Як дві волонтерки з Італії живуть і працюють на Сихові (інтерв’ю)
Валентіна Аслані та Марта Гвалтієрі з березня чи не щодня вивчають сихівські особливості. Дві італійки оселилися на одній з вулиць району в рамках волонтерської діяльності від EVS (Європейська волонтерська служба). У Львові вони працюють із молоддю для розширення розуміння таких понять як права людини, безпека, розбудова миру та ін.
«Сихів Медіа» поспілкувалося з активістками і дізналося, які проекти вони вже встигли втілити у життя, що їм подобається у Сихові, які проблеми тут є, а також чим українці відрізняються від італійців.
Італія, Індія, Україна
Валентіні Аслані 24 роки. На цей час вона вже встигла закінчити Лондонську школу економіки та попрацювати в Індії від ЮНЕСКО. За словами дівчини, найбільше за інші сфери, їй подобається займатися міжнародними відносинами, особливо — правами людей.
«Основна галузь моїх інтересів — це жінки, мир та безпека. Я дуже зацікавлена у темі прав жінок в контексті трансформації конфліктів та побудові миру. Власне, цим сферам я і присвячую своє життя», — розповідає Валентіна.
В Україну активістка потрапила за програмою Європейської волонтерської служби. Валентіна каже, що застережень щодо того, куди їхати, у неї не було. І потрапивши до Львова, вона анітрохи не розчарувалася. Незвичною тут видалася хіба погода — в Італії значно тепліше.
«Сьогодні я працюю з громадською організацією «Інститут суспільних ініціатив». В рамках свого, умовно кажучи, відрядження, я повинна була імплементувати проект на тему миру та безпеки. І оскільки ІСІ працює з молоддю, було вирішено зробити щось саме для цього сегменту», — пояснює волонтерка.
Свій проект Валентіна розробляла з липня. На етапі підготовки до фінальної події вона провела п’ять воркшопів в Українському католицькому університеті, Львівській політехніці та університеті ім. Франка. Серед тем: права жінок, гендер, розвиток молоді, мир, безпека, превенція екстремізму тощо. Завершальним же став форум «YOUTH Talks: молодь, мир та безпека», який зібрав близько сотні учасників.
Окрім цього, Валентіна долучалася і до зовсім локальних ініціатив, які впроваджує ІСІ. Вона доклалася і до організації Дня Сихова, і до проведення кінопоказів на даху Культурно-освітнього центру ім. Довженка. Окрім того, вона спільно з іншою італійською волонтеркою проводили обговорення фільмів та вчили усіх бажаючих італійської й англійської мовам.
«Всі ці заходи неабияк допомогли мені у плані персонального росту. Тут я вивчаю багато нового, краще розумію себе. Наприклад, раніше я не могла припустити, що щось може піти не так, як було заплановано, що я втрачу контроль над тою чи іншою ситуацією. Тепер же я вмію це відпускати і усвідомлюю, що це не кінець світу, а новий довід», — додає Валентіна.
Знайомство з Сиховом
Своє знайомство з Сихівським районом дівчина розпочала з ринку «Народний», що на проспекті Червоної Калини. Каже, як тільки приїхали, хотіли з колежанкою приготувати традиційну італійську страву — пасту. Усі продукти вдалося знайти і придбати без проблем, але сіль… Дівчата близько 20 хвилин пояснювали літній продавчині, що саме їм потрібно.
«Справа в тому, що я трохи знаю російську. І коли ми прийшли до жінки на ринку, я попросила дати мені «сол» (Валентіна вимовляє не «соль», а саме «сол», — авт.ред.). Але вона не зрозуміла. Тоді ми стали жестами показували, що потрібно, казали, що це протилежна цукру річ. *сміється* І лишень хвилин за 20 нам вдалося порозумітися! Тепер я точно знаю, що української правильно говорити «сіль»», — пригадує активістка.
Втім враження від району такі закупи не зіпсували. Волонтерка каже, що люди на Сихові дуже добрі і привітні. А молодь — дуже активна.
