Сихівчанина не стало у віці 41 рік через агресивну хворобу — стрімкий ріст гліобластоми. Про це повідомила його дружина Олена Коссак у себе на Facebook-сторінці.
Він був учасником Майданів. Маркіян розробив концепцію завезення шин та формування з них конструкцій захисту мітингувальників по периметру, які потім використовували як димову завісу.
Будучи засновником і керівником архітектурної компанії “Конструктив”, Маркіян Коссак особисто спроєктував сотні архітектурних та дизайнерських об’єктів, реалізуючи свої роботи в Україні та за кордоном.
Окрім цього львів’янин був винахідником. Серед його інноваційних розробок — особливий нейроконструктор СОКО, призначений для розвантаження дорослих від стресу та розвитку дітей, а також для відволікання їх від гаджетів.
Однією з останніх великих мрій архітектора став проєкт будівництва реабілітаційного центру для ветеранів у Волиці. На території центру Маркіян планував звести церкву, яка мала стати місцем рекреації та єднання з природою. Родина загиблого заявила про намір обов’язково завершити цей проєкт.
Сихівчанин захоплювався творчістю. Зокрема, він став ініціатором створення гурту “Ойкумена”. Також чоловік займався ілюстрацією книжок, обкладинками. Маркіян був талановитим художником та фотографом.
Дружина Олена Коссак розповіла “Сихів.Медіа”, що Маркіян проживав на Сихові із 2008 року, активно виступав за покращення благоустрою на території району. Хотів зберегти вербу у дворі, переймався рівнем забруднення Зубри, мріяв і планував взятися за облаштування простору відпочинку біля річки, хотів врятувати озеро на Хуторівці, 40а, де мав офіс і часто гуляв. “Маркіян мріяв про інший Львів, активно виступав за озеленення та збереження природи. Хотів бачити, як це місто зцілює людей, єднає нас з природою, прагнув зберегти кожен куточок”.
“На жаль, Маркіяна забрала від нас агресивна гліобластома, яку діагностували всього лиш 3 тижні тому, з яких 5 днів він провів у комі, не дочекавшись операції, яка була дуже ризикованою і мала примарні шанси на успіх. Він був чесним, справедливим і зробив усіх нас трішки кращими”,
зазначила дружина.
“Маркіян “проєктував не лише будівлі — а й атмосферу навколо себе”. Він залишив нам більше, ніж архітектуру. Він залишив погляд на життя, у якому навіть найтемніші періоди можна прожити з гідністю, творчістю і тією впертістю, яка називається любов’ю до світу. Світла пам’ять людині, що до останнього проєктувала майбутнє”,
відгукнулася про нього Віка Дацко.
Поховали Маркіяна 20 листопада на Личаківському кладовищі біля могили своєї матері — письменниці Еви Гати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Наша лінія фронту проходить по звивинах мозку”: інтерв’ю з Юрієм Вовкогоном
