Молодіжні центри, інноваційне будівництво та прозора комунікація — Андрій Москаленко балотується в депутати по 115 округу

Опубліковано:
Андрій Москаленко, Сихів, 22 червня 2019

ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА

Передвиборча кампанія дострокових парламентських виборів офіційно стартувала. Від виборчого округу №115, Винники, Сихівський та Личаківський райони, балотується вісім кандидатів. Серед них вперше – Андрій Москаленко, який вже чотири роки працює заступником міського голови Львова з питань розвитку.

В інтерв’ю для Сихів Медіа Андрій Москаленко розповів про те, чого вдалось досягти, чому вирішив балотуватись, законопроектні ініціативи та про своє бачення розвитку округу: молодіжні центри, інноваційне будівництво на території ЛАЗу, термомодернізація будинків та інше.

Вітаю, пане Андрію, розкажіть чому Ви балотуєтесь саме від округу №115?

Це перші вибори, в яких я беру участь. Останній час я працював над проектами, які стосуються Сихівського, Личаківського районів та Винників. Наприклад, ми відкрили медіатеку, оновили центр Довженка. Також маємо програму з реставрації історичних будівель та програму молодіжних інституцій.

Мені не подобається, коли Сихів називають спальним районом, адже це — динамічний район, ми бачимо це по змінах в інфраструктурі. Якщо зняти законодавчі перестороги, залучитись державною підтримкою, тоді цей район дасть більший поштовх для розвитку нашого міста.

Ви вже близько десяти років працюєте в органах місцевого самоврядування у Львівській міській раді, що вас спонукає йти в парламент?

Зараз мені 32 роки. Вперше, у стіни Ратуші,  я прийшов студентом третього курсу на стажування і, згодом пройшов всі керівні щаблі — був керівником відділу, управління, департаменту.  Останні три з половиною роки працював заступником міського голови.  За цей час я побачив, що у місті можуть відбуватись зміни, які ведуть до створення робочих місць та покращують комфорт мешканців.

В нас є низка пропозицій законопроектів, зокрема, у напрямку культури. До цього часу існують  застарілі схеми тарифних сіток оцінювання працівників, тобто,  ми відкриваємо заклад, але люди не отримують належну заробітну платню. Фактично відсутній контроль над охороною історичної спадщини. Ніхто це питання активно не лобіює. Якщо говорити про туризм, на початку цього року взагалі люди, які не розбираються в туризмі внесли таку правку, яка могла взагалі закрити розвиток туризму в Україні

Потрібно змінювати і впроваджувати нові закони для розвитку міста. Я йду для того, щоб більше підтримувати Львів.

«Стратегія, яку я обрав, передбачає максимальну кількість зустрічей з мешканцями»

Яким є найбільший особистий виклик у Вашому балотуванні?

Це перші вибори, коли ми розробили разом з командою програму і пропонуємо цю програму до виконання. Останні кілька років я мало часу проводжу в своєму кабінеті,  постійно виїжджаю на зустрічі з мешканцями.  Я багато спілкуюсь, це дає відчуття реальності. Стратегія, яку я обрав, має максимальну кількість зустрічей та спілкування з мешканцями. Це хвилююча відповідальність перед людьми, які підтримують мене.  

Що Вас виділяє від інших кандидатів?

В такий непростий час мають бути вибори не брендів і коштів, а вибори програм.  Я думаю, що різниця має бути в програмах від кожного кандидата. Я раджу читати програму і голосувати саме за те, що пропонує кандидат. Звітування кожного року –  це те, що має відрізняти мене.

Оглядаючись на попередній досвід, які найбільші досягнення Ваша команда має щодо розвитку міста?

Найважливіше досягнення – це команда людей, які є нашою найбільшою цінністю. В напрямку культури  ми стали першим  містом, яке запровадило літературну премію. Маємо програму з  підтримки науковців. За допомогою міського голови та нашої команди, вдалось запровадити місячні гранти, щоб вони залишались працювати у Львові. Ми створили конвеншн-бюро, яке займається проведенням конференцій. Одна конференція може приносити для міста декілька мільйонів гривень. Відкриваємо медіатеки в різних районах, які стають соціальними центрами. А також ми продовжуємо програму з реставрації історичних будівель.

Які проекти плануєте для реалізації в окрузі?

