У спорті головне – не перемога, а шлях, який до нього веде. Андрій Янчаренко – дитячий тренер з настільного тенісу у Спортивному клубі “Сихів”, який допомагає дітям не лише вдосконалювати удари та реакцію, а ще вчить дисципліні, наполегливості та впевненості. Про особистий шлях, роботу тренера і поради з тенісу – у нашому інтервʼю.
Розкажіть, будь ласка, про те, як ви почали грати у настільний теніс?
Я почав грати ще у дитинстві. Грав з мамою на звичайному кухонному столі. Ми мали дві ракетки, а книги були замість сітки. Це було моє перше знайомство з цим видом спорту. У школі я продовжував грати, їздив на змагання. Однак 2015-2017 роки стали переломним моментом у плані професійного настільного тенісу.
Коли я був у відрядженні у Мирнограді (Донецька область), то жив у гуртожитку, там стояв стіл для настільного тенісу. Ми щовечора грали. Згодом я почав всіх обігрувати і тоді подумав, що хочу досягти вищого рівня у грі. Дізнався, що у сусідньому місті, Покровську, є досвідчена школа з настільного тенісу Майстра спорту, заслуженого тренера України та судді міжнародної категорії М.В.Оганесяна. Я приїхав туди і був вражений професійністю. На початку просто спостерігав та аналізував техніку гравців. Згодом почав тренуватись, а через рік регулярних старань поїхав на турнір, на якому здобув свої перші перемоги над суперником. З тих пір вже пройшло 6-7 років, але перші відчуття про старт лишаються, напевно, на усе життя.
Які ваші особисті досягнення у тенісі?
Є грамоти, медалі, різні нагороди. Першим вагомим досягненням був якраз рейтинговий турнір у Покровську. Завдяки турніру здобув рейтинг Федерації настільного тенісу України (ФНТУ). Але найбільшим досягненням для мене є те, що я почав займатись тенісом на професійному рівні. Наскільки б складно не було, ніколи не здавався.
Як ви стали частиною СК «Сихів»?
Ми грали в автосервісі, у нас там є клуб, в якому всі усіх знають. Ми часто там проводимо змагання і люди бачать рівень гри. Я проявляю ініціативу, допомагаю і даю поради тим, кому це потрібно. Думаю, що це помітив один з тренерів Спортивного клубу “Сихів” і запропонував мені стати дитячим тренером з настільного тенісу. У мене завжди було бажання розвиватись саме у цьому напрямі, тому я погодився. Вважаю, що бути дитячим тренером – дуже круто. Ти передаєш всі свої навички, всі свої професійні знання молодому поколінню. Це дуже відповідально.
Які труднощі виникають у вашій роботі?
Іноді буває, що дитина “літає” в думках і не сконцентрована на тренуванні. Тоді я звертаюсь до неї кілька разів, щоб достукатися. Це нормально. Одразу помітно, хто справді хоче займатись настільним тенісом – по очах, поведінці, як уважно тебе слухає дитина.
А якими принципами ви керуєтеся у своїй роботі?
Перш за все, хочу стати другом своїм учням. Коли ти їм друг, то вони із більшим задоволенням приходять на тренування, і слухають, що ти їм говориш. Дуже важливо, щоб діти відчували себе комфортно і впевнено біля тренера.
Чи відбуваються серед учнів змагання або внутрішні турніри?
Ми не так давно запустили систему тренувань з настільного тенісу у школах, тому наразі у нас не було турнірів. Але, звісно, будемо проводити міжшкільні турніри. Змагання – невід’ємна частина спорту. Завдяки ним діти показують свої навички, які вони старанно напрацьовували. Будуть як і перші забиті мʼячі, так і перші сльози, але без поразок не буде перемог.
Чи є різниця у тренуваннях для дітей і дорослих?
Якщо ти Майстер спорту або КМС, то так, тут тренувальний процес зовсім інший. Але, в цілому, різниці між тренуваннями дітей та дорослих немає. Тут все залежить від людини і рівня її техніки. Тренер, у свою чергу, дивиться та аналізує навички гравця, а потім їх покращує.
Чи помічаєте, як гра у теніс впливає на дітей та підлітків?
Діти стають більш дисципліновані. Їхнє ставлення стає більш серйозним і відповідальним, насправді, не тільки до спорту, а й до інших сфер життя. Вони вчаться визначати і досягати цілей. З кожною перемогою у них міцнішає самооцінка, вони стають більш відкритими. Покращується самоконтроль. Звісно, виростають фізичні показники, такі як витривалість, координація, мʼязевий тонус.
На вашу думку, на якому рівні зараз розвиток настільного тенісу, чи достатньо фінансування?
Відкриваються нові зали, створюються тенісні клуби, секції. Створили тенісний осередок, який надає можливість не просто тренуватися, а розвивати себе у професійному напрямі. Тобто місто зацікавлене у розвитку цього виду спорту. Але ми все одно маємо прагнути більшого: відкривати більше залів, секції, популяризувати настільний теніс у суспільстві.
Поговоримо про майбутнє тенісу. Чи є можливість в Україні почати займатись у дитячій секції і перерости у профі?
Звичайно, такі можливості є. Це залежить насамперед від особистого бажання людини, яка займається тенісом. Не важливо, скільки тобі років чи якої ти статі. Головне – бажання. Є різноманітні змагання, турніри, і якщо тенісист старанно тренується, його зусилля у будь-якому випадку помітять. Можливо, запропонують доєднатись до певної команди. Однією з переваг настільного тенісу є те, що для досягнення професійного рівня може бути достатньо 3-4 років.
Наскільки теніс популярний у Львові?
Зараз цей вид спорту набирає великих обертів. Теніс розвивають, у нього вкладають фінанси та зусилля, ним зацікавлені.
Як ви вважаєте, що треба робити, аби ще більше популяризувати гру?
Думаю, що варто робити більше аматорських змагань, різних турнірів. Показувати приклад і результат.
Що крутого заплановано для розвитку тенісу на Сихові?
Ми б хотіли відкрити секції у всіх школах району, де це буде можливо. Для цього треба просторі зали, столи, тренери та охочі брати ракетки і вставати за тенісні столи. Ще було б круто відкрити секцію для дорослих, це б точно мало попит.
На останок: які поради ви можете дати гравцям-початківцям?
Хто хоче займатися настільним тенісом – займайтесь! Перш за все, грайте для власного задоволення, грайте для душі. Якщо цей спорт приносить вам моральне, фізичне та емоційне задоволення, отже: це ваше. А вдосконалення вже залежить тільки від вас: секції, зали, тренери – все є. Треба тільки бажання, і все буде! Кожен спорт – спортивний інтерес, мотивація, сила волі, жага до перемог. Починати завжди важко, але згодом усе дає свої плоди.
Влада Лаврусь
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Хочемо вивести волейбол на новий рівень”, – координатор СК “Сихів”
