Фото: Chautauqua Children’s Safety Education Village
Задля покращення велоінфраструктури в наших містах команда «Сихів.Медіа» вивчає досвід інших країн. Щоб користуватись велосипедом, насамперед, необхідно вивчити правила дорожнього руху, аби почуватись впевнено на дорозі. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки з 1930-х років у мініатюрних містечках дітей вже змалку навчають безпеці дорожнього руху. Маленькі діти, під наглядом дорослих, й досі на практиці вчать правила дорожнього руху та користування велосипедом. У матеріалі читайте про те, як проходить навчання, хто фінансує та його ефективність.
Дороги у містечку Ешвіл, у штаті Нью-Йорк, пустують, попри те, що в ньому багато магазинів. Цей район виглядає так, ніби він несправжній. Річ у тому, що тут навчають дітей правилам дорожнього руху по освітній програмі «Chautauqua». На закритій, контрольованій території, діти вчаться безпечно їздити на велосипеді. З тих часів, як впровадили таку освітню програму, містечко відвідало понад 26 тисяч дітей.
«Так діти краще вчаться, ‒ розповідає Джессіка Дейтон, виконавчий директор сайту безпечного містечка, ‒ якщо ми зробимо зону для навчання максимально реалістичною, тоді діти краще запам’ятають інформацію».
Для школярів, з третього по п’ятий клас, які приїжджають вчитись у містечко Чаутоква, урок починається з вивчення правил дорожнього руху: як правильно поводитись на залізничних коліях, розрізняти знаки тощо. Кожен учень отримує велосипедний шолом і вчиться його правильно одягати. Потім, вони діляться на дві групи: перша залишається в класі, щоб почитати правила їзди на велосипеді, перевірити повітря в шинах, гальма, навчитись регулювати сидіння та прийняти правильну позу під час руху. Інша група учнів йде на практичні заняття: діти вчяться їздити серед маленьких вибоїн і зупинятися перед сигналами світлофорів. На всіх поворотах стоять вчителі та слідкують за тим, щоб учні правильно подавали сигнали руками, яким навчились в класі.
За оцінками Джесіки Дейтон, сьогодні в країні є приблизно 15, так званих «містечок безпеки»: у Балитіморі, Брукхвейвені, Нью-Йорку, Фріско, Техасі, Непервілі та Ілінойсі. Вони співпрацюють з поліцією, пожежниками, школами та місцевою громадою.
Останнім часом в американських містах з’являються «трафік-парки» (англ. traffic gardens). Два таких проекта запустили навесні у школах Вашингтона, які фінансуються коштом гранту у 150 тис. доларів від міністерства транспорту.
«Поява трафік-парків демонструє великий інтерес до велосипедного спорту та безпеки велосипедистів», ‒ говорить інженер Фіонуала Куіна, засновниця «Discover Traffic Gardens», ‒ а також це визнання того факту, що в країні є велика кількість невикористаних тротуарів, які можна легко трансформувати під велосипедні доріжки.”
«Містечка безпеки», як правило, набагато більші, ніж «трафік-парки» (освітня програма «Чаутоква», наприклад, включає навчання з пожежної безпеки та безпечного користування ножами). Але в обох програмах головна мета однакова: моделювання реальних життєвих ситуацій на вулиці для успішного навчання дітей.
Використання мініатюрного міста для навчання безпечної поведінки запровадили ще у штаті Огайо у 1937 році. Місцевий поліцейський Френд Болс побудував «містечко безпеки» з мініатюрними розмірами: з вулицями, стоп-знаками і навіть міні-автомобілями. В свою чергу, викладачка Дороті Хлад популяризувала та розширила програму в 1960-х роках і, завдяки її зусиллям Центр національної безпеки міст офіційно став неприбутковим у 1974 році і на сьогодні допомагає книгами та матеріалами більш, ніж 3500 громадам по всій території США, а також 38-ми країнам світу.
«Попри те, що містечка безпеки та трафік-парки існують вже давно, про них дуже мало написано, ‒ каже Фіонуала Куіна. Отже, не існує жодного плану по проектуванню та фінансуванню подібних проектів.
У районі Сіетла, міжнародна консалтингова фірма «Alta Planning + Design» безкоштовно надала послуги по розробці проекту двох «трафік-парків» для велосипедного клубу у 2016 році. Стів Дуррант, ландшафтний архітектор і віце-президент фірми, каже, що його інтерес до концепції виник десять років тому у Копенгагені, де він побачив маленьку модель містечка для дітей.
Стів Дуррант та його колеги переробили тенісний корт: намалювали доріжку і розмітку. Стрілки направляють велосипедиста, а великі кольорові кола ‒ місця для зустрічей. «Діти з першого ж дня зрозуміли як і куди їхати, що робити і де зупинитися», ‒ говорить Стів Дурат.
Хоча попит на такі містечка для дітей великий, на сьогодні досить мало інформації про їхню ефективність. Джессіка Дейтон зазначає для того, щоб отримати грант на «містечко безпеки» у Чаутокві,необхідно проводити тестування учнів, аби вияснити ефективність їхнього навчання. Також дві школи, для яких розробили «трафік-парки», зараз працюють з професорами і аспірантами університету Джорджа Мейсона, щоб відстежувати ефективність отриманих знань.
В той час як урбаністи відзначають, що трафік-парки та містечка безпеки не вирішують основну проблему – небезпеку на вулицях, проектанти вважають, що служать важливій місії. «Ми повинні бути впевненими, що на всіх вулицях люди будуть обережні, а маленька дитина стане більш відповідальною і зможе зберегти своє життя», ‒ сказала Сара Циммерман, директор програми та політики неприбуткової компанії «Партнерство безпечних маршрутів».
Використаний матеріал: CityLab .
