Фото: Дем’ян Сторонянський
Якщо дуже добре придивитися, можна помітити, що на карті територіально наш район нагадує масивне, схоже на грека, обличчя у профіль. Хоча, скільки людей, стільки й думок і бачень, тож, можливо, ще комусь видно люльку, боксерську рукавицю чи корабель. Сьогодні пропонуємо вам статтю про межі Сихівського району, адже він далеко не обмежується Сиховом, Новим Львовом чи Козельниками.
-Сьогодні у всьому Сихові знову не буде води, ну скільки можна!
-Тільки в Сихові, а решта мікрорайонів?
-Сихів він є Сихів, хіба не зрозуміло?
Як часто вам випадало стати свідком приблизної розмови? Хтось каже, що живе в Сихові, але має на увазі Зубру, комусь потрібно дістатися вулиці Стрийської, і він переконаний, що це вже інший район. Велика частина львів’ян, а також і багато самих сихівчан абсолютно впевнені в тому, що точно знають, де умовно починається й закінчується Сихівський район, і які ділянки до нього належать. Проте, найчастіше під цілим районом вони розуміють власне мікрорайон Сихів – трикутник «Санти-Барбари», «Іскри» й «Верхнього Шувару».
Насправді, окрім цього мікрорайону, Сихівський район охоплює місцевості Козельники, Пирогівку, Боднарівку, Персенківку, Новий Львів, Пасіки, частково Снопків, Софіївку і частково колишні угіддя села Зубра, і його площа сягає понад 17,5 квадратних кілометрів. Цікаво, що деякі мешканці навіть не чули про існування деяких з цих ділянок, а якщо й чули, то гадки не мали, що вони знаходяться зовсім поруч.
Козельники – найстаріша частина Сихівського району, розташована між вулицями Луганська і Хуторівка та проспектом Червоної Калини. Саме тут протікає джерело, з якого бере свій початок р. Зубра. За радянських часів одну частину мікрорайону забудували заводами (ВО «Полярон», завод фрезерних верстатів, завод «Електропобутприлад», меблевий комбінат, хімічний завод, домобудівний комбінат), а жителям іншої дозволили не зносити особняки, коли у 80-их почалося масове будівництво багатоповерхівок, тож деякі будинки існують і дотепер. Головні вулиці – Бережанська, Рахівська, Вітрякова, Колодзінського.
Боднарівка (чи як її називали колись – Беднарувка) розташувалась біля вулиць Наукової, яка вже належить до Франківського району, та Стрийської, що є частиною одразу трьох мікрорайонів – Снопкова, Боднарівки та Вульки. Це місцевість багатоповерхівок, проте сільську та приміську забудову 1930-1950-х років зустріти тут можна частенько. Саме в Боднарівці знаходяться львівський автовокзал, іподром та танкоремонтний завод, а головними є вулиці Гашека, Скорини, Демнянська й Максимовича.
У 1687 році львівський купець Яків Персінг придбав ділянку, яку тепер називають Персенківкою – ще одну складову нашого району, що охоплює вулиці Козельницьку, Луганську, Панаса Мирного, Буйка. Тут знаходяться Львівський автобусний завод, а також залізнична станція «Персенківка», де відбувались бої під час польсько-української війни. А ще тут є колишній монастир кармелітів босих і костел Матері Божої Шкаплерної. До 2012 року комплекс був поділений між ЛАЗ і ВАТ «Укравтобуспром», однак, коли ЛАЗ збанкрутів та припинив своє існування, приміщення святині тепер стоїть пусткою та руйнується під впливом природних та людських чинників.
Натомість мікрорайон Новий Львів активно розбудовується. До цієї ділянки міста входять вулиці Василя Стуса, Дібровна, Івана Франка, Угорська, Кибальчича. Тут протікає джерело «Паща Лева» й розкинувся парк «Залізні Води», а червону водонапірну вежу видно з Високого Замку.
А от місцевість Снопків, окрім Сихівського району, належить ще й до Личаківського та Галицького, тож тут розташувалися багато вулиць, які є не цілком сихівськими – до прикладу, Зелена чи Липова Алея. Саме тут знаходиться стадіон «Україна».
На межі Галицького й Сихівського районів постала й Софіївка – місцевість між вулицями Самчука, Свєнціцького, Мирного й Дібровною. Раніше мала назву Кошнарівка, як і більшість інших місцевостей – на честь колишнього власника цієї ділянки. Згодом її перейменували через церкву святої Софії. До мікрорайону належать Львівська національна академія мистецтв, консульство Республіки Польща, музей І. Франка.
Поблизу вулиці Пасічної, де колись і справді міщанськими родинами були закладені ферми для бджіл, розташований мікрорайон Пасіки. Знову ж таки, одна частина належить Сихівському, інша – Личаківському району, а межовими є вулиці Пасічна й Джорджа Вашингтона. Останнім часом місцевість дуже популярна через новий інклюзивний майданчик для дітей, хоча й для дорослих там знайдеться багато цікавого.
Мікрорайон між вулицями Пасічна й Вулецька називається Пирогівкою. Там розташовані ламповий завод «Іскра», Львівський ізоляторний завод та пожежна частина №29.
Сихівською можна назвати і частинку Зубри, хоч значною мірою вона вже є навіть не Львовом, а складовою Пустомитівського району Львівської області. Однак, вулицю Лісну, яка відходить від проспекту Червоної Калини, ще вважають львівською. Цікаво, що у Львові є ще одна вулиця з такою ж назвою, у центральній частині міста.
І, нарешті, власне Сихів або, простіше кажучи, вся територія, не перечислена вище. Цей житловий масив направду є адміністративною основою Сихівського району, але територіально охоплює лише проспект Червоної Калини й вулиці, які відходять від нього. Тобто, його справді можна окреслити зрозумілим для сихівчан трикутником Санта-Барбара-Іскра-Шувар.
Отже, межі Сихівського району визначаються безліччю мікрорайонів, що входять до його складу. Новий Львів чи Боднарівка – це не Сихів, але Сихівський район.
Юлія Бойчук
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 фактів про перейменовані вулиці Сихівського району
