Агенти змін Сихова: хто і як розвиває найбільший район Львова
Екосвято, нові лавки, нові громадські простори та оновлення старих, парад вишиванок і, звісно, трамвай №8 — це лише частина з усіх подій, що відбулися на Сихові за останні пару років. Звісно, цього б не сталося, якби до справи не стали разом мешканці та влада. «Сихів Медіа» пропонує розібратися, хто вони — агенти змін Сихова і що вони роблять для його розвитку.
Активна громада
Громадські організації, певно, чи не найбільші новатори. На відміну від владних структур, вони менш обтяжені бюрократичними моментами, політичними та мають можливість вільніше залучати кошти.
Одним з провідних таких об’єднань для району є «Кращий Сихів». Ініціатива виникла у травні 2014. Тоді активісти вирішили боротися з незаконною забудовою. Конфлікт став поштовхом до роботи над облаштуванням існуючого скверу та обговоренням того, як повинен виглядати цей простір у майбутньому.
Утім на цьому активісти не зупинилися. За словами Наталії Піпи, голови ГО «Кращий Сихів», є три простори, якими займається організація: площа Довженка, Сихівський ліс і сквер на Джорджа Вашингтона.
«Також ми визначили, що нашим напрямком є не тільки кращі простори. Це також кращі спільноти і сталий розвиток. Проекти, у яких ми працюємо, завжди лягають у ці напрямки. Наше гасло — робимо Сихів кращим щодня. Ми за суспільний компроміс, за порозуміння і за те, що кожен може перебувати у гарних умовах поруч з іншим», — каже Наталя Піпа. Активістка зазначає, що довгий час сама не звертала уваги на те, що не так у районі, що можна змінити абощо. Утім все стало інакше, коли з’явилися діти.
“Ми стаємо комунікаційним майданчиком, налагоджуємо співпрацю влади, бізнесу і громади, щоби остання могла контролювати владу, але у ключі діалогу, а не крику”
«Тоді я побачила, що можна зробити і це, і це. Почала думати, куди йдуть податки і чому десь за них щось роблять, а десь ні. Все це спонукало до того, щоби задуматися над стратегією розвитку району», — пояснює Наталя Піпа. Так з’явилася ідея організувати круглий стіл «Майбутнє Сихова — яке воно», де активні громадяни визначали пріоритети розвитку району, обговорювали, як зробити його кращим.
Голова громадської організації каже, що вони не звикли просто критикувати владу та чиновників і говорити, що щось зроблено не так. Активісти більше прагнуть встановити діалог, аби зрештою усі були задоволені кінцевим результатом.
«Ми стаємо комунікаційним майданчиком, налагоджуємо співпрацю влади, бізнесу і громади, щоби остання могла контролювати владу, але у ключі діалогу, а не крику. Ми не перебираємо на себе функцію влади, а робимо те, що має робити громадянське суспільство», — наголошує Наталя Піпа.
Еко свято на Сихові
Сквер Гідності
Також над змінами Сихова працює ГО «Рідний Сихів». Організація була створена у 2015 році. За словами Володимира Гоя, її активіста, небайдужі мешканці Сихівського району вирішили зробити місце свого проживання кращим, адже «у кожного під будинком було те, що його не влаштовувало». Спочатку «Рідний Сихів» об’єднував восьмеро осіб, сьогодні ж, окрім цього кістяка, є ще півсотні людей, які працюють від імені організації.
«Ми займаємося розробкою громадських просторів, організовуємо і проводимо різні заходи культурного спрямування, але більший акцент робимо на спілкуванні з мешканцями. Ми вирішили стати свого роду юристами для них, представляти інтереси громади у спілкуванні з місцевою владою», — пояснює Володимир Гой.
Крім того, звернувшись до «Рідного Сихова», мешканці можуть дізнатися, чому у їх будинку немає світла або води, наприклад.
Інші громадські організації Володимир Гой називає партнерами.
«Ми ніколи не намагаємося конкурувати. Тим більше не прагнемо зайняти якусь позицію, популярну сьогодні серед деяких громадських організації, чи ми за мера Львова, чи проти. Ми просто працюємо. І якщо бачимо, що, наприклад, «Кращий Сихів» займається оновленням Сихівського лісу, просто беремося за інший проект», — каже Володимир Гой.
