У свої 19-ть він не побоявся відповідальності і зробив свідомий вибір. Павло Думанський — наймолодший Герой України, і сьогодні Павла згадували у сквері, названому на його честь, разом із родиною та друзями.
Віддав своє життя за друзів
13 липня Павлу Думанському – наймолодшому львівʼянину, якому присвоєно звання Героя України, – мало б виповнитися 23 роки. Він навчався у ліцеї №80, що на Новому Львові, потім – в Автомобільно-дорожньому фаховому коледжі Львівської політехніки. Захоплювався кіокушинкай карате, був вихованцем клубу «Канку», встигав ще й працювати у сфері обслуговування – проживав звичайне юнацьке життя до 24 лютого.
З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до облаштування блокпостів і оборонних споруд Львова, а вже в березні 2022-го добровольцем пішов до Збройних сил. Служив у 125-й окремій бригаді територіальної оборони. 20 листопада 2022 року, виконуючи бойове завдання, Павло прикрив собою побратимів. Йому було лише 19-ть.
Заступниця директора з виховної роботи Ліцею № 80 ЛМР Леся Васьків звернулася до молоді із закликом пам’ятати Павла як такого, який виборов Україну, завдяки якому ми продовжуємо жити.
“Він був світлою дитиною, не тільки зовні, його душа була світла, а серце відповідальним, воно не знало страху. Він добровольцем пішов на фронт, не ховався ні за чиї спини. Павло відчував поклик душі. Якщо не він, то хто? Ми, вчителі, щасливі, що були причетні до виховання Павла. Бо яке виховання кожного українця? Бог і Україна. І це вповні в Павлові здійснилося. Бо він віддав своє життя за друзів своїх. І, як каже Біблія, немає більшої любові. Немає більш жертовної любові”,
каже Леся Васьків.
Згасла ціла галактика
Сергій Жадан, який читав під час вечора поезію про війну та нашу реальність, наголосив, що кожне втрачене життя – це згасла галактика.
“Важливо, щоб пам’ять була наповнена любов’ю, щоб вона додавала сили, мотивувала і показувала, звідки і куди ми рухаємося. Тому такі вечори дають нам можливість зрозуміти, що ми не втратили свої орієнтири”
Важливо не тільки пам’ятати. Важливо розуміти, що пам’ять – це місток із минулого у майбутнє. Тому ми маємо йти вперед, будувати плани і щодня робити вибір. Цей вибір напряму залежить від нашого розуміння ціни сьогоднішнього дня, адже надзвичайно висока ціна заплачена, каже мама Павла Марія Думанська.
“Я могла би розповідати, як мама, намріяти, ким би Павло став, що він би робив, чим би займався. Але робити це – те саме, що виривати собі серце. Тому я дуже тішуся, що він був у нашому житті, що ми були частиною його життя. Кажуть, що коли ми просимо про допомогу у Бога, він посилає нам людей. Я щиро вірю у те, що Павло був руками Бога в тому окопі. Він був відповіддю на чиїсь неймовірно щирі молитви. Він своїм вчинком дав можливість продовжувати жити, любити, творити не тільки своєму побратиму, але й кожному з нас”.
На це не всі здатні
Марія Думанська закликала шанувати пам’ять всіх полеглих героїв, які у певний момент свого життя зробили свідомий вибір на користь нашого майбутнього.
“Бо, насправді, дуже складно обирати не себе, не власний комфорт, не власне життя, а обирати значно важливішу ціль і місію в цьому житті. На це не всі здатні. Я щиро вірю, що ви розкажете своїм дітям, своїм батькам, своїм сусідам, що був колись такий Павло. А ввечері, коли вкладатимете своїх дітей спати, то не будете читати їм історії про заморських героїв, про капітана Америку, або ще когось суперсильного. А розкажете їм, що був колись такий Павло, Іван, Степан, Дмитро… Але я вас благаю, вкладіть у серця своїх дітей любов до української землі і шану до її Героїв”.
Повністю історію про Героя читайте у нашому матеріалі: “Він мав бути там”. Історія про наймолодшого полеглого Героя зі Львова Павла Думанського
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Маніфест волі”: яким буде меморіал у сквері імені Героя Олега Бабія