Голос Сихова у Верховній Раді: інтерв’ю з Наталією Піпою

 

Народна депутатка від 115 округу Наталія Піпа розповіла для Сихів.Медіа про законопроекти, які вдалось прийняти, кулуарні домовленості депутатів, союзників у парламенті, команду на окрузі та плани щодо фінансування проектів на Сихові.

Вітаю, пані Наталіє. Розкажіть як ви влаштувались в Києві, чи часто навідуєтесь до Львова?

Насправді, я завжди кажу, що лише працюю в Києві, а живу і далі у Львові. Мій чоловік їздить зі мною, він керує проектами в IT сфері і має можливість працювати з двох офісів. А от діти так і живуть у Львові, молодший якраз пішов у садочок і ми щасливі, що маємо бабусю та дідуся, які допомагають нам пильнувати за ними.

В Києві нам запропонували жити в готелі, але він нагадує гуртожиток, в якому не можна ані приготувати їсти, ані попрати речі. Тому за ті самі кошти ми винаймаємо квартиру і добираємося до роботи на метро. Не зважаючи на те, що в час пік в метро багато пасажирів і потрібно постаратись, щоб втиснутись у вагон, я все одно можу чіткіше розрахувати свій час і не запізнитись. Я зайвий раз можу пересвідчитись, що Львів дуже потребує транспортної реформи.

Оскільки кожні вихідні ми у Львові, то пульс міста та пульс Сихова я відчуваю добре. Не можу сказати, що Київ для мене зовсім чужий, але  помічаю особливе відчуття внутрішнього комфорту, коли виходжу на Львівському вокзалі.

Як ви взагалі почуваєте себе в ролі народної депутатки Верховної Ради? 

Адаптуюсь… Чесно кажучи, я думала, що це складніше, ніж є насправді. Можу сказати точно, що львів’ян та сихівчан я почала цінувати ще більше. Особливо, коли бачу рівень дискусій в комітеті чи у Верховній Раді. Бо в середовищі Львова, до якого я належу, рівень дискусії на кілька голів вище, ніж у найвищому законодавчому органі країни. 

Зараз мені доводиться на ходу заглиблюватись в  роботу фракцій, комітетів, в особливості процесу голосування. Є багато нюансів. Наприклад, більшість фракцій вже мають визначену позицію щодо законопроектів, ще до виступу на сесії Верховної Ради. І виступи з трибуни вже на результат не впливають, вони потрібні лише для того, щоб озвучити свою офіційну позицію перед виборцями. 

Для мене було відкриттям, як проходить процедура першого і другого читання законопроекту: у першому ти голосуєш за проект, тобто, за саму ідею, а в другому читанні вже приймаєш закон, за яким слідує реалізація. Коли ти голосуєш за ідею, то можеш працювати і над поправками до закону, але не обов’язково маєш підтримати його в другому читанні. 

Парламентарі, які вже працюють другу каденцію, говорять, що в такому режимі вони ще не працювали. Коли, станом на 29 серпня, були готові сотні законопроектів, які ніхто в очі не бачив, у нас було обмаль часу на те, щоб вникнути в їх суть, проаналізувати та подати поправки. Кожного дня ми голосуємо за 18-20 законів.

“Розпуск ЦВК став моїм найбільшим розчаруванням, адже не було жодної реальної юридичної причини для її звільнення

Ви сказали, що депутати на сесії виступають вже із визначеною позицією. Чи означає це, що більшість рішень дотепер приймаються в кулуарах? І чи буде Верховна Рада дієвою?

Я не стверджую, але виглядає так, що більшість рішень приймається вже не в кулуарах, а в адміністрації президента. Особливо це помітно по фракції «Слуга Народу», депутати якої приходять в сесійний зал вже з визначеною позицією. 

Зараз у Верховній Раді монобільшість, чого раніше ніколи не було в Україні. В цьому є свої переваги і недоліки. Недолік в тому, що закони приймають дуже швидко і не завжди ефективно. А перевага в тому, що їх в принципі приймають.

Чи можна сказати, що партія Голос має союзників у парламенті?

Ці союзники завжди різні. Якщо закон, який пропонує інша партія збігається з нашою позицією, то ми підтримуємо його. Наприклад, ми комунікували з фракцією «Слуга Народу» стосовно міжнародних закупівель ліків, наші поправки внесли до законопроекту. Назвати якусь партію повністю нашим союзником ми не можемо. 

