Соціальне підприємство — це бізнес, який заробляє гроші й водночас розв’язує суспільну проблему. Це не благодійна діяльність і не волонтерська ініціатива. Майстерня, де працюють люди з інвалідністю. Кав’ярня, заснована ветеранами, яка наймає ветеранів. Швейний цех, де вразливі групи мають офіційну роботу, зарплату та контракт. Такі підприємства працюють на ринку, але їхня мета виходить за межі прибутку.
В Україні працюють сотні соціальних підприємств. Часто це ветеранські бізнеси, підприємства, які працевлаштовують ветеранів, створюють можливості для людей з інвалідністю, допомагають переселенцям відновити джерела доходу та підтримують розвиток громад. Втім, сьогодні ніхто не може впевнено відповісти на просте запитання: Cкільки таких підприємств існує насправді та який внесок вони роблять у розвиток країни?
Саме тому Україні потрібне системне дослідження. Закон про соціальне підприємництво намагалися ухвалити кілька разів, але поки вони не увінчались успіхом, тож у нашій країні досі немає єдиного визначення соціального підприємства, реєстру чи спеціального статусу для таких організацій.
Це створює певний вакуум для держави, донорів і самих підприємств. Якщо місцева влада розробляє програму працевлаштування ветеранів, вона може не знати, скільки соціальних підприємств працює у громаді та які з них готові запропонувати їм робочі місця. Якщо донор ініціює підтримку для внутрішньо переміщених осіб чи інших вразливих груп, йому іноді складно оцінити можливості сектору та визначити, через яких партнерів підтримка може бути найбільш ефективною.
Коли держава створює нові інструменти підтримки вразливих груп населення, соціальні підприємці часто залишаються поза полем зору як суб’єкти, здатні допомагати у вирішенні цих завдань. У результаті потенціал сектору недостатньо використовується при розробці та реалізації державних програм.
Після початку повномасштабної війни потреба в таких даних стала ще відчутнішою. За різними оцінками, мільйони українців були змушені залишити свої домівки, втратили роботу або джерела доходу. До цього додаються ветерани, які повертаються до цивільного життя, та люди, які отримали інвалідність внаслідок війни.
«Для багатьох із них ключовим питанням є не соціальна допомога, а доступ до роботи. Соціальні підприємства часто працюють саме з тими групами, які стикаються з найбільшими труднощами на ринку праці. Вони створюють робочі місця там, де звичайний бізнес не завжди готовий інвестувати час і ресурси. Проте ми досі не маємо цілісного розуміння того, скільки таких підприємств працює в Україні, який вплив вони створюють і з якими викликами стикаються. А без розуміння масштабу сектору складно говорити про його розвиток, підтримку чи державну політику»,
зазначає Петро Дарморіс, керівник Social Economy Ukraine.
Саме для цього організація разом із Euclid Network проводить дослідження в межах European Social Enterprise Monitor (ESEM) — найбільшого загальноєвропейського моніторингу соціальних підприємств. Дослідження збирає дані про те, хто працює в секторі соціального підприємництва, де розташовані ці організації, скільки людей вони працевлаштовують, як фінансують свою діяльність і з якими викликами стикаються.
Результати використовують для формування рекомендацій щодо політики підтримки соціального підприємництва як в Україні, так і на загально. Третє видання моніторингу охопило 1807 організацій у 30 країнах. У четвертому циклі, який триває у 2026 році, вперше планують залучити всі держави-члени Європейського Союзу.
Для України участь у дослідженні важлива з кількох причин. По-перше, вона допоможе отримати базову картину сектору: скільки соціальних підприємств працює, з ким вони працюють і як виглядає їхня діяльність. По-друге, українські результати можна буде порівняти з даними інших країн і побачити, які моделі працюють в різних контекстах. По-третє, український досвід стане частиною європейської дискусії про розвиток соціальної економіки та відновлення після війни, а Україні тут точно є чим поділитись.
Поки система підтримки соціального підприємництва в Україні лише формується, дані можуть стати основою для рішень, які спиратимуться на факти, а не на припущення. Якщо ви представляєте соціальне підприємство як засновник чи представник керівної ланки, заповніть анкету за посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як подати показники за воду, світло та газ: інструкція