Наша програма має п’ять напрямків роботи, зокрема, 12 законопроектів, які ми одразу винесемо на розгляд. Перше, — це рух України до ЄС і НАТО, Львів завжди виступав  за Європейські цінності. Друге, ми маємо підтримувати україномовний продукт: мову, кіно та книги. Третє, — управлінська децентралізація. Є багато питань, які стосуються управління міста з відповідальністю кількох інституцій. Четверте, — необхідна державна підтримки ОСББ. Закон прийнятий, але потрібно розширяти програму, наприклад, щодо термомодернізації будинків. П’яте, — затвердити програму «Місто дружнє до дітей та молоді». Там є ряд завдань, які необхідно виконати закладам  міста.  Необхідно поширювати ініціативу «нуль відходів», розвити авіагалузь, стимулювати мережу креативних індустрій, підвищувати прозорість роботи влади та розвивати  малий і середній бізнес.

Також необхідно побудувати інноваційний простір на території Львівського автобусного заводу. Так само на території тюрми на Хуторівці потрібно організувати громадський простір. На Сихові ми хочемо продовжити тролейбусну колію та трамвайну лінію. У Сихівському районі потрібно побудувати спортивний комплекс, зробити добре вуличне освітлення, розвинути інфраструктуру для дітей та молоді. Є проекти із встановлення фонтанів на Сихові, у Винниках та Личаківському районі.

Важливо, щоб Львів подавався на статус європейської культурної столиці, в якій музичні школи, медіатеки зможуть проводити додаткові заходи.

У Львові є ряд інфраструктурних проблем, зокрема на окрузі від якого ви балотуєтесь. Йдеться мова про потенційний проект паралельної вулиці від Скрипника до Хоткевича для розвантаження району, а також про проект продовження вулиці Вернадського. Якою буде Ваша діяльність в цьому напрямку?

В програмі зазначено, що ми маємо збільшувати кількість електротранспорту. Пріоритетний напрямок — тролейбусна  лінія та продовження трамвайної колії,  яку необхідно з’єднати зі Стрийською вулицею.  Важливо продовжити проект «Зелена лінія», фактично сполучити центр міста і Сихів для велосипедистів. Отже, ми визначили пріоритетні напрямки: пішоходи, громадський транспорт, велосипед, аж потім — автомобіль. Саме за такою пріоритетністю потрібно рухатись. 

Якщо говорити про з’єднання Хоткевича і Скрипника, то на сьогодні я не знаю, чи буде добре, якщо магістраль проходитиме повз центру дозвілля для дітей на Червоної Калини. Зробити більше доріг не означає, що вони розвантажаться. Потрібно зрозуміти першопричину проблеми, комплексно її вивчити і тільки тоді прийняти рішення. Згоден з проектом по вулиці Вернадського, який дійсно розвантажить дорогу.

Ми напередодні впровадження системи електронного квитка, це принцип управління коштами. Не водій приймає рішення їхати чи не їхати, він стане зобов’язаний проїхати певними точками, щоб в кінці дня йому була нарахована оплата. Немає значення їде він порожній чи повний, він має проїхати маршрут. Для цього потрібен  транспорт і ми працюємо над тим, щоб оновити нерухомий склад. Яке було б завдання?  Підписати угоди на 50 електробусів, 50 тролейбусів та 100 електробусів. Щоб частина їздила на Сихів на Винники через Личаківський район. Це дасть змогу показати інший рівень якості  і масштабувати на інші місця.

«Наша програма має п’ять напрямків роботи, зокрема 12 законопроектів, які ми винесемо на розгляд»

Андрій Москаленко на зустрічі з мешканцями

Відкриття WIKI-бібліотеки

 

На Сихові розростається ринок «Шувар», що відповідно призводить до збільшення навантаження на транспортну інфраструктуру. Так само через житловий комплекс Avalon ми можемо мати транспортні колапси. Як вирішувати ці проблеми?

В першу чергу потрібно робити краще сполучення на вул. Хуторівка, а також розвивати громадський транспорт. Мені їхати велосипедом з дому до міста роботи  17хв., автомобілем — 25хв., громадським транспортом — 30 хв. Влітку, місяці два я їжджу на велосипеді —  це найшвидший шлях. Таким чином необхідно вибудувати стратегію прокладення доріг.

Нещодавно відкрили медіатеку на Сихові, чому її відкрили в новому приміщенні, а не зробили ремонт у існуючій бібліотеці, до прикладу №33?

Ми обрали принцип аби нові заклади були в нових будівлях. Медіатека на вулиці Червоної Калини не виключення, медіатека на Рясному також у новому приміщенні. Ми хочемо світлий відкритий великий простір з вільним плануванням, щоб люди бачили відмінну якість. Сьогодні бібліотека стає соціальним центром, куди люди приходять читати, провести презентацію, поспілкуватись та попити каву. В кожній новій бібліотеці є кухня, де можна зробити чай або каву. Ви можете провести там свій день, як у другій домівці.  Але це не означає, що ми не будемо ремонтувати бібліотеку на Хуторівці, в планах  зробити там велику коворкінгову зону.