Яка ваша позиція щодо розпуску ЦВК?

Це стало моїм найбільшим розчаруванням, адже не було жодної реальної юридичної причини для її звільнення. Об’єктивно, вибори президента та вибори до Верховної Ради відбулися без масових порушень. Партії «Слуга Народу» та «Опозиційна Платформа—За життя» набрали найбільше голосів і вони ж проголосували за відставку ЦВК. Офіційну причину розпуску ніхто так і не озвучив. Виступи з трибун звучали дивно, але в пресі писали про міжфракційні домовленості щодо квот. Дуже прикро, що фракції власні інтереси ставлять вище державних.

Закон про імпічмент — це бутафорія

Ваша фракція має найменше голосів у Верховній Раді. Чи вдається вам впливати на прийняття законопроектів?

Дещо нам вже вдалося. Ми домоглися залишення пайового внеску на інфраструктуру для забудовників, який хотіли взагалі скасувати (ред. —забудовник сплачує пайовий внесок від  кошторисної вартості будівництва об’єкту). Ми вважаємо, що для початку потрібно створити прозорий механізм отримання грошей громадами за свою землю. Фракції вдалося відстояти міжнародні закупівлі ліків та вакцин через міжнародні організації. Також я виступала за географічні зазначення походження товарів (маркування). Цей закон необхідно запровадити для асоціації з ЄС.

Чому ви голосували проти закону про імпічмент президента України?

Тому що це не закон, а бутафорія. Вони скопіювали норми регламенту, Конституції і нічого не змінили — ні по кількості голосів, ні по строках. Скопійований текст і  назвали  «Закон про імпічмент президента України».. Я і наша фракція Голос не підтримує фейкові речі.

Ви також проголосували проти закону, який передбачав використання касових апаратів у торгівлі для ФОП. На вулицях навіть розповсюджували листівки, що ви зрадили виборців. Поясніть, будь ласка, ситуацію.

Наша партія Голос в першому читанні голосувала за законопроект, тобто не за закон а за ідею. Ми вважаємо, що економіка повинна виходити із тіні та всі мають платити податки. Але в другому читанні в закон внесли правки і стало виглядало так, що податки перетворились на «побори».

Які загалом у вас відносини після виборів з екс-кандидатами?

Під час виборів ми підтримували нормальні відносини з Андрієм Москаленком  і зараз продовжуємо. Решта опонентів або не виявляють політичної активності, або надалі шукають вразливі місця.

Ви входите до складу Українській Галицькій Партії та «Голосу», Чи буває, що позиції партій щодо законопроектів розходяться і чи можете ви проголосувати так, як вважаєте за потрібне?

Я безпартійна, відповідно ми співпрацюємо з двома командами. Але в основному позиції УГП та Голосу співпадають, бувають відмінності за рідкими виключеннями. Але я частина фракції Голосу, тому  більше прислухаюсь до рекомендації фракції Голос. В сесійній ж залі я несу персональну відповідальність за кожне голосування.

Ви працюєте в комітеті з питань освіти науки та інновацій. З чим пов’язаний вибір профілю вашої діяльності та які законопроекти для вас ключові до прийняття? 

Я вважаю, що зміни в державі розпочинаються з реформування освіти, тому я пішла працювати саме в цей комітет. Один із  проектів, який ми плануємо реалізувати — це відкриття пілотної профільної школи у Львові. За новим законом про повну загальну середню освіту, який зараз знаходиться на доопрацюванні, з 2027-го року діти підуть у профільну школу. Ми хочемо протестувати цю модель на базі однієї із шкіл на Сихові, тож вивчаємо освітні заклади та шукаємо директора, який би міг взятись за таку справу.  Я вже мала розмову з міністром освіти та її заступницею львів’янкою Любомирою Мандзій, яка займається середньою освітою. Зараз ми розробляємо методику навчання.

На Сихові ми хочемо реалізувати проект профільної школи

Як повинна працювати профільна школа? 

Школа, в сучасному її вигляді, була заснована ще в часи індустріалізації, коли потрібно було більше робітників на заводи. Суспільство трансформується, відповідно, перед нами інші виклики. Від школи, в якій лише запам’ятовують та відтворюють знання, ми переходимо до школи, яка вчить як правильно їх використовувати.

