Куди дівається листя Сихова?

Опубліковано:
Фото: Сихів.Медіа

А ви бачили набиті листям мішки, вздовж своєї вулиці? Щодня двірники збирають його з тротуарів та доріг і пакують, аби листя вивезли у невідомому для більшості сихівчан напрямку. Хто, куди і навіщо його вивозить? Журналістка Сихів.Медіа простежила шлях десятки тон листя, що забирають з району.

Спершу листя, яке двірники пакують в мішки, забирають вантажівки від комунальних підприємств. Далі воно потрапляє на вулицю Пластову,13 у Львові, де знаходиться станція компостування, що працює під опікою ЛКП “Зелений Львів”.

Загалом за вересень-жовтень на станцію прибуло близько 900 тон листя.
На станції, всі садово-паркові та органічні відходи потрапляють на вагу, де оператор фіксує їхнє нетто. Після чого їх вивантажують на поля, де зсипають відходи. Спочатку листя складають в одну ділянку, а потім, скільки потрібно, відкладають на сам компост. Згодом всю щипу та малі гілки подрібнюють на дробарці, для того, щоб в процесі ферментації бурти краще працювали. Бурти – це певні ряди, які утворені з відходів.

“Бурти формуються з органічних відходів, листя та щепи, а саме 60%-органіки, десь близько 20%- листя і 20% – щепи, 1 бурт – 1 тонна відходів. Через 2 -3 місяці утворюється сам компост. Ми перша компостувальна станція в Україні, яка використовує методику аеробного компостування. Тобто немає процесу гниття, є процес ферментації. Ферментація – це процес бродіння, в результаті якого мікроорганізми або їх ферменти розщеплюють органічні речовини без участі кисню. Зараз бурти парують, там в пік ферментації температура сягає 70 градусів за рахунок реакції вуглеводнів та азоту, вуглеводні – це щипа і листя, а азот- це органіка. Далі ця температура йде на спад і стає близькою до температури навколишнього середовища. Через 2-3 місяці ми ці борти просіюємо через сито ”,- розповідає провідний технолог відділення компостування ЛКП “Зелений Львів”, Мирослава Білокур.

У Львові є близько 1270 спеціальних коричневих контейнерів для органіки. Люди можуть кидати туди залишки овочів чи фруктів, шкаралупу від яєць, заварку від чаю тощо, проте заборонено скидувати в цей сміттєвий контейнер м’ясо, рибу, жирні продукти, смажені чи варені страви та пластикові пакети. Їжу тваринного можна компостувати, але не варто кидати їх у великій кількості, бо це впливає на запах.

Люди ще не добре усвідомлюють, що в органіку і листя не потрібно кидати пакети, адже потім ми вручну вибираємо все зайве. Це важка людська праця, яку можна оминути, не кидаючи зайві відходи у сміття, яке є відведене для органіки. А загалом найбільша проблема – це скло, особливо коли воно розбите, його надзвичайно складно вибрати. Скоро в нас буде автоматизована сортувальна лінія для листя, яка має значно полегшити людям фізичну працю, проте все одно людина буде присутня. Тому в нас є величезне прохання до людей – сортувати сміття, адже вибирати це все надзвичайно складно”.

Перевізники привозять органіку виключно за угодою, проте населення може самостійно привозити своє листя у будні дні з 9 ранку до 6 вечора. Для мешканців послуга привезти листя на компостування є безкоштовною, а для організацій – 322 гривні за тонну переробки. Щодня приїжджає 4-6 машин мешканців, які приїжджають по компост, щоб підживити ділянку біля власного дому, адже на станції можна придбати сам компост. Це коштуватиме 309 грн за тонну. Якщо порівнювати компост з селітрою, наприклад, то компост є значно кращий для рослин. Селітра працює так, щоб рослини в результаті дали врожай 1 рік, а компост – 3 роки. Після селітри ґрунти є виснаженими і висушеними, вона не дає жодних корисних елементів, а компост насичує ґрунт калієм, фосфором і поживними елементами, збільшує врожайність ґрунтів.

Люди стали більш свідомі, вже менше спалюють листя. Їх спалюють переважно старші люди, які є «радянської закалки», їх так навчили і змінюватись вони не хочуть. Важливо робити акцент на молодь: студентів, школярів та навіть дітей в садочках. Потрібно змалку навчати дітей берегти природу. Це ж шалені викиди в атмосферу небезпечних речовин, які безпосередньо впливають на наші легені і згодом можуть викликати пневмонію. Людство винищує багато живих організмів: рослин та тварин, адже вони дихають цими шкідливими викидами, але цим самим вони вбивають насамперед себе. Ми проводимо активну агітацію проти спалювання листя в соціальних мережах, надіємось, що прочитавши інформацію, хоча б 1 людина усвідомить цю проблему. Зараз передбачено штрафи за спалювання листя: від 3060 грн до 6120 грн, а в лісі – від 4590 до 15300 грн. Хоча для ефективності, я б підняла ці штрафи”.

Поки у ЛКП “Зелений Львів” немає власного транспорту, щоб забирати опале листя і на станцію відходи привозять самостійно ЛКП та ОСББ. Проте, в майбутньому планується запустити автомобільний транспорт, яким, можливо, будуть відвантажувати компост.
Радимо мешканцям створити компостер, щоб в домашніх умовах можна було складати листя, зів’ялі квіти та траву або ж певні продукти і потім виготовляти такий корисний для рослин компост.

Голуб Марія

Сихів Медіа