На базі лікарні святого Луки, що на вулиці Навроцького, 23, діє реабілітаційне відділення — місце, де сотні людей відновлюють свій фізичний та емоційний стан після травм. Журналістка “Сихів.Медіа” поспілкувалася з мультидисциплінарною командою відділення та пацієнтами, аби дізнатися більше, як організована реабілітація та з чим стикаються пацієнти під час відновлення.
Відділення розраховане на 34 пацієнти. Тут надають стаціонарну та амбулаторну допомогу. Реабілітаційний шлях пацієнта розпочинається ще з гострого відділення одразу після операції. Як тільки людина поступає в лікарню, то одразу починають реабілітаційне втручання.
“Загалом за місяць ми надаємо реабілітаційну допомогу до сотні пацієнтів — як військовослужбовцям, так і цивільним. Переважно це захисники, які отримали різні види травм, зокрема мінно-вибухові поранення з наслідками у вигляді переломів, ушкодженням м’яких тканин, травми спинного мозку, черепно-мозкові травми, ампутації і ураження периферичних нервів. У більшості випадків пацієнти також мають посттравматичний стресовий розлад. Окрему групу становлять військові з порушеннями зору”, — зазначає завідувачка відділення реабілітації у Лікарні святого Луки Сич Наталія.
Реабілітацію забезпечує мультидисциплінарна команда, яка працює з кожним пацієнтом комплексно. До складу команди входить: лікар, який здійснює медичний супровід пацієнта, фізичний терапевт, що працює над відновленням рухових функцій, та ерготерапевт, який допомагає покращити навички самообслуговування.
“Також із пацієнтами працює психолог, терапевт мови та мовлення, а також соціальний працівник. Він допомагає з підбором допоміжних засобів, оформленням інвалідності, соціальної допомоги та розв’язанням питань адаптації в середовищі проживання — зокрема облаштування житла чи пошуку роботи. До команди ще належить протезист”,
пояснює Наталія Сич.
Медикиня наголошує на тому, що протезист є невід’ємною частиною мультидисциплінарної команди, так само як і медсестра з реабілітації.
“Важливою частиною команди є також асистенти фізичного терапевта та ерготерапевта. За потреби ми залучаємо вузьких спеціалістів — травматологів і хірургів. Робота відділення базується на постійній взаємодії між фахівцями. Насамперед команда визначає загальну мету реабілітації для кожного пацієнта, після чого розподіляє її на менші етапи. Досягаючи цих цілей, ми поступово допомагаємо пацієнтові стати максимально незалежним у повсякденному житті”,
додає завідувачка відділення.
Варто зазначити, що відділення співпрацює з Національною службою здоров’я України й всі послуги тут безплатні. На реабілітацію може розраховувати будь-яка людина, що пройшла стаціонарне лікування.
“Ми відкриті до прийому пацієнтів: людина звертається, ми проводимо огляд і визначаємо, як можемо забезпечити реабілітацію у відділенні. Так само працюємо і з військовими. Відділення відкрите для всіх, хто потребує реабілітаційної допомоги й готовий долучатися до процесу відновлення”,
розповідає Наталія Сич.
Завдяки іноземним спонсорам у реабілітаційному відділенні доступне високоспеціалізоване обладнання. Втім, завідувачка зауважує, що воно б не було таким ефективним, якби не їхні фахівці, які готові розвиватися та не зупинятися в покращенні своїх навичок.
“Ми розглядаємо не лише пацієнта, але і його родину. Перешкоди у відновленні можуть відрізнятися залежно від характеру травми, підтримки близьких та умов середовища, де пацієнт житиме. Іноді важливішим за відновлення фізичних функцій є адаптація середовища під потреби пацієнта. Наприклад, сьогодні місто стає більш доступним для людей на інвалідних візках, користувачів протезів та тих, хто має порушення зору”,
додає Наталія Сич.
Психологиня Олена Карпевич пояснює, що у їхньому відділенні пацієнти отримують психологічну допомогу за потреби. Психолог є частиною мультидисциплінарної команди, його залучають залежно від стану пацієнта, характеру травми та перебігу відновлення. Окремо увагу у відділенні приділяють військовослужбовцям, які проходять реабілітацію після поранень, а також роботі з їхнім емоційним станом.
“Ми працюємо з мотивацією комплексно, разом із пацієнтом, зокрема військовослужбовцями, формуємо реалістичні поетапні цілі, фіксуємо навіть невеликий прогрес та пояснюємо значення кожного етапу психологічної реабілітації. Важливу роль відіграє підтримка всієї команди та відчуття, що людина не залишається наодинці з труднощами”,
зазначає Олена Карпевич.
Як підтримати людину, яка проходить реабілітацію? Психологиня наголошує, що найважливіше — бути поруч і підтримувати без тиску. Варто слухати, не знецінювати переживання та пам’ятати, що реабілітація після поранення або бойового досвіду — це процес, який потребує часу. Треба заохочувати звернення по психологічну допомогу і дбати про власний ресурс, адже стабільна та усвідомлена підтримка близьких є важливою складовою відновлення.
У кожного медика є свій особливий пацієнт, який запам’ятався найбільше. Втім, спеціалісти відділення реабілітації в унісон згадують про Олександра, який мав складну черепно-мозкову травму.
“Дефект черепа, відсутність одного ока та численні операції були у цього пацієнта. Саме поєднання своєчасної реабілітації, ерготерапевтичних та фізіотерапевтичних втручань, роботи лікарів і постійної підтримки дружини дозволило Олександрові досягти високого рівня функціонування. Сьогодні цей важкий пацієнт став самостійним і може обслуговувати себе без сторонньої допомоги”,
розповідає завідувачка відділення.
Станом на тепер Сашко перебуває у відпустці. Попереду на нього чекає встановлення пластини. Також медики пригадують ще двох пацієнтів. Один з них мав спінальну травму. За допомогою адаптивних методів чоловік навчився готувати борщ для своєї дружини.
“Пацієнт не має дрібної моторики й функції кистей, але завдяки адаптивним засобам, які підбирали ерготерапевти, він зміг приготувати борщ для дружини. Для неї це має величезне значення. Все залежить від бажання: якщо воно є, способи завжди знайдуться”,
зазначає лікарка.
З посмішкою ерготерапевтка Гамова Любов згадує пацієнта з черепно-мозковою травмою, який до Дня святого Миколая готував подарунок для своєї дружини.
“Він був неорієнтований у часі, просторі та власній особистості, не відповідав на базові запитання. Раніше, за словами дружини, він був дуже комунікабельним. До Дня святого Миколая він сам зшив та прикрасив м’яку іграшку-сердечко. Також він написав їй вітального листа. Ми ще дали йому шоколадку і він поклав її в той пакунок. Це були неймовірні емоції. Таке приємно бачити”,
зізнається ерготерапевтка.
Під час реабілітації цей пацієнт на кріслі колісному вчився добиратися до кафе та робити замовлення, що дуже цінно для дружини.
Після розмови Любов знайомить нас зі своїм пацієнтом Дмитром. Він родом з Харкова і вже п’ятий місяць проходить реабілітацію у цьому відділенні. Військовий отримав мінно-вибухову травму. Також він отримав опік. Чоловікові ампутували два пальці та провели трансплантацію шкіри.
“Як тільки Дмитро до нас поступив, то рух пальців був орієнтовно від 3 до 5 градусів. Зараз ми бачимо прогрес. Наразі маємо гіперчутливість і працюємо над тим, щоб зберегти хватку для захоплення предметів”,
зауважує Гамова Любов.
У залі фізичної терапії працює над собою Денис Кочерга з Дніпропетровської області. Боєць проходив службу у складі 17-ї окремої важкої механізованої бригади.
“Це член нашої реабілітаційної сім’ї. Він є тут найдовше. Було багато ускладнень: повторні операції, невроми. Два місяці тому ми стали на протези. Зараз Денис пересувається без допоміжних засобів. На довші дистанції він ходить з милицями, щоб не перевантажуватися. Прогрес колосальний: буквально за місяць пацієнт навчився ходити з допоміжним засобом”,
наголошує на прогресі Дениса фізична терапевтка Юлія Дерев’янко.
Зараз пацієнт працює над ходьбою по нерівних поверхнях. Він з посмішкою зізнається, що все йому дається легко. Поруч з Денисом тренується Ігор Воронін зі Стрия. У чоловіка ампутація лівої руки та ноги.
“Травму отримав на Сумщині. Проходив службу у складі 65-ї бригади. До цього працював будівельником. Реабілітологи мене тут на ноги поставили”, — ділиться з нами військовий.
Реабілітаційне відділення лікарні святого Луки демонструє, наскільки важлива комплексна робота команди фахівців та підтримка родини для відновлення пацієнтів після травм і поранень. Кожен пацієнт отримує індивідуальний підхід. Завдяки роботі команди люди повертають собі самостійність, здатність до повсякденного життя та віру у власні сили.
Нагадаємо, що наше видання розпочало серію матеріалів про лікарню святого Луки. У межах спецпроєкту “Пульс району” ви дізнаєтеся більше про роботу медичного закладу та його пацієнтів. Ознайомитися з матеріалом про інсультне відділення у лікарні святого Луки можна за посиланням.
Фото: Христина Гоголь
Зазначимо, що повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Ангели”: як працює інсультне відділення Лікарні святого Луки