В профільній школі будуть лише старші класи: 10-ий, 11-ий та 12-ий. В програмі передбачені базові предмети, такі як:  українська мова, математика, а також профільні – гуманітарні чи технічні напрямки. Рівень вивчення різний: початковий, середній чи поглиблений. Щоб стати фахівцем в якійсь галузі, діти самі будуть вибирати, який предмет вони хочуть вивчати поглиблено. За такої моделі відпадає потреба займатись додатково з репетиторами.

Також вчителі повинні отримувати кошти не за стаж, а за педагогічну ефективність. Це стимулювало б молодих фахівців йти працювати в школу. 

Чим профільна школа буде відрізнятись від професійних училищ?

Професійні технічні училища націлені більше на робітничі професії, а профільна школа пропонує академічне заглиблення в предмети. В нас з професійно-технічною освітою взагалі великі проблеми. Цього року в коледжах ввели ЗНО для того, щоб випускники могли подавати документи для вступу в університети. Результати показали, що професійно-технічна освіта знаходиться в стагнації, адже діти зі школи показали вищі знання, ніж з коледжів.  Ми вважаємо, що повноцінна освіта в 12 класів повинна бути для всіх, а професійно-технічна підготовка має тривати всього рік після школи.

 

Що у вас в пріоритетних планах на окрузі?

На днях я подала зміни до бюджету на цей рік, які стосуються дофінансування з державного бюджету робіт на трьох об’єктах Сихова, а саме —  будівництва «Зеленої Лінії» в парку Івана Павла II, освітнього простору Lviv open Lab та оновлення підвалів Центру Довженка. Якщо хоч один об’єкт отримає кошти, то це вже буде перемога. Є таке поняття, як лобіювання бізнес-інтересів, а я займатимусь адвокасі — відстоювання суспільних та громадських цілей.

Із поточних питань – це проектування дороги біля Сихівського лісу, яка б мала з’єднати вулицю Хоткевича та Скрипника.  Наша громадська організація  «Кращий Сихів» виступає проти будівництва дороги. Потрібно змінювати не кількість доріг, а кількість громадського транспорту. Будівництво дороги потребує чималих коштів, краще ці кошти вкласти в оновлення громадського транспорту. Якщо водії будуть дотримуватись графіку руху, а автобуси і трамваї не будуть переповнені, тоді багато людей відмовляться від поїздок на автомобілі. В свою чергу, це призведе до зменшення трафіку на дорогах. Ми будем працювати в цьому напрямку, але, перш за все, це міське питання і держава може на нього впливати дуже опосередковано.

Також я буду продовжувати слідкувати за Сквером Гідності. Голову «Кращого Сихова» змінили, але діяльність організація продовжить в тому ж режимі. 

З якими проблемами до Вас звертаються мешканці?

На прийом до мене приходять люди, які вже добре знають як проходити процедуру зустрічі з депутатом. Звертаються з абсолютно різними проблемами від покращення якості соціальних послуг до незаконних забудов.

Знаєте, якби був запит, то була б готова проводити нашим мешканцям якісь курси з комунікації з владою, а також знайомила б з елементарними правами. Тому що я помітила, що  більшість ініціатив помирають ще на етапі комунікації. Наші співгромадяни повинні зрозуміти, що депутат — це не чарівник, який може і вкрутити лампочку в під’їзді, і підняти рівень ВВП. Комунікація будується ефективніше, коли мешканці не скаржаться, а пропонують допомогу та можливі варіанти вирішення проблеми. Коли ти бачиш, що тебе підтримують або коректно роблять зауваження, так легше шукати консенсус.  Не компроміс, а консенсус, тоді рішення виконуються ефективно.

Хто буде працювати у вашій команді на окрузі?

В моїй команді будуть фактично всі люди, які допомогли мені колись в роботі Кращого Сихова та Української Галицької партії. Це помічники на громадських засадах: Маркіян Юринець, Сергій Васильченко,Володимир Марямпольский, Марія Тсинтсадзе, Анна Фелистин. 

Чи знаєте де буде знаходитись Ваша громадська приймальня?

Ми звернулись у Сихівську адміністрацію, вони були готові надати нам кімнату, але це приміщення дуже маленьке. З першого жовтня ми проводимо прийом громадян по вулиці Костюшка 18, з 10.00 до 18.00 год. Але надалі шукатимемо інше приміщення. 

Спілкувалась: Вікторія Матевощук
Фото: Ярослав Тимчишин