Вже скоро ми знову зберемось за родинним столом, почуємо гучні колядки і скуштуємо куті. Але Різдво – це не лише кутя чи солодкі пампухи, наголошує отець Орест Фредина, настоятель Церкви Рідзва Пресвятої Богородиці. Справжня суть Різдва набагато глибша.
Отче, ми знаємо, як усі чекають на Різдво, аби скуштувати куті, почути коляду, зібратись родинами. А що для вас Різдво?
Для мене – це народження Божого Сина. Це час, коли Бог у своїй любові народжується у людському тілі, щоб нам вказати шлях, куди рухатися у житті, і подарувати визволення від гріха.
Чи важливо дотриматись посту до самого Різдва?
Так. Якщо хтось вміє правдиво співчувати і сумувати, той вміє по-справжньому переживати радість. Піст – це час, коли душа скучає за Господом. Ми дуже багато думаємо в своєму житті і про меблі і про бульбу і про мешти і все інше. Це не є зле, але якщо воно забирає весь простір – це погано. Наприклад, танець прекрасна річ, але в час посту ми не танцюємо. Їжа сама по собі добра, але ми собі у чомусь відмовляємо, для того, щоб всі сили душі повернути у бік того, хто прийшов, щоб нас знайти і щоб ми жили, а не вмерли.
Час посту – це час, коли я переоцінюю своє життя у світлі Божих заповідей і думаю, чи правильно я чиню в тій чи іншій ситуації. Чим ближче ми до Бога, тим більше робимося здатні до співчуття, до інших людей.
Уявіть собі, ми не випадково з’явилися на той світ. Ми маємо свобідну волю, розум, ми відкриваємо для себе красу. Хто уважно споглядає Боже творіння, той у всьому може побачити руку Творця.
Отче, повертаючись до теми Різдва. Зараз в Україні дуже нестабільна ситуація, пандемія, загроза повномасштабної війни. Як знайти мир посеред цього всього?
Він приходить як Князь миру для того, щоб дати нам світло. Щоб ми віднайшли в душах цей мир і ним ділилися. Я думаю, що дуже важливо молитися в такий час за наших вояків, які є виявом справжньої любові. Якщо хтось вміє так любити, що своє життя дарує іншим людям, він – найбільший. Хоча може виглядати, що найменший. Ми повинні мужньо стояти за правду і якщо хтось несправедливо лізе до нас, ми повинні вміти боронитися. Хтось молитвою, хтось мужністю, відвагою, ціною свого життя. Так він боронить водночас і чистоту і святість. Це непростий час, але в таких обставинах є нагода сповнятися Божою милістю і ласкою.
У нас є гасло: герої не вмирають, вмирають вороги. І справді, герої не вмирають, бо це люди, які посвячують себе за інших, за чистоту, за правду, за любов, за Батьківщину, хоча в їхніх руках може стояти така сама зброя.
Українці надзвичайно миролюбний народ. Просто нам деколи хочуть показати, що ми не такі, хочуть нас знизити до такого рівня, щоб ми робили «ти мені, а я тобі». Українці завжди були здатні на щось більше, на щось краще, і це разить в очі.
Гаразд, тоді давайте обговоримо питання, яке хвилює останнім часом більшість українців. Різдво 25 грудня, чи все-таки 7 січня?
Різдво завжди 25 грудня. Просто за Юліанським календарем. Цей календар новий, він точніший. На Заході різдвяний час зараз комерціалізований, люди захопилися зовнішніми речами, що само по собі добре, але може забрати щастя бути в молитовній тиші. Тому навіть патріарх Йосиф закликав, щоб ми дотримувалися свого календаря. І от ми все одно живемо в тому вирі, у тому світі, один на одного впливаємо, в тому числі і все, що навколо нас – впливає. Правильно є 25 грудня. Трагічний розкол, який стався між Західною і Східною церквою, заставляє страждати, розірвалася єдність. Я за те, щоб ми поправили календар, але я вірний син своєї церкви і свого народу. Тому я буду молитися і слухати те, що мені скаже церква.
Ми живемо в непростому часі і я думаю, що календарні питання є не найважливіші, а от питання нашої любові, взаємної пошани, тішитися тим, що ми можемо зустріти Різдво у різних традиціях, звичаях – це наша радість. В тому числі й різдвяна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колядки на Сихові. Приходьте послухати різдвяних пісень