«Коли ми йдемо в «АТБ» за продуктами, мені дуже подобається слухати, як молоді люди співають хіп-хоп. Відчуваєш, що район живий, — додає Валентіна. — Взагалі, Сихів відрізняється від центру Львова. Мені здається, він ближче до реального життя. Якось ми поїхали до центру, і я подумала, що на площі Ринок відчуваєш себе, наче на канікулах, ніби на свята виїхав. А на Сихові відчуваєш справжнє життя».
З проблем, каже активістка, можна виділити хіба завантажений транспорт. За словами Валентіни, дістатися зранку кудись важко як трамваєм, так і маршруткою. В іншому ж її все влаштовує.
Італійці в Україні
«Я, між іншим, підвищую кількість туристів у Львові!» — жартома зауважує волонтерка і ділиться спогадами про те, як до неї приїздили друзі. Один із них зауважив, що Україна та Італія дуже схожі і пообіцяв приїхати ще раз у грудні. Інша ж подруга зазначила, що обов’язково повторить візит у січні.
«Мені здається, нам треба більше розповідати про наші країни один одному. В Італії про Львів, Київ та інші міста знають небагато. Хоча мої знайомі по приїзду відзначили, що ніколи не думали, що Україна така гарна», — розповідає Валентіна.
Сама ж дівчина каже, що дуже полюбила і Сихів, і Львів, і всю країну.
«Я помітила, що у вас дуже активна молодь, яка прагне змін. В Італії ж часто можна почути від молодих людей, що, мовляв, це не моя справа, цим мають займатися старші. Але ваша позиція мені більше подобається», — наголошує Валентіна.
З Мілана до Львова
28-річна Марта Гвалтієрі приїхала до Львова з Мілана. Спочатку дівчина вчилася у Болонському університеті, пізніше — в Австралійському національному університеті. Її фах — міжнародні відносини.
Після закінчення навчання Марта поїхала до Перу працювати у місцевій громадській організації, яка займалася питаннями побудови миру та допомагала вирішити проблеми жертв політичних репресій.
«Моя пристрасть — це права людини та навколишнє середовище. В Україні я впроваджую програми для молоді. А в рамках роботи з Інститутом суспільних ініціатив я реалізувала проект, який фокусувався на протидії торгівлі людьми», — зазначає Марта.
Волонтерка працювала у двох сихівських школах. Проект передбачав 6 воркшопів. Оскільки дітям могло бути важко зрозуміти складні теми, Марта вирішила використовувати мистецтво. У підсумку 18 жовтня, у Європейський день боротьби з торгівлею людьми, учні зі школи № 98 презентували фото на тему свободи, та обговорили, що це поняття означає для них. А у школі № 84 учні створили пісні, в основу яких були покладені реальні історії жертв торгівлі людьми, щоб підвищити обізнаність про цю проблему серед своїх однолітків.
«Спочатку мені і колегам здавалося, що може вдатися не все. Але в результаті ми побачили, наскільки діти були зацікавлені в такій діяльності. Вони були сповнені ентузіазму», — зазначає Марта.
За словами волонтерки, її мета — не просто провести якийсь захід і забути про нього. Головне — щоби після її повернення в Італію справа жила і далі, а про проблеми не забували і шукали шляхи їх вирішення.
Як і Валентіна, Марта також брала участь в організації Дня Сихова і навчанні бажаючих італійської. Сама ж потрохи пробувала і продовжує пробувати вчити українську.
Шокуючий та енергійний Сихів
«Коли я повідомила своїм родичам і знайомим, що їду до України, вони не зрозуміли цього, сказали, що я божевільна. Дехто вважав, що тут небезпечно через конфлікт, — пригадує Марта. — Але для мене це був шанс познайомитися з новою країною, новою культурою. В Італії не дуже багато знають про Україну. Ми звикли хіба до того, що часто зустрічаємо жінок звідси, які доглядають літніх людей».
Утім по приїзду Марта була приємно здивована і сьогодні каже, що рекомендувала би всім приїхати до Львова.
Сихів же волонтерку спочатку шокував.
«Мене здивувало, наскільки подібні одна до одної тут будівлі. Все виглядало дуже сумним. Але поживши тут, я почала відчувати енергію цього місця. І тепер мені на Сихові подобається», — зізнається активістка.
За її словами, зараз район спорожнів через погоду і вулиці здаються пустими. Але ти все одно знаєш, що тут живе чимало людей, які активні і готові працювати для змін.
