Школа №13, що на вулиці Драгана, 7 збудована у 1992 році і розрахована на 1296 учнів. Сьогодні тут відбуваються помітні зміни, тож журналістка “Сихів.Медіа” поспілкувалася з Мартою Івановською — директоркою школи, яка очолила заклад у липні цього року. Про традиції та особливості навчального закладу, а також про ремонтні роботи на нововведення читайте далі.
Розкажіть трішки про себе: де вчилися, ким працювали?
У 2004 році я закінчила школу №96 — МЖК-1. З дитинства займалася спортом, зокрема гімнастикою. Це вплинуло на моє подальше професійне становлення. Тому я вступила до Львівського державного університету фізичної культури, де здобула фахову підготовку і розвинула свої педагогічні навички.
Під час навчання почала працювати тренером. Це дало мені цінний досвід роботи з дітьми. Після цього прагнула розширити свої певні знання, вміння та кваліфікацію. Далі вступила до Львівського національного університету імені Івана Франка та згодом закінчила магістратуру в Дрогобицькому педагогічному університеті імені Івана Франка. Там здобула ступінь магістра з відзнакою.
Це дозволило мені покращити свої вміння, навички та підготуватися до роботи у сфері освіти. Раніше я працювала у 96-й школі. Згодом у мене виникло бажання спробувати свої сили. Я завжди брала участь у різних конкурсах, і тому подалася на посаду директора школи №13.
Що вам відомо про історію школи №13?
Школу збудували ще в 1992 році. Переді мною тут були три директори, тепер я стала четвертим керівником.
Школа спочатку була не дуже велика, але з кожним роком вона збільшується. Традиції в нашій школі передаються від одного директора до іншого.
Яке у вас бачення розвитку школи у найближчі роки? Які пріоритети визначили?
Моє бачення розвитку школи на найближчі роки передбачає модернізацію освіти та впровадження актуальних реформ. Наскільки мені відомо, школа №13 буде гімназією з першого по дев’ятий клас.
Наша школа є дуже велика: вона складається з 44 класів, серед яких 16 початкових. І, власне, це період, коли ми з першого по дев’ятий клас даємо ґрунтовні знання, необхідні для того, щоб далі навчатися у 10, 11 і 12 класах.
Також вважаю важливим оновленням освітнього процесу, підтримку педагогів і розвиток сучасних підходів до навчання, орієнтованих на потреби дітей.
Початкова школа у нас велика і ми ще плануємо додати клас з “Дивосвіту”, щоб на паралелі п’ятих класів, відповідно, набиралося вже по п’ять класів.
Які зміни ви вже встигли впровадити, відколи на посаді директорки?
З 24 липня я очолила школу №13. За такий невеликий період відбулися значні зміни. Я зробила клас просто неба, частково провела ремонт в харчоблоці. Ми виграли тендер і закупили 150 нових крісел. Також закупили столи, диванчики, мультиборди й замінили частину труб.
Зараз займаємося реконструкцією актової зали. Будемо оновлювати сходи. Також я посилила охорону в школі. Зараз перед навчальним закладом є кнопка виклику для надзвичайних ситуацій. Далі продовжуємо ремонтні роботи.
Які, на ваш погляд, головні сильні сторони школи, які можна надалі розвивати?
Головна сильна сторона школи — це згуртований педагогічний колектив, який за 33 роки існування школи практично був незмінним. Вони передають свій досвід, показують бажання працювати та мають дуже гарну й позитивну атмосферу для навчання дітей.
Важливою перевагою є ті традиції, що передають педагоги, які працюють з самого початку існування школи.
Також сильною стороною є довіра з боку батьківської спільноти. Вона відіграє зараз дуже важливу роль в школі, адже батьки постійно долучаються до різних наших заходів. Вони стараються дослухатися до моїх нових ідей. До прикладу, щодо майданчика просто неба. Ми спільно з батьками фарбували лавки, створювали затишок. Оця синергія роботи батьків і вчителів — це найсильніша сторона нашої школи.
Які найбільші виклики зараз постали перед школою?
Найбільший виклик для школи — це адаптація до освітніх реформ. Є потреба постійно оновлювати підходи до самого навчання.
Окремим викликом, на мою думку, є те, що потрібно терміново збільшити кількість класів, адже школа передбачена на одну кількість учнів, а зараз у нас їх дуже багато. Нам потрібно створити нові класи для того, щоб навчання було комфортним. Над цим ми будемо працювати влітку, щоб зробити хоча б три класи.
Скільки у вас навчається дітей та працює вчителів?
На цей час у нас працює 108 вчителів, і навчається 1257 учнів. Ще маємо Центр патріотичного виховання, де щодня приходять учні з інших сихівських шкіл.
Чи є у вашому навчальному закладі укриття?
Так, маємо два укриття. Одне окреме для початкової школи, а інше — для старшокласників. Вони розраховані на всіх учнів.
Чи є у вас брак кадрів?
Найбільше нам не вистачає вчителів для другої іноземної мови. Цьогоріч ми стикнулися з тим, що немає фахівців з німецької. З іншими предметами проблем немає.
Як організоване харчування у вашому навчальному закладі?
