День Святого Миколая: історія свята, традиції та прикмети

19 Грудня 2018 в 13:32

19 грудня — День Святого Миколая. Для дітлахів це один із найбажаніших днів у році, адже слухняні отримують смаколики під подушку. Ми вирішили нагадати, з чого починалося свята і які традиції ще, окрім цукерок, притаманні цьому дню.

Історія свята

Микола прийняв Христа, будучи багатою людиною. Перейнявшись вченням, отримав безцінні дари Духа Святого. Виконуючи Слово Боже і проповідуючи спасіння Христове, не залишався байдужим в турботах про бідних, малозабезпечених і ближніх своїх. Творив дивовижні справи, а безкорисливість і лагідність почитав великим привілеєм. Був чудовим благодійником.

Відомо, що вже в VI ст. день упокоєння Святого став значним християнським святом Східної Церкви, коли імператор Юстиніян І збудував на його честь церкву в Константинополі. З Візантії свято поширилося по цілому світу – й на українські землі також. За переказами князь Аскольд узяв Святого Чудотворця за небесного покровителя й мав хресне ім’я Миколай.

До Західної Церкви свято прийшло у IX ст., коли папа Миколай — перший папа з цим іменем – близько 860 р. збудував у Римі церкву Святого Миколая.

Вважається, що Святий Миколай є опікуном подорожніх, моряків і рибалок. Адже згідно з житієм Святий неодноразово приходив на допомогу людям під час стихійного лиха – силою молитви зупиняв грозу чи бурю. Так довгий час вважалось і в Україні — кожен рибальський курінь мав обов’язково ікону цього святого, перед якою на початку ловецького сезону й у часи негоди, стихійного лиха служили молебень. Й нині у храмах саме перед іконою Св. Миколая моляться, вирушаючи в далеку дорогу, а також при освяченні різноманітних транспортних засобів.

Також Святий Миколай є захисником і бідних, скривджених, несправедливо засуджених. Наші предки шанували святителя і як покровителя шлюбу.

Народні традиції на Миколая

Колись господарі у цей день варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в «козирки» і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села, «бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!».

На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.

На Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим «полазником». «Полазами» вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік – четвертий і останній «полаз». В ці дні також першим перейти подвір’я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!».

На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».

В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця.

Народні прикмети на 19 грудня

  • Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
  • У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
  • Як впаде великий іній — на гарний врожай хліба.
  • Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
  • Морозяний день — на уроду хліба й городини.
  • З цього дня підходять другі морози — Миколині: «На Студеного Миколу снігу навалить гору».
  • Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва.
  • Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого.

Джерела: rivne1.tv, traditions.in.ua, vsviti.com.ua.

Коментарі