Чому зачинилась «Цукерня» , на морозиві якої виросло ціле покоління сихівчан? Читайте у розмові з сином власника закладу, засновником власної ТМ Захарієм Назаром.
Автор:
- Цукерня» була популярним локальним закладом, який знали усі мешканці району в радіусі кількох кілометрів і мало не щодня заходили, аби з’їсти кульку недорого морозива. Пригадую, навіть мої діти неодноразово забігали після школи, а ще спостерігала, як дорослі після роботи заходили на коктейль, він у вас був не схожим на жоден, який продавали десь-інде. І тут раптом приголомшлива новина – морозива на Чукаріна більше не буде… Але ви ж так гарно починали!
Захарій Назар:
- Мій батько є фаном і гуру своєї справи, це правда. У нього є чому повчитися, бо сам він був учнем відомого угорського майстра морозива. Свій досвід тато передав колись культовому кафе у Львові під назвою «Корона», працюючи там технологом. Кілька поколінь львів’ян пам’ятає морозиво з «Корони»! Але коли кафе припинило роботу, відкрив власну «Цукерню», перенісши туди досвід, нові ідеї і вклавши 20 років душі в життя закладу.
Автор:
- Так, я пам’ятаю розмаїття смаків морозива з «Корони», а ще пам’ятаю, що морозиво в «Цукерні» було завжди дешевим, у порівнянні з тими кульками, які продавали інші торгові марки.
Захарій Назар:
- Ви не повірите, але батько пропагував цим закладом цілу філософію: всі діти повинні наїстися морозивом. Воно не може бути дорожчим, ніж чіпси чи інша хімія, бо дитя обере те, на що йому вистачає грошей. Він на стільки досі переймається тим, що малеча споживає багато непотрібного, шкідливого, що принципово вирішив – його морозиво буде натуральним, без жодних заготовок-напівфабрикатів і він не буде підвищувати ціни, навіть якщо заробіток на продукції буде мінімальним. Морозиво від «Цукерні» навіть не можливо було довго зберігати, адже через відсутність домішків, що «продовжують життя» морозиву, його потрібно було реалізувати у найкоротші терміни. А це ж ризики, втрати… Ми з мамою і братами неодноразово вдома сперечалися і навіть сварилися з ним, мовляв, тату, але ж бізнес так не побудуєш! Та світогляд батька не вдалось змінити й до нині.
Автор:
- Низька ціна на морозиво – це, мабуть, одна із причин, чому ви зачиняєте заклад? Чи вигідно було працювати «Цукерні»?
Захарій Назар:
- Одна із причин – це, дійсно, ціна морозива. Ті витрати, які ніс заклад, вимагали більших прибутків. Це ж робота морозильних камер, інші енерговитрати, сировина, заробітня плата та багато такого, що залишається поза очима та розуміння споживача. Інша причина закриття – локдаун, який остаточно вдарив по нашій родині цього року. Наша «Цукерня» розташована неподалік шкіл, садочків і діти – основний наш клієнт. Коли влада ввела обмеження, зачинили заклади освіти, ми втратили відвідуваність і це завдало непоправних збитків. Бізнес потребує підтримки споживачів, без клієнтів «вижити» не можливо. Також з роками кожен заклад потребує модернізації, оновлення, осучаснення. І якщо розпочинати все по-новому, потрібно було б вкласти чимало коштів. А мій батько з його філософією «все для дітей», не заробив такого капіталу, який би дозволив запустити бізнес знову.
Автор:
- Чи означає це, що сихівчани більше не пригадають смак ваших молочних коктейлів та морозива?
Захарій Назар:
- Я б не хотів так драматизувати. Морозиво за технологією мого батька можна замовити в інтернеті https://icecreamshop.com.ua/ Я став власником торгової марки морозива Ice Cream Shop, маючи такого хорошого вчителя))). Але життя і сучасні реалії мені підказують інші рішення. Можливо моє морозиво не настільки дешеве, як було у батька в «Цукерні», але, повірте, у мене також є друзі з когорти виробників морозива в Одесі, у Києві і вони теж не розуміють, чому я ставлю таку лояльну ціну, якщо насправді в інших містах кулька коштує значно дорожче. Я намагаюсь зберегти баланс між заробітком і можливостями споживачів, все-таки світогляд батька не міг не відбитись на мені хоча б частково.
Автор:
- Я бачила, що у вас, Захаре, є такі оригінальні види морозива, як з креветками, з гірчицею,.. Це так незвично!
Захарій Назар:
- Насправді нині морозиво перестало бути десертом. Окрім звичних смаків, які люблять ласуни, ми готуємо гастрономічні види: із чорнобрової пшениці, сиром дорблю та смаженими горіхами. А ще ми готуємо французький пломбір, який перекреслює уявлення людей про цей вид, адже те, що вони куштують в магазині, є псевдо-пломбіром, а не морозивом за стародавнім французьким рецептом. У нас є понад 100 видів морозива, ми забезпечуємо морозивом 70 закладів у Львові. І робимо на замовлення ексклюзивні види, які реалізовують в єдиному місці.
Автор:
- Зізнаюсь вам чесно, як сихівчанка і поціновувачка морозива з «Цукерні»: мені буде не вистачати такого закладу поруч з домом. Це місце стало культовим у районі і у мене відчуття, наче із «Цукернею» зникає ціла традиція.
Захарій Назар:
- Це буде приємно чути моєму батькові. Він любить свою справу від щирого серця. А я пригадую, як ми починали зводити наш заклад на вулиці Чукаріна – скільки галасу було, скільки невдоволення! Мешканці ніяк не вірили, що у будинку на першому поверсі буде кафе для дітей. Люди були впевнені, що їх хочуть обдурити і замість дитячого закладу побудують «наливайку» із алкоголем і цигарками. Коли приїхали будівельники і звели одну стіну, то на ранок люди розвалили її. Наступного дня бригада знову змурувала стіну, втім мешканці завалили вночі її вдруге. Ви не уявляєте як це було складно, витратно і емоційно напружено для батька. На третю ніч ми з сім’єю змушені були організувати чергування, аби не допустити руйнування стін. Так ми у прямому сенсі своїми плечима відстояли нашу «Цукерню», де за усі 20 років не було ні цигарок, ні краплі алкоголю, а лише смачне морозиво, яке тато створював з любов’ю до людей.
Автор:
- Захаре, а що буде тепер на місці «Цукерні»?
Захарій Назар:
- Наразі тут відчиняється аптека. Але, можливо, нашій родині не варто казати «прощавайте» сихівським ласунам. Час покаже і не виключаю, що колись ми знову на цьому місці побачимо усміхнених малюків, їх батьків. Хто зна, може «Цукерня» відродиться у новому амплуа.
Розмовляла Світлана Ваврищук