«Важливо продовжити проект «Зелена лінія», фактично сполучити центр міста і Сихів для велосипедистів. Отже, ми визначили пріоритетні напрямки: пішоходи, громадський транспорт, велосипед і, аж потім — автомобіль. Саме за такою пріоритетністю потрібно рухатись.»

Які проекти плануються запровадити у Личаківському районі та Винниках? Як ви будете переконувати голосувати виборців за вас в тій частині округа?

Минулого року ми купили в музичну школу Винників рояль, якого не було раніше. Зараз працюємо над концепцією молодіжного центру у Винниках. Це має бути центр дозвілля та коворкінг для молоді у приміщенні ЦНАПу.

В Личаківському районі ми продовжимо лобіювання відкриття мережі медіатек. Наше завдання, щоб кожен мікрорайон на 20 000-30 000 тисяч людей мав нову медіатеку в нових приміщеннях.

Є проблемні транспортні розв’язки, зокрема перехрестя Стрийська-Наукова з великими корками. Чи є напрацювання або проекти, які можуть допомогти вирішити цю проблему?

Велику роль зможе відіграти інноваційне будівництво на території ЛАЗу та IT-парку, яке потребуватиме розвиток транспортної системи. Концепція інтегрованого розвитку передбачає урахування інтересів всіх гравців, які є на цій території: майбутнього IT-парку, Католицького університету, мешканців, церкви. Ми будем відстоювати публічне обговорення цього проекту.

Що плануєте  будувати на території ЛАЗу та СІЗО?

Його потрібно  вертати у державну або комунальну власність з визначенням чіткого профілю діяльності. Це мало б бути природне продовження інноваційного виробництва від IT-парку та Католицького університету. Тут можуть бути лабораторії, виставкові комплекси та офіси. Необхідні нові робочі місця, а не житлові комплекси.

На території СІЗО мають бути нові приміщення з корпусами для дітей. Діти не повинні їздити через все місто для додаткових занять. Принцип європейських міст в тому, щоб зменшувати тривалість на подорожі від точки А до точки Б. Це і є принцип децентралізації, яку ми прописали у програмі.

Один з законопроектів, які ви плануєте внести на розгляд, стосується ОСББ, розкажіть детальніше про це.

Сихівський район —  лідер зі створення ОСББ. Успішнішої форми правління, ніж ОСББ немає. Державна підтримка мала б полягати в сфері теплого кредиту та термомодернізації. Необхідно покроково розробити програму з модернізації будинків, яким 30-50 років. Панельні будинки – це проблема не тільки Сихова, а й багатьох міст. Модернізуватись мають сотні будинків, щоб довести реформу до кінця.

Керівники ОСББ — це найактивніші мешканці району. Як Ви бачите налагодження комунікації депутата від округу з представниками ОСББ?

Народний депутат повинен постійно виїжджати в округ, щоб відчувати реальність та запити мешканців.  Місто — це живий організм, кожного дня з’являється новий виклик. Комунікація має бути постійною і живою зі щоквартальним звітом. Вважаю, що у вік нових технологій це не мало б бути проблемою.

Яка Ваша роль у реалізації проекту центру Довженка та території довкола нього, чи зміниться доля проекту, в разі обрання Вас депутатом?

Запит від мешканців Сихова – це наявність фонтану на території району. Район великий і води бракує. Зараз площа центру поділена на дві частини. Навпроти є технічний фонтан з великими сходами, їх потрібно забрати і зробити сухий фонтан. В іншій частині можна зробити площу для вшанування Героїв Небесної Сотні, а також площу для відпочинку. Тривають дискусії по тому, як це зробити ефективніше.  

Арена Львів — великий інфраструктурний об’єкт, який не повністю здали в експлуатацію. Через велику кількість людей, які приїжджають на матчі чи концерти, виникають транспортні проблеми. Як ви бачите вирішення цього питання?

Ситуація з Ареною Львів дуже проста. По-перше, необхідно завершити всі роботи, зокрема упорядкувати документи, пов’язані з будівництвом.  Має розвиватись соціальна інфраструктура, зокрема для проведення великих подій. Є дійсно не введена в експлуатацію електропідстанція, за яку заплатили державні кошти, її потрібно ввести в експлуатацію і приймати рішення на рівні Кабінету Міністрів України щодо боргів підрядникам. Борги необхідно заплатити чи списати. Якщо не ввести в експлуатацію електропідстанцію, залишається під питанням будівництва мультифункціонального комплексу напроти.  Тому є ряд питань, які стосуються боргів підрядникам, не здана в експлуатацію електропідстанція і сама територія повинна інтегровано розвиватись. Потрібно популяризувати Арену, територія має жити. Це один із пріоритетів, які потрібно вирішувати на державному рівні.