Загалом активіст зауважує, що часто стається так: їхня організація розробляє якийсь проект, а міська влада бере краще з нього і втілює у життя. Так було з громадським простором на Червоної Калини, 98. «Рідний Сихів» розробив проект спільно з казахськими спеціалістами, провів громадські слухання, зібрав підписи тощо. Райдержадміністрація використала ці напрацювання.
«Або ситуація з реконструкцією площі перед кінотеатром імені Олександра Довженка. Ми перші розробили проект, ще у 2015, але влада не любить, коли хтось щось робить на випередження. Тоді ми сказали, що це наше бачення, і що вони можуть взяти щось добре з нашого проекту і зробити свій. Пройшло три роки і вони тільки анонсують відповідний конкурс», — додає Володимир Гой.
“Ми ніколи не намагаємося конкурувати. Тим більше не прагнемо зайняти якусь позицію, популярну сьогодні серед деяких громадських організації, чи ми за мера Львова, чи проти. Ми просто працюємо.”
Парад вишиванок
Парад вишиванок
Ще однією з активних організацій є «Інститут суспільних ініціатив» — команда, діяльність якої націлена на розвиток і становлення громадянського суспільства. І хоча вони працюють не тільки з Сихівським районом, чимало ініціатив зосереджені у ньому. Наприклад, 18 вересня 2016 року активісти організували перший інтелектуальний локальний фестиваль «Сихів Fest to Go». Учасникам презентували громадські ініціативи на Сихові, також вони мали змогу відпочити на природі під акомпанемент акустичної та класичної музики у майбутньому парку ім. Івана Павла ІІ.
Також їм належить організація проекту «Школа змін», який реалізується у школах Сихова. Його мета — підвищення мотивації та самоорганізації учнів, а також впровадження методів неформальної освіти і покращення рівня знань.
«Впродовж 4 років діяльності «Інституту Суспільних Ініціатив», великий акцент ми робили все ж на певні райони Львова: Сихів, Винники, Майорівка та інші. Це робилось свідомо задля пошуку ідентичності району чи громади та її укріплення, адже саме сильна ідентичність та згуртованість допоможуть досягати суспільству краще розвиватись. Зокрема, в проекті «Школа Змін» були спеціальні навчальні модулі, які допомагали учням зрозуміти що таке громада, в якій громаді вони живуть та що сильна громада може означати в майбутньому. Також ми реалізовували і будемо робити проекти фестивального формату – як культурні так і спортивні», — каже Тарас Репицький, співзасновник громадської організації.
Фестиваль Sykhiv Fest to Go
Проект Школа Змін
Комунальні та дієві
Не варто забувати і про комунальні структури, які працюють над розвитком Сихова. Зокрема, Інститут міста, влітку 2017 року долучився до проекту «Підтримка реформи децентралізації в Україні», який виконує Всеукраїнська громадська організація «Громадянська мережа «ОПОРА» та фінансує Посольство Великої Британії в Україні. Відповідно до завдань проекту, у Львові було вирішено розвивати спроможність громади Сихівського району, налагоджувати комунікацію між представниками громади та влади, мотивувати мешканців до дій і реалізації нових проектів, які впливатимуть на загальний розвиток міста.
В рамках першого етапу реалізації проекту команда провела соціологічне дослідження «Потреби та проблеми мешканців Сихівського району». Крім того, Інститут міста реалізував також серію навчальних семінарів для активістів району.
На основі ж попереднього свого проекту, «Громади в дії», були напрацьовані кілька візій Сихова. На їх основі і розробили основну, яку презентували вже у 2018 році.
Ще одним майданчиком, який дає поштовх розвитку Сихова, і у той же час є комунальним підприємством, є «Культурно-освітній центр імені Олександра Довженка». Тут реалізуються освітні та культурні проекти, працюють тематичні клуби за інтересами, проводяться концерти та виставки тощо.
До прикладу, у період новорічних та різдвяних свят тут можна почути концерти хору «Дударик», побачити вистави театру «Воскресіння» і театру «Domus», які проходять кожного тижня. З останніх великих подій — концерт, присвячений пам’яті Героїв Небесної сотні, який відвідали близько тисячі людей.
І хоча Центр Довженка отримує фінансування з міського бюджету, тут намагаються активно залучати також інвесторів, ґранти, подаються на Громадський бюджет.
Розмовляла Ганна Беловольченко