У серпні я познайомилася з нашим надавачем послуг. Ми уточнили, що працюватимемо за меню Клопотенка. Наша пані Оля врахувала мої побажання, а також учнів і батьків. Я робила батьківські зустрічі й ми погоджували усно, що діти люблять, а чого вони не їдять.
Наш надавач послуг старається задовільнити всі потреби. Їжа стала більш збалансованою для дітей. У нас це комплексний обід, і я вважаю, що діти харчуються у школі дуже смачно.
Чи плануєте ви оснащувати якісь кабінети у школі, закуповувати техніку?
Поки ми закупили два мультиборди. Зараз працюємо над тим, щоб нам передали ще близько 15 ноутбуків для вчителів. Вони, правда, вживані, але в хорошому стані.
Також плануємо, звичайно, STEAM-освіту. У ній важко працювати без технологій. Ми зараз стараємося купувати сучасну техніку, адже освіта не стоїть на місці. Треба рухатися завжди вперед, купляти сенсорні дошки, нові мультиборти, тощо.
Чи є у вашому навчальному закладі різні гуртки, факультативи та інші ініціативи для дітей?
У нас є понад 15 гуртків: гімнастика, футбол, карате, ораторське мистецтво, шахи, вокал та інші. Ми щороку стараємося щось нове впроваджували, щоб діти після уроків не просто пішли додому і сиділи в телефонах, а ходили на гуртки.
Чи є у вашому навчальному закладі діти з особливими освітніми потребами? Чи є асистенти?
У нас є 14 інклюзивних класів, в яких навчається 20 дітей з особливими освітніми потребами. Кожен клас має свого асистента, і здебільшого ними є жінки. Ці працівники постійно оновлюють свої знання. Цього року я запрошувала на навчання всіх асистентів, бо інклюзія — це така особливість, коли потрібно бути готовими до різного.
Які заходи із забезпечення інклюзивності, можливо, плануєте?
Попередній директор зробив дуже багато. Зокрема, замінив вхідні двері. Цього літа обладнали перший поверх. Зробили два інклюзивних санвузли — жіночий і чоловічий. Зараз ми доопрацювали різні моменти, наприклад, додали спеціальний червоний шнурок з дзвіночками, відповідно до норм. Поновили маркування на сходах. Ще ми встановили навігацію шрифтом Брайля для людей з порушенням зору.
Також у нас є ліворуч від центрального входу ліфт. В планах, звичайно, потрібно покращити заїзд до самої школи та створити паркувальні місця для батьків дітей з особливими потребами.
Чи є у вашому навчальному закладі традиції? Які саме?
У школі працюють педагоги, які тут із дня відкриття, тож традиції, закладені на початку, бережуть і підтримують донині. Серед них — святкування 1 вересня, концерт випускників, який вони готують самостійно до Дня вчителя, а також традиційний вальс на останньому дзвонику. Важливе місце посідають і тематичні тижні.
Особливою й новою для мене стала ініціатива, коли діти власноруч створюють святкову атмосферу до Дня святого Миколая. У школі навіть облаштували резиденцію Миколая — і це, зізнаюся, стало приємною несподіванкою, адже раніше я не бачила, щоб подібні резиденції створювали саме учні.
У закладі також активно зберігають і розвивають різдвяні традиції: проводять коляду, вертепи, організовують козацькі забави між дев’ятими класами.
Серед інших ініціатив — школа повного дня, урочисте підняття прапора та виконання гімну. Раніше це організовував центр патріотичного виховання щопонеділка, а цього року до них вирішили щотижня долучати ще й один клас, щоб учні активніше відчували свою причетність до цих подій.
Наразі плануємо створити міні-музей сучасної історії. Заклад співпрацює з військовими підрозділами, допомагає різним батальйонам, а у відповідь отримує прапори та подяки. У майбутньому для них облаштують спеціальний куточок.
Яке позашкільне життя школи?
Ми завжди долучаємося до ярмарків, збираємо кошти, допомагаємо військовим. Для діток з онкологією нещодавно збирали іграшки. Ще долучаємося до зборів для чотирилапих.
Стараємося організувати якісь заходи для дітей: вистави, фільми, театри. Окрім того, часто їдемо на шкільні екскурсії. Є шкільний парламент. Вони знімають відео в “тік ток” та йдуть в ногу з часом. Ми їх у цьому підтримуємо.
Чи проводите ви зараз якісь ремонти? Плануєте?
Зараз ми допрацьовуємо їдальню. Під час зимових канікул плануємо розставити 150 крісел. Ми замовили ще диванчики, щоб шкільна їдальня перетворилася у шкільне кафе.
Хочемо оновити в їдальні підвіконня. Також плануємо деревом обшити актову залу. Будемо найближчим часом осучаснювати наш шкільний басейн, проводити реконструкцію. Також мрію створити ще один дворик для старшокласників.
Зараз працюємо над тим, аби створити гарний клас для інформатики.
Нагадаємо, що нещодавно журналістка “Сихів.Медіа” поспілкувалася з директором НВК “Школи-гімназії Шептицьких” Тарасом Байовським про зміни та оновлення у навчальному закладі. Детальніше читайте за посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вчитися варто для життя, а не — оцінок: історія НВК “Школа-гімназія Шептицьких”
Зазначимо, що повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
