Фото: Сихів Медіа
Хотіли би дожити до 100 років? Скептики скажуть, що це не реально, а сучасні довгожителі це просто фаворити Господа. Цікаво, а якби люди мали чітку і правдиву інструкцію, що потрібно робити і від яких звичок відмовитись, аби стати довгожителем, чи готові були б її дотримуватись?
Так от уявіть, що рекомендації для довголіття існують, просто вони не для ледачих. Потрібно мати силу волі і позбутись дурної звички промовляти: ”Почну з понеділка”.
Отже, взяли силу волі в кулак і вирішили, що починаєм дбати про здоров’я від зараз. З чого почати? А почнемо з руху. Але не за кермом, як звикли, а вчимось ходити пішки. Так, у сучасному світі без автомобіля складно, але чи відшукаємо ми розумний баланс між чотирма колесами та власними двома – залежить від нас.
Загальновідомий факт, що проходити 10 тисяч кроків протягом дня корисно для серця та судин. Піша хода запобігає діабету та сприяє схудненню. 25 хвилин швидкої ходи щодня можуть збільшити тривалість життя аж на 7 років. Проте хтось про це не знає, забуває, лінується або ж виправдовується, що їхати автомобілем набагато зручніше, швидше, тепліше, комфортніше.
Львів’янка Катерина одна з небагатьох, яка більше ходить пішки, аніж їздить машиною. Більше ніж півроку тому вона відмовилась від комфортного добирання на роботу задля власного здоров’я та економії коштів.
“Одного дня я 1,5 години стояла в заторах, щоб доїхати зранку на роботу і в мене просто здали нерви. Того ж дня я вирішила, що більше на роботу на машині я їздити не буду. Подумала, що з Нового Львова до площі Івана Франка, впринципі, не так вже й далеко, а проходити щодня більше, ніж 10 тис. кроків корисно для здоров’я і фігури. І я вам скажу, не помилилась, на роботу заходжу спокійно за півгодини. Особливо, коли чудова погода ходити зранку пішки це суцільне задоволення.
Так, звісно, коли злива чи буревій я користуюсь громадським транспортом. Безперечно, в автомобілі їхати значно приємніше, ніж в маршрутці, ніхто не встає на чисте взуття, ніхто не кричить над вухом та й ти сидиш, а не стоїш, намагаючись триматись за поручень. Проте це значно дешевше, ніж щотижня витрачати немалу суму грошей на бензин”,- ділиться з нами жінка.
Подвійна вигода від того, що ви почнете більше ходити пішки, адже таким чином ви посприяєте зменшенню негативного впливу на екологію. Так скільки цієї користі від мене, якщо розглядати екологічну катастрофу в масштабах планети, – знову втрутяться скептики. Але якщо із сотні людей хоча б 10 почнуть думати так, як ви – це вже суттєва лепта для порятунку людства. У країнах, що є лідерами з велосипедної їзди чи пішої ходи (Данія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина) також ця культура колись зароджувалась і все починалось з невеликих груп.
Сьогодні в Україні, а у Львові зокрема, є чимало альтернативних видів пересування – електросамокати. велосипеди, пішки, громадський транспорт, які хоча б частково, можна пустити у своє життя. Головне пам’ятати, що вирішення екологічних проблем з транспортом дасть можливість значно знизити техногенне навантаження на довкілля і суттєво зменшити рівень захворюваності населення.
“Основним впливом автомобільного транспорту на довкілля є викиди в атмосферне повітря відпрацьованих газів, серед яких: оксиди азоту, оксиди вуглецю, сажа, викиди метану та неметанові органічні сполуки, викиди діоксиду сірки, викиди діоксиду азоту.
Висока концентрація окису вуглецю (чадного газу) в повітрі призводить до зниження можливості крові насичувати тканини і органи киснем, внаслідок чого настає гіпоксія. Смерть людей від гіпоксії – дуже страшна, в принципі, люди вмирають при тямі. При цьому страждають серцево-судинна, нервова система, м’язи. Наслідком впливу діоксиду сірки на організм можуть бути гострі та хронічні зміни в системі органів дихання: бронхіальна астма, бронхіт або ж навіть рак легень. Бо при осіданні оксидів на вологій поверхні легень утворюються кислоти, що призводить до набряку легень.
Отже, для зменшення негативного впливу автотранспорту на органи дихання необхідно розробляти новітні технології для зниження токсичності відпрацьованих газів; удосконалювати двигуни; використовувати пальне вищої якості; організовувати нові раціональні схеми маршрутів руху пасажирських та вантажних потоків магістралями міста; створювати паркові зони та захисні смуги вздовж доріг.”, – інформує Джура Наталія, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології ЛНУ імені Івана Франка.
Для того, щоб не лише оберегти себе від раку легень чи бронхіальної астми, а й зберегти планету для дітей та загалом майбутніх поколінь, насамперед потрібно відмовитись від частого використання машини уже зараз. Так, звісно, у зливу на роботу пішки не підеш чи носити в руках важкі торби з ринків – теж не варіант, проте є чимало ситуацій, коли ми без нагальної потреби використовуємо автомобіль чи громадський транспорт: купити хліба, піти до церкви, заїхати на манікюр і навіть спершу під’їхати автомобілем до спортзалу, а потім «дбати про здоров’я».
Ходиш в спортивний зал? Проте він не близько від твого дому? Зроби чудове кардіо та розминку, піди туди пішки.
Зараз пора бабиного літа: жовтогарячі листочки, останні теплі промінчики сонечка, насолода для людського ока. Декілька днів і така казка закінчиться. Щоб дочекатись можливість помилуватись такою погодою та цієї порою року потрібно буде чекати ще цілий рік. Організуйте зустріч з друзями не десь в центрі в кафе, а прогуляйтесь у районі, візьміть каву з собою та відкривайте нові краєвиди рідного району, які ніколи не помічали до цього.
За екологічними законами Баррі Коммонера : все пов’язано з усім, за все потрібно платити. Тобто, за особистий комфорт та швидкість руху ми розплачуємось власним здоров’ям. Зупиніться і поміркуйте: перед вами стоїть вибір – прожити довше чи у згоді із власною ледачістю. Що обираєте ви?
