв, що материнство – це дар, який не можна згубити.
Доводилось йому й власними коштами допомагати жінці, яка не мала фінансів для годування дитини й не могла тимчасово працювати. Саме тоді, священник чітко усвідомив, що не може впливати на вибір кожної жінки, яка вагатиметься народжувати. А невелика споруда, своєю присутністю та виглядом, «промовлятиме» до серця й свідомості кожної жінки переконливіше за слова отця. Так воно й сталося. Жінки годинами тут молилися за правильний майбутній вибір, ще інші, які не могли мати дітей, за дар материнства.
Ця споруда доволі скромна й бюджетна, адже парафії бракувало тоді коштів на потужний проект. Складається з ансамблю двох невеликих скульптур – ангела та Божої Матері. Остання стоїть на дзвоні, зведеного з річкового каменю, де хаотично вмонтовані ембріони дітей. Чому саме дзвін? Бо це уособлення пам’яті про тих немовлят, які з різних причин не народилися.
Друга скульптура знаходиться на території Римсько-католицької церкви св. Архангела Михаїла, що на вул. Лісна, 17. Вона більш сучасна, адже встановлена 2020 року і подарована архієпископом Мечиславом Мокшицьким. Йому цей памятник дістався від мецената, який вклав власні кошти у його виготовлення. Благодійник забажав не розголошувати свого імені й залишитися невідомим, адже переконаний, що всі добрі справи робляться таємно.
Ця металева скульптура складається з ансамблю Богородиці, яка, наче добра мама, простягає руки до дітей, що її гукають. Ці діти – символ тих, які з певних причин не зуміли прийти у наш світ й тепер потребують молитви. Саме тому, тут вбудована велетенська розгорнута книга з надписом молитви за них. Мета створення цього пам’ятника проста – показати та зберегти цінності життя та людської гідності. Скульптуру спеціально встановили на видному місці й тепер повз неї гуляє велика кількість людей. Можливо тепер, розуміючи глибокий зміст цих фігур, ми по-іншому сприйматимемо ці скульптури, бо інколи один лише вигляд може бути красномовнішим, ніж тисяча слів!
Галина Чабана
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 фактів про забудову Нового Львова.
