Минуле і сьогодення «Полярону»: що збудують на місці колишнього промислового гіганта

Лют 4, 2019 | Сихів

Частина території колишнього заводу «Полярон» у Сихівському районі нині активно забудовується. Ще частина — чекає своєї черги. За останні 5 років виконавчий комітет Львівської міськради видав не одні містобудівні умови та обмеження забудовникам.

«Сихів Медіа» вирішило нагадати, яким колись був «Полярон», дізналося, що на його територію чекає тепер, а також — як трансофрмують подібні будівлі у світі.

Скринька № 24

1959 рік. На вулиці Угорській кілька тисяч людей збирають велосипеди у профільному заводі. Згодом тут реєструють скриньку № 24. Саме під таким прикриттям у Львові починає працювати завод з виробництва електронних приладів. Спочатку — навіть без назви. Чому все робилося секретно? Бо потужності працювали для потреб військово-промислового комплексу.

Справа в тому, що електроніка відігравала особливу роль у гонитві за озброєнням. У 1958 році 16,1% від суми закупівель військової продукції в СРСР витратили на засоби радіолокації і зв’язку.

Новостворене у Львові виробництво опанувало випуск генераторних ламп для радіолокаторів. Пізніше підприємство організувало й виробництво новинки тих часів — газового лазера. До сьогодні достеменно невідомо, що саме виготовляв завод для радянських військових.

Власну назву підприємство отримує лише у 1966 році — «Львівський завод електричних приладів», згодом — «Полярон».

У 70-х підприємство активно працювало над дослідженням методів захисту шахтарів від вибухів — приладів для виявлення витоків метану. Також співпрацювало з новоствореною кафедрою «Електронні прилади» Львівського політехнічного інституту. При кафедрі фахівці вели розробки нових типів газових лазерів і вивчали можливості їх застосування у військовій справі.

Конверсія, яка почалася у другій половині 1980-х, змусила виробництво шукати нові сфери діяльності. Тоді почалася співпраця з підприємством «Прибой» і завод почав виробляти вакуумні вимикачі для комутації електрокіл, які за всіма показниками були кращі, ніж традиційні масляні.

Після здобуття Україною незалежності, у 1993 році, завод переходить з-під власності військових у власність Фонду державного майна України. Поступово замовлень на апаратуру від нього стає все менше, приватних інвесторів не шукають і підприємство потрохи перетворюється на банкрута. Не допомагає і санація (система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності), яку розпочали у жовтні 2011 року.

Все це відбувається на фоні змін форм власності та керівництва заводу. У 2014 році підприємство остаточно перебуває у стані банкрутства, а працівники протестують проти ліквідації.

При цьому, заступниця виконавчого директора з економічних питань заводу «Полярон» Тетяна Дубик зазначала, що «Полярон» був монополістом з випуску вакуумної комутаційної техніки, яка техніка убезпечує життя шахтарів, працівників гірничо-видобувної промисловості, працівників хімічної промисловості. За її словами, продукція була високоякісною. Її виготовляли за унікальною технологією, якою в Україні більше ніхто не володів.

Забудова, забудова і ще раз забудова

У 2007 році приміщення «Полярону» викупило ТзОВ «Торговий дім «ГалПаП». Договір уклали між держпідприємством «Науково-виробничий комплекс «Полярон» і ним. Демонтаж корпусів заводу почали у 2015 році. Тодішня керівниця Сихівської райадміністрації Ірина Маруняк казала, що Львівська міська рада уклала договір терміном на 10 років із ТзОВ «Торговий дім ГАЛ-ПАП». Усі роботи виконували відповідно до наказу департаменту містобудування від 26.01.2015 року № 6 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ «Торговий дім ГАЛ-ПАП» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та автостоянкою на вулиці Угорській, 14 зі знесенням наявних будівель».

У відповіді на інформаційний запит «Сихів Медіа» ЛМР зазначила, що у 2014  містобудівні умови та обмеження для зведення двох багатоквартирних будинків з підземним паркінгом отримало і ТзОВ «Юніко-Експо». Містобудівну документацію на ще один будинок видали наступного року. У 2017 виконком видав містобудівні умови та обмеження цій компанії на будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу (1 та 2 черги будівництва).

Того ж 2017 року містобудівні отримало і «ГалПап». Відповідно до них, компанія збудує багатоповерхівку із гаражем.

У 2018 році виконавчий комітет міськради дозволив звести будинок на території «Полярону» ТзОВ «КСФ Груп». Забудовник зобов’язався звести також підземний паркінг і дитячий садочок.

Також на території «Полярону» з’явиться офісний центр. Документи для його зведення видали ТзОВ «Юніко істейт» влітку 2016 року. Забудовник має реконструювати та розширити будівлі корпусу № 33 та у 4 черги збудувати офісні приміщення.

Сьогодні квартири в кількох з новобудовах на території «Полярону» вже у продажі. Наприклад, однокімнатні на Угорській, 14 розкупили, а ціни на двокімнатні стартують від 702 тисяч гривень. ЖК «Софіївка», яка розташована поруч, пропонує однокімнатні квартири від 854 тисяч гривень тощо.

Закордонні «промисловці»

Після розпаду СРСР в Україні залишився порожнім і не потрібним не один завод. Але це не новинка і для інших країн. Щоправда не всюди старі будівлі зносять. Нерідко міста вдаються до реконструкції промислових об’єктів.

До прикладу, у Відні і досі стоять побудовані в 1896 – 1899 роках газгольдери. У 1999 – 2001 роках їх перебудували і зробили багатофункціональними комплексами. Всі газометри були розділені на житлову, офісну, і розважальну (торгові центри) зони. Історичний інтер’єр був збережений.

Закинутий цементний завод поблизу Барселони перетворили на елітну віллу. Цей завод збудували за часів Другої світової війни, а у 1973 його викупив іспанський архітектор і почав ремонтувати.

А силосну вежу у Франції перетворили на культурний центр.