Часто батьки скаржаться: «Дитина нічого не хоче та її нічим не зацікавити». Проте мотивація — це не про маніпуляції, а про створення правильних умов. Олександра Єрьоменко, яка має практичний досвід роботи з сім’ями з 2018 року, переконана: замість того, щоб «тиснути», варто дати дитині простір для відповідальності та власного вибору.
Ось 5 перевірених методів, які допоможуть розпалити інтерес дитини до навчання, творчості чи побутових справ.
1. Власний приклад. Мотивація починається там, де зникає суха вказівка «зроби» і з’являється спільний інтерес.
«Ми приклад для своїх дітей. Якщо батьки катаються на велосипедах у вихідні, роблять ранкову зарядку, читають книги, активно проводять вільний час – в більшості випадків дитина буде робити так само, адже зростає в такій атмосфері»
зазначає Олександра Єрьоменко.
2. Свобода обирати. Вибір один з найкращих двигунів мотивації. Коли дитина відчуває себе «головною», її залученість і зацікавленість зростає в рази.
«Часті запити від батьків: “Мої діти нікуди не хочуть іти, сиділи б тільки вдома”. Пропоную надати дітям право самостійно скласти програму вихідного дня. Виділіть на це конкретний бюджет, наприклад тисячу гривень, дайте трішки свободи і право обрати місце (кінотеатр, парк), де ви всі разом проведете час. Діти обожнюють такі пропозиції від дорослих і активно включаються в процес. Мотивація з’являється миттєво)»
пояснює фахівчиня.
Інший приклад – з книгами. Не обирайте книжки замість дітей. Мотивація до читання часто зникає саме тоді, коли батьки нав’язують «корисну» літературу.
«Діти з більшим бажанням читатимуть те, що їм цікаво і те що вони обрали самостійно. Дорослі так само. Ходіть разом у бібліотеки, книжкові крамниці, але не обирайте книжки за дітей. Діліться своїми враженнями, думками, розповідайте, що читали в дитинстві, але залиште для дитини простір для її власного вибору»
радить психологиня.
3. Створення умов через приємні емоції. Звичка формується швидше, якщо процес підкріплюється маленькою радістю чи грою.
«Якщо дитина не любить чистити зуби можна в ванній залишати їй короткі побажання на день. Цікаво – що там на тебе сьогодні чекає? Обирайте привабливу зубну щітку і стаканчик для неї. Багато в мотивації дитини залежить від того, які умови створюють дорослі. Гарний зошит і ручка, щоб писати, зручний ніж і дошка, щоб різати овочі, м’яке крісло і смачний чай, щоб читати книгу – згадайте себе)»
ділиться рекомендацією Олександра.
4. Цілі, дисципліна, нові навички. Мотивація – це стан динамічний. Не завжди є бажання робити те, що навіть дуже подобається. А от наявність мети, навіть маленької, допомагає дитині рухатись вперед.
«Починайте з того, що дитині справді подобається – спорт, гра на фортепіано, англійська. Цілі на початку мають бути короткотривалими (наприклад, вивчити 50 нових слів за 1 місяць). Разом розробіть покроковий план і використовуйте щоденник або календар. Святкуйте маленькі проміжні результати, хваліть за старання. Батьківська віра і підтримка надають сил і бажання продовжувати».
5. Натхнення середовищем однолітків. Дорослі експерти часто здаються дітям людьми «з іншої планети». Справжня мотивація виникає тоді, коли дитина бачить успіх когось схожого на себе.
«Якщо у батьків є бажання занурити дитину у світ спорту, музики, малювання або науки — пропоную зводити її на заходи, де головними героями є інші діти. Змагання з футболу між дитячими комнадами, конкурс малюнків, виступ дитячого оркестру… Коли дитина бачить, як її одноліток танцює чи малює, вона робить висновок, що це можливо і з’являється бажання спробувати нове заняття»
підкреслює експертка.
Резюме для батьків: Мотивація — це ваша готовність включитися. Допомогти, відвезти на заняття, знайти цікаву інформацію.
«Якщо батьки не мають певного досвіду, але хочуть дати його своїй дитині, спробуйте робити це разом»
підсумовує Олександра Єрьомен.
Пам’ятайте: мотивація не є чимось, що можна «ввімкнути» одним наказом чи обіцянкою подарунка. Це тонкий місток між батьками та дитиною, який будується на довірі, терпінні та спільних маленьких перемогах.
Найбільша сила батьків не в тому, щоб змусити дитину стати «найкращою версією себе», а в тому, щоб вчасно помітити її справжні зацікавлення, підтримати у хвилини втоми та дати право на помилку. Адже за кожною впевненою у собі дитиною стоять дорослі, які колись просто дали їй можливість обирати, виділили годину часу на спільну справу і повірили в її успіх ще до того, як він став очевидним.
«Бути поруч, бачити свою дитину і чути її потреби — це і є найголовніший двигун будь-яких змін у сім’ї»,— нагадує нам Олександра Єрьоменко. Тож нехай ваші кроки до взаєморозуміння почнуться не з нових вимог, а з простого запитання до дитини: «Що сьогодні тобі цікаво?».
Роксолана Урба
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Басейн, стадіон, утеплення ліцею та нова їдальня: які освітні проєкти планують реалізувати на Сихові цього року