Декілька разів скасовували тендер на будівництво Палацу Спорту на Сихові, в чому причина?

Це є великий проект по якому було багато дискусій щодо його функціоналу. Необхідно корегувати функціонал до того, щоб отримати державну підтримку для проекту. Це об’єкт на який приїжджатимуть дивитись люди з інших міст. В напрямку освіти новизною стало відкриття центру Шептицького, а Палац Спорту стане таким у сфері спорту. 

Чи є ризик, що Палац Спорту може бути недобудованим, як і Арена Львів?

Тут інша історія. Стадіон будувався по державній програмі і він залишився в управлінні держави. Якщо держава списує заборгованість, тоді ми готові брати в оперування цей стадіон. Наприклад, забезпечувати велику кількість заходів. Спорткомплекс будується як міський об’єкт, тому я не бачу з цим проблем. Є окрема установа, яка займається конкретно цим питанням.

Ви є активним прихильником і людиною, яка просуває концепцію Zero Waste. Чи зацікавленість концепцією була зумовлена сміттєвою кризою у Львові?

Події, які були на Грибовицькому сміттєзвалищі, блокади по вивезенню твердих відходів, чинили тиск на фракцію «Самопоміч». Це був непростий період для всіх львів’ян, але завдяки підтримці мешканців, вдалось вийти з цього непростого періоду. В той момент я почав уважніше ставитись до проблематики сміття, почав замислюватись скільки сміття я продукую в день. Ми залучили Європейський банк реконструкції та розвитку, щоб збудувати завод механіко-біологічної переробки.

Ми плануємо запроваджувати концепцію Zero Waste у Львові, що передбачає ряд покрокових дій. Наприклад, купувати каву з багаторазовими стаканчиками або віддавати одяг у громадську організацію «Оселя» для повторно використання. І третє, це сортування. В моєму кабінеті стоять контейнери і для скла, і для паперу, і кришок, вдома ми поставили подрібнювач для органіки. Цього року наша команда запровадила кампанію «Без поліетилену», кожного разу збільшується список організацій, які долучаються.

Є великий запит, щоб цей проект підтримали на законодавчому рівні. Проблеми, які є у Львові зі сміттям, можуть виникнути і в інших містах.  Необхідно розробити концепцію будівництва заводів, які обслуговуватимуть ряд міст, а також концепцію по регіональних полігонах.

 

«Я планую робити звіт для мешканців щокварталу»

Ваш виборчий округ – це велика кількість людей, Ви берете певні зобов’язання перед ними. Як мешканці можуть контролювати Вашу роботу?

Я ставлю собі це запитання, яким чином можна найкраще контролювати. Я планую робити звіт для мешканців щокварталу. Звичайно, найкращий звіт — це виконана програма. Має працювати такий інструмент як відкликання депутата, який нічого не робить. Мають бути публічні зустрічі для розуміння запитів людей. Народний депутат без інтересів і підтримки мешканців ні на що не здатний.

Які європейські міста, на Вашу думку, можуть бути прикладами для наслідування Львову?

Кожне місто своєрідне і індивідуальне. Львів запозичує різні елементи розвитку від різних міст. Ми співпрацюємо по проекту «Зелений район» з містом Фрайбург у Німеччинні. З Вроцлавом співпрацюємо у напрямку культури. В розвитку вело-урбаністики ми працюємо з нідерландськими містами. В напрямку історичного середовища – з австрійськими містами. В літературі – з Барселоною.

Яким Ви бачите 115 округ і Львів через п’ять років?

Вважаю, що Сихів — динамічний район з активними людьми і якісною інфраструктурою. Тут є де провести час, це та точка, яка надихає. Попри те, що я люблю всі райони міста, вважаю ці райони –  фундамент для міста. Львів повинен гідно представляти державу. Культура і освіта —  пріоритетні напрямки, в які ми маємо вкладати кошти.

Якщо Ви пройдете в парламент, чи бачите Ви співпрацю з іншими політичними силами?

Партія «Самопоміч», яка мене підтримала і висунула по мажоритарному округу №115 , активно готується до виборів . Я думаю, що «Самопоміч» повинна мати потужну фракцію, де є багато активних людей в списку по мажоритарних округах  України. Зокрема у Львові –  Ірина Подоляк, Тарас Кльофа, Андрій Шевців. Потрібно дивитись не на колір політичної партії, а на закони, які вона підтримує.  Це має бути об’єднання навколо цінностей, реальних проектів,  програм і завдань.

Спілкувався: Віктор Петров

Фото: Ярослав Тимчишин

Сихів Медіа
Приєднуйтесь у TELEGRAM

Оперативно. СихівМедіа

ПРИЄДНАТИСЬ ДО КАНАЛУ ЗАКРИТИ