У Шептицькому на Львівщині переобрали голову, заступників та членів Ради ветеранів. Це пов’язано із завершенням річного терміну повноважень попереднього складу. Головою ради знову обрали Сергія Красноженного, який працює фахівцем із супроводу ветеранів у місцевому Будинку воїна. Його заступником став Руслан Теслюк.
Ініціатором створення Ради ветеранів у Шептицькому є місцевий Будинок воїна. За словами його директора Михайла Палюги, заклад приймав документи від кандидатів, перевіряв їх та організовував подальші етапи формування рад.
«Переобрання голови Ради ветеранів пов’язане із закінченням строку повноважень. Склад і голову Ради, відповідно до положення, затверджували на рік, тож були змушені проводити переобрання голови, заступників, секретарів, а також її членів. Зараз серед них є і ветерани, які були раніше, і ті, хто тільки зараз долучився», – розповідає директор Будинку воїна Михайло Палюга.
За його словами, спочатку Будинок воїна оголосив набір до Ради ветеранів. Подати документи охочі могли впродовж місяця.
Під час першої установчої зустрічі, яку провели 2 жовтня, новим головою Ради ветеранів обрали Сергія Красноженного, який уже очолював її раніше. 22 жовтня, під час сесії Шептицької міської ради, депутати затвердили оновлений склад Ради ветеранів.
«Головна функція Ради – консолідувати спільну позицію ветеранської спільноти та доносити її до міської ради. Ветеранів мають чути», – йдеться у повідомленні.
На думку Михайла Палюги, Ради ветеранів важливо створювати в кожній громаді, адже під час війни виникає чимало питань, які стосуються військових, ветеранів та їхніх родин. Рада може допомагати органам місцевого самоврядування напрацьовувати рішення, коригувати підходи до ветеранської політики та вирішувати питання підтримки ветеранів, зокрема щодо виплат.
У Будинку воїна в Шептицькому готові ділитися досвідом створення та роботи ради з іншими громадами. За словами Михайла Палюги, зацікавленість у створенні подібних органів уже проявили Стрийська та Сокальська громади.
Нагадаємо, Рада ветеранів при Шептицькій міській раді – це консультативно-дорадчий орган, створений для забезпечення участі ветеранів російсько-української війни у формуванні та реалізації ветеранської політики на місцевому рівні.
Серед її завдань – сприяння захисту прав та інтересів ветеранів, людей з інвалідністю внаслідок війни, родин загиблих і безвісти зниклих захисників, а також координація діяльності ветеранських громадських організацій у громаді.
Рада працює на громадських засадах, а її рішення мають рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування. Членство в ній є добровільним і безоплатним.
Що таке ветеранська бізнес-рада
Ветеранська бізнес-рада – це не просто об’єднання підприємців. У найефективніших моделях це інституція на перетині трьох сфер: державної політики, бізнес-середовища та ветеранської спільноти.
Її ключова роль – бути системним представником інтересів ветеранів у сфері економіки: від участі у формуванні програм підтримки до впливу на правила ведення бізнесу.
У різних країнах такі структури мають різні форми – від дорадчих органів при органах влади до незалежних асоціацій із реальним впливом на політику.
Світовий досвід: між державною політикою і підприємництвом
Найбільш розвинену систему підтримки ветеранського бізнесу мають США. Там існує ціла інфраструктура, яка поєднує навчання, фінансування і представництво інтересів ветеранів.
Зокрема, мережі центрів підтримки ветеранського бізнесу забезпечують підприємців навчанням, менторством і доступом до ресурсів. Паралельно в державній структурі є окремі підрозділи, які відповідають за розвиток ветеранського підприємництва і впливають на політику.
Важливо, що ці інституції виконують не лише сервісну функцію, а й формують голос ветеранів у діалозі з державою.
У країнах Європи підходи більш децентралізовані: там поширені асоціації, бізнес-мережі та програми при торгово-промислових палатах. Вони рідко мають форму окремих «рад», але виконують ті ж функції – об’єднання, адвокація і розвиток.
Однією з національних мереж бізнес-центрів для ветеранів є Veterans Business Outreach Centers (VBOC) – USA. Це мережа центрів у США, створена Адміністрацією малого бізнесу (SBA), яка надає послуги з розвитку підприємництва для ветеранів, військовослужбовців та їхніх родин. Вони допомагають відкривати або розвивати малий бізнес через тренінги, консультації та менторство.
Ще одна офіційна національна бізнес-асоціація ветеранів – National Veteran-Owned Business Association (NaVOBA). Некомерційна організація у США, що створена у 2003 році, підтримує та допомагає розвивати бізнес ветеранів, об’єднує ветеранські підприємства з великими корпораціями, пропонуючи сертифікацію, мережеві заходи тощо. Крім сертифікації, основна роль NaVOBA – це адвокація і просування інтересів ветеранських бізнесів, освіта та інформаційна підтримка.
Серед інших:
- Federation of Small Businesses – Armed Forces Business Community (UK) – офіційна платформа для ветеранів-підприємців, основна функція якої – вплив на урядові рішення, реформи, програми підтримки.
- Veteran Entrepreneur Program (Australia) – національна програма з бізнес-спільнотою ветеранів, що працює як бізнес-об’єднання, має вплив на міністерства і місцеву владу.
- Canadian Veteran Business Network (CVBN) – бізнес-мережа ветеранів, що веде бізнес-розвиток та адвокацію на рівні провінцій і муніципалітетів.
- American Legion (США) – ветеранська асоціація, що об’єднує мільйони ветеранів, має постійні лобістські офіси у Конгресі, готує законодавчі пропозиції, регулярно бере участь у парламентських слуханнях.
- Veterans of Foreign Wars (VFW) – ветеранська асоціація та адвокаційна структура, яка забезпечує роботу від місцевої влади до штатів і потім Конгресу, веде переговори з урядом щодо бюджетних рішень, пільг, програм реабілітації.
- Iraq and Afghanistan Veterans of America (IAVA) – адвокаційна громадська організація, яка працює як аналітичний центр політики: збирає дані, формує рішення, просуває їх через Конгрес.
- Royal British Legion (Великобританія) – ветеранська інституція з «м’яким впливом». Це офіційний партнер держави, що аналізує, дає рекомендації парламенту та бере участь у комісіях щодо соцполітики, підтримки ветеранів, житла, медицинм.
- SSAFA – ветерансько-соціальна інституція, інтегрована в систему соцзахисту. Має прямі канали до міністерств і місцевої влади. Працює через контракти з державою.
- Union Nationale des Combattants (UNC) (Франція) – ветеранська національна спілка, представники якої входять у державні ради, виборчі комісії.
- United Kingdom – Armed Forces Covenant/Local Covenant Boards – координація підтримки ветеранів і резервістів, просування інтеграції, робота з бізнесом/освітою для покращення доступу до послуг.
- Veterans Advisory Board (NYC) – рада-консультант при Департаменті у справах ветеранів Нью-Йорка, яка дає поради департаменту, збирає звіти, готує рекомендації меру та раді.
- Military, Veteran and Families Advisory Council –San Diego (CA, USA) – дорадчий орган при мерії, зокрема відділі ветеранів Сан-Дієго, що веде консультації по політиці міста для ветеранів, координує програми/заходи для військових сімей.
- Mayor’s Veterans Advisory Council / Veterans Advisory Council – ради при офісі мерів, що мають представницьку, організаційну, просвітницьку функції.
- Wojewódzka Rada Kombatancka – регіональна рада в Польщі, що представляє інтереси ветеранів і комбатантів, координує заходи пам’яті, соціальну підтримку, рекомендації адміністрації.
Функції ветеранських бізнес-рад і чи потрібні вони в Україні
Без окремої інституції ветеранський бізнес залишається розпорошеним і менш впливовим у діалозі з державою.
Головна і перша функція ветеранських бізнес-рад – це питання представництва. Рада може адвокатувати інтереси ветеранського бізнесу на рівні держави: податкова політика, доступ до фінансування, державні програми підтримки.
Другий аспект – економічний. Ветеранське підприємництво може стати одним із драйверів відновлення країни: створювати робочі місця, розвивати громади, запускати нові ринки, залучати інвестиції.
Третій – соціальний. Бізнес дає ветеранам не лише дохід, а й суб’єктність, відчуття контролю і можливість будувати майбутнє.
Втім, існують і ризики. Найбільший із них – формальність без реального впливу. Якщо така рада стане лише номінальним дорадчим органом, вона не вирішить ключових проблем, а лише дублюватиме вже існуючі ініціативи.
Ефективна ветеранська бізнес-рада має відповідати кільком критеріям:
- мати реальний вплив на державну політику, а не бути символічною;
- включати самих ветеранів-підприємців, а не лише чиновників;
- працювати з бізнесом та інвесторами;
- бути інтегрованою у процеси економічного відновлення країни.
Інакше вона ризикує залишитися черговою структурою без практичного результату.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Добре, що ми – не сироти”, – отець Орест Фредина про Сихів, “виноградник” і війну